УКРАИНА
АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ
0416/2966/12
Провадження № 22-ц/491/3062/12 Головуючий в суді першої
Справа № 416/2966/2012 інстанції - Соловйова Л.Я.
Категорія 57 (2) Доповідач - Ляховська І.Є.
У Х В А Л А
07 листопада 2012 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Ляховської І.Є.,
суддів - Михайлів Л.В., Карнаух В.В.,
при секретарі - Куреденко О.П.
за участю - представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
відповідача ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, на ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2012 року про повернення заяви ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, про забезпечення позову, поданого до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2012 року заяву ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, про забезпечення позову, поданого до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_5 ставить питання про скасування ухвали суду та задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема, на його думку, суд неправомірно відмовив у задоволенні заяви, безпідставно поставив від сумнів наявність у відповідача права власності на квартиру АДРЕСА_2 та не звернув увагу на те, що до заяви про забезпечення позову додано витяг про державну реєстрацію права власності відповідача на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1. Крім того, судом не враховано, що законодавством не покладено на позивача зобов'язань по встановленню вартості майна, на яке буде накладено арешт для забезпечення позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції керувався ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України та виходив із того, що заява не відповідає вимогам ст. 152 ЦПК України, а саме: в ній зазначено, що позивачу невідомо чи є у власності у відповідача ОСОБА_6 квартира АДРЕСА_2, чи належить ОСОБА_6 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, докази про належність вказаних квартир не подані та не вказана вартість зазначених квартир, у зв'язку з чим не можливо визначити чи співмірний вид забезпечення позову.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно роз'яснень, наданих у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Частиною 6 ст. 153 ЦПК України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Повертаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не звернув уваги на наданий позивачем витяг з реєстру права власності щодо належності відповідачу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, на зміст розписки, в якій відповідач визнає належність йому на праві власності квартири АДРЕСА_2, не перевірив ці обставини та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд питання про прийняття заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити частково.
Ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2012 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд питання про прийняття заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і оскарженню не підлягає.
Текст повної ухвали складено 12 листопада 2012 року.
Головуючий : І.Є.Ляховська
Судді: Л.В.Михайлів
В.В.Карнаух