Справа № 22-ц-5219/2006р Категорія - про припинення права власності

Головуючий 1 інстанції - Камишева Л.М. Доповідач - Кісь П.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2006 року                                                                 Колегія судців

судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: Головуючого-судді Кіся П.В., судців колегії - Кругової С.С., Пилипчук Н.П., при секретарі Соколовій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.07.2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на 29/100 частин комунальної квартири та стягнення шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.07.2006 року та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.07.2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що відповідач з моменту купівлі 29/100 частин квартири жодного г дня не використовував її в цільовому призначенні, та згідно довідки КЖЕП-81 ) не зареєстрував ці приміщення належним чином. Внаслідок восьмирічного нецільового використання виникла вертикальна тріщина від фундаменту до карнизу даху. З'явлення вказаної тріщини, еа думку позивача, обумовлено нездійсненням відповідачкою ремонту, недопущенням інших власників будівлі до комунікацій будинку.

Зауважує, що наявність тріщини значно зменшує вартість її квартири, створює загрозу руйнування стін та перекриття, а від протиправних дій відповідачки вартість її квартири не відновлюється.

В запереченнях на скаргу, ОСОБА_2 вважає, як сам позов ОСОБА_1., так і доводи апеляційної скарги необгрунтованими.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, цо позивачу ОСОБА_1 належить на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_3 32/100 квартири АДРЕСА_1, а відповідачу ОСОБА_2 - на праві приватної власності 29/100 частин, на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6 71/100 частин квартири АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є недоторканим і підлягає захисту.

Наявними в справі доказами підтверджено, що відповідач ОСОБА_2 набула права власності на спірні 29/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 25.05.1998 року.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд першої інстанції обгрунтовано вирішив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову, оскільки обставини, на які посилались позивач ОСОБА_1 і її представник у суді першої інстанції, не передбачені за законом у якості підстав для припинення права власності ОСОБА_2.

Вимоги ОСОБА_1. про стягнення матеріальної шкодиу розмірі 7 861 грн. з ОСОБА_2, також не підлягають задоволенню, оскільки позивачкою не доведено позовні вимоги в цій частині, як того вимагає ст. 10 і ст..60 ЦПК України. Справа не містить доказів заподіяння відповідачкою матеріальної шкоди ОСОБА_1, а також доказів виконання позивачем робіт, пов'язаних з осушкою підвального приміщення, укріплення фундаменту, інших заходів. Крім того, судом вірно встановлено та не заперечувалося сторонами, що будівельні роботи взагалі не проводилися. Також судом правильно дана оцінка щодо необхідності проведення зазначених в наданому позивачем кошторисі деяких робіт, складеному працівниками ремонтно-будівельної організації.

Інші доводи апелянта висновки суду не спростовують і не є підставами для скасування чи зміни рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 317,319 ЦПК України, судова колегія ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.07.2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.