Справа № 2218/13544/2012
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2012 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,
при секретарі Врублевському П.С.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2012 року,
встановила:
У червні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(далі -ПАТ «УІСК «Інвестсервіс», страхова компанія), в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь 5154 грн. 55 коп. заробітної плати за вересень-жовтень, листопад (14 днів) 2011 року, 1024 грн. 27 коп. грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи з 21 червня 2011 року по 14 листопада 2011 року в кількості 10 календарних днів, 6600 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 3 січня 2012 року до травня 2012 року включно, а всього -12778 грн. 82 коп.
ОСОБА_1 зазначила, що з 21 червня 2005 року вона обіймала посаду офіс-менеджера Хмельницької філії страхової компанії і з 11 квітня 2011 року її переведено на посаду фахівця Хмельницького агентства ПАТ «УІСК «Інвестсервіс». Наказом від 3 листопада 2011 року № 427-к вона була звільнена із займаної посади за угодою сторін з 14 листопада 2011 року, однак при звільненні з нею не був проведений розрахунок.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2012 року в позові відмовлено. Суд виходив з того, що позивачкою не доведено позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 5154 грн. 55 коп. заробітної плати, 1024 грн. 27 коп. грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та 8684 грн. 16 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Представник ПАТ «УІСК «Інвестсервіс», який у встановленому законом порядку оповіщений про час і місце судового засідання, до суду не з'явився.
Заслухавши учасницю процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги, не застосував закон (ст.ст. 47, 83, 115 КЗпП України), який підлягав застосуванню, та не дотримався положень ст.ст. 60, 212 ЦПК України.
У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права оспорюване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Встановлено, що з 21 червня 2005 року ОСОБА_1 працювала в страховій компанії на різних посадах. 11 квітня 2011 року її було переведено на посаду фахівця Хмельницького агентства ПАТ «УІСК «Інвестсервіс».
З 1 червня 2011 року щомісячна заробітна плата позивачки складалася з: посадового окладу в розмірі 1500 грн.; щомісячної надбавки за високу якість та продуктивність роботи в розмірі 600 грн., що становить 40% від посадового окладу; інших виплат, передбачених діючим законодавством України та внутрішніми розпорядчими документами ПАТ «УІСК «Інвестсервіс».
Наказом від 3 листопада 2011 року № 427-к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 14 листопада 2011 року за угодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
У день звільнення з позивачкою не був проведений розрахунок. Їй не виплачено 5154 грн. 55 коп. заробітної плати за вересень-жовтень, листопад (14 днів) 2011 року (2100+2100+(2100х10:22) і 1024 грн. 27 коп. грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи з 21 червня 2011 року по 14 листопада 2011 року в кількості 10 календарних днів (36361,73:(365-10)х10).
Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.
Із трудової книжки ОСОБА_1 убачається, що з 21 червня 2005 року до 14 листопада 2011 року сторони перебували у трудових відносинах.
Згідно попередження ПАТ «УІСК «Інвестсервіс»про зміну умов оплати праці та розміру посадового окладу від 1 квітня 2011 року, яке направлене страховою компанією на адресу ОСОБА_1, з 1 червня 2011 року сума щомісячної заробітної плати останньої становила 2100 грн. Позивачка погодилась на роботу в таких умовах праці.
Страхова компанія виплачувала ОСОБА_1 заробітну плату на картковий рахунок НОМЕР_1 у публічному акціонерному товаристві «ВТБ Банк». Виписка з даного рахунку від 18 червня 2012 року вказує на те, що ПАТ «УІСК «Інвестсервіс»виплатило позивачці заробітну плату по серпень 2011 року включно.
Наказ від 3 листопада 2011 року № 427-к свідчить, що на час звільнення ОСОБА_1 не використала 10 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 21 червня 2011 року по 14 листопада 2011 року, а довідки Пенсійного фонду України підтверджують факт ненарахування позивачці заробітної плати за вересень-листопад 2011 року.
Досліджені у справі докази об'єктивно та достовірно підтверджують, що при звільненні ОСОБА_1 страхова компанія не виплатила останній заробітну плату та грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку.
Отже, ПАТ «УІСК «Інвестсервіс»не провів з позивачкою розрахунок при звільненні.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки поданим доказам і помилково дійшов висновку про недоведеність ОСОБА_1 позовних вимог.
Частиною 1 статті 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів -представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
В силу ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Як установлено ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Частиною 1 статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що з ПАТ «УІСК «Інвестсервіс»на користь ОСОБА_1 слід присудити 5154 грн. 55 коп. заробітної плати та 1024 грн. 27 коп. грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку. У зв'язку з тим, що страхова компанія своєчасно не провела із ОСОБА_1 розрахунку при звільненні, то відповідач має сплатити останній середній заробіток за час затримки розрахунку.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
ОСОБА_1 в день звільнення працювала. Разом із тим, вона заявила вимогу про стягнення 6600 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 3 січня 2012 року до травня 2012 року включно (100 робочих днів).
Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, апеляційний суд враховує положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (з подальшими змінами).
Протягом останніх 2 календарних місяців, що передували звільненню позивачки з роботи (вересень, жовтень 2011 року -43 робочих дні), сукупний заробіток ОСОБА_1 склав 4200 грн. (2100+2100), а середньоденний заробіток -97 грн. 67 коп. (4200:43). Середній заробіток за період з 3 січня 2012 року до 31 травня 2012 року становить 9767 грн. (97,67х100).
Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, позивачці має бути присуджена оплата за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 6600 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Отже, збільшені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 листопада 2011 року до 22 червня 2012 року в розмірі 8684 грн. 16 коп. не підлягають задоволенню.
З ПАТ «УІСК «Інвестсервіс»на користь держави слід присудити 214 грн. 60 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»на користь ОСОБА_1 5154 грн. 55 коп. заробітної плати за період з 1 вересня 2011 року до 14 листопада 2011 року, 1024 грн. 27 коп. грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи з 21 червня 2011 року по 14 листопада 2011 року (10 календарних днів), 6600 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 3 січня 2012 року до 31 травня 2012 року, а всього -12778 грн. 82 коп.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»на користь держави 214 грн. 60 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції -Демінська А.А. Справа № 22ц/2290/2371/12Доповідач -Ярмолюк О.І. Категорія 53