Справа № 22-7608/2006 року                       Головуючий першої інстанції Подколзін В.М.

Категорія: 23                                                Доповідач: Осипчук О.В.    

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„5" жовтня 2006 року                          Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Висоцької B.C. суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. при секретарі: Таранець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 27 червня 2006 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо - транспортної пригоди задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8146 грн. матеріальної шкоди, судові витрати у сумі 646 грн. та сплачене державне мито у розмірі 89 грн. 92 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_2 посилається на те, що судом в порушення ст. 213 ЦПК України не прийняті до уваги його заперечення та пояснення, ухвалив рішення при відсутності доказів його вини в скоєні дорожньо - транспортної пригоди, не призначив повторну експертизу та не допитав свідків.

В апеляційному суді ОСОБА_2 підтримав доводи своєї скарги в повному обсязі. Позивач ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду підлягає зміні з наступних підстав.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що 14 жовтня 2005 року приблизно о 18 годині 30 хвилин на НОМЕР_3 кілометрі автошляху Київ - Луганськ у районі кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" м. Єнакієве Донецької області між транспортними засобами ВАЗ -21093 державний НОМЕР_1, під керівництвом водія ОСОБА_1 та автомобілем ВАЗ 2103 державний НОМЕР_2  під керівництвом відповідача ОСОБА_2 відбулася дорожньо - транспортна пригода. Автомобілі належать на праві особистої власності сторонам по справі. Згідно постанови про відмову в порушені кримінальної справи від 21 жовтня 2005 року, в порушення п. 10.2 Правил дорожнього руху, автомобіль, яким керував ОСОБА_2 рухаючись з площадки, яка примикає до автошляху, зіткнувся з автомобілем позивача, який рухався з м. Донецька до м. Дебальцеве, внаслідок чого пасажиру автомобіля ВАЗ 21093 ОСОБА_3  були причинені легкі тілесні ушкодження. Із висновків спеціаліста автотехніка вбачається, що в цій дорожній ситуації водій автомобілю ВАЗ 2103 ОСОБА_2 при виїзді з площадки, яка примикає до автошляху, повинен був уступити дорогу транспортним засобам, що рухалися по ній, тобто повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху. Водій автомобіля ВАЗ 2103  ОСОБА_2 мав технічну можливість усунути пригоду шляхом виконання вимог п. 10.2 ПДР. Водій автомобіля ВАЗ -21093 ОСОБА_1 в момент виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ -2103 шляхом своєчасного застосування заходів до екстреного гальмування керуємого ним транспортного засобу і виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

Задовольняючи вимоги позивача, суд виходив з того, що докази, які досліджувалися судом, а саме: протокол огляду дорожньо - транспортної пригоди, постанова про відмову в порушені кримінальної справи, яка не оскаржена відповідачем, висновки спеціаліста авто техніка про наявність причинного зв'язку між діями відповідача і настанням дорожньо - транспортної пригоди, - є достатніми для висновку про наявність вини ОСОБА_2 в спричинені матеріальної шкоди позивачу, яку відповідач і повинен відшкодувати в повному обсязі відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України.

Апеляційний суд вважає за можливе частково погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про достатність доказів вини відповідача в спричинені матеріальної шкоди позивачу внаслідок дорожньо - транспортної пригоди і стягнув з відповідача на користь позивача 8146 грн. матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_2, заперечуючи проти позову, не надав суду ніяких доказів відсутності його вини, нічим не спростував наданих позивачем доказів і відмовився проводити по справі судову авто технічну експертизу, про що свідчить його письмова заява, яка долучена до матеріалів справи.

Між тим, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у сумі 646 грн., оскільки ці витрати на оплату експертизи були понесені ОСОБА_1 при зборі матеріалів досудового слідства органами внутрішніх справ, а не у зв'язку з розглядом цієї цивільної справи, тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню.

Крім того, оскільки на користь позивача стягнуто суму у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 8146 грн., то і розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача складе 81 грн. 46 коп., а не 89 грн. 92 коп., яка стягнута за рішенням суду.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції ухвалене обґрунтоване рішення в частині стягнення з відповідача суми у відшкодування матеріальної шкоди на користь позивача, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому підстав для його скасування в цій частині немає.

Доводи апеляційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307,308,314,316 ЦПК України, апеляційний суд -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 27 червня 2006 року частково скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат у сумі 646 грн. Стягнуту з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору зменшити з 89 грн. 92 коп. до 81 грн. 46 коп.

В решті частини рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено

безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.