Справа №1490/4114/12 26.09.2012 26.09.2012 26.09.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/1490/2761/12р. Головуюча у першій інстанції Рум’янцева Н.О.

Категорія 48 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Галущенка О.І.,

суддів: Коломієць В.В., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Орельській Н.М.,

за участю позивачки ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 серпня 2012 року за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_4

про стягнення аліментів і додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини та аліментів на утримання дружини,

В С Т А Н О В И Л А:

30 січня 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, який в подальшому неодноразово уточнювала, про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 700 грн. щомісячно, з індексацією відповідно до закону, до настання його повноліття, стягнення додаткових витрат на дитину в розмірі 8370 грн. 38 коп. та аліментів на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 500 грн. починаючи з 01 листопада 2011 року по 30 квітня 2012 року.

Позивачка вказувала, що з 28 квітня 2007 року по 12 січня 2012 року вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_5, який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач мешкає у Львівській області та матеріальної допомоги на утримання сина та на її утримання не надає.

Крім того, протягом 2011 року їх син - ОСОБА_5 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, в наслідок чого, були понесені додаткові витрати на його лікування.

Посилаючись на вказане, позивачка просила позов задовольнити.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 серпня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. щомісячно починаючи з 30 січня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення місячного платежу. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на дитину, що викликані особливими обставинами в розмірі 4567 грн. 88 коп. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення змінити, в частині розміру стягнення аліментів на утримання дитини та збільшити розмір стягнутих аліментів на утримання неповнолітньої дитини з 400 грн. до 700 грн. На думку апелянта, оскаржене рішення в цій частині постановлено з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 17 жовтня 2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, є батьком малолітнього ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Відповідно до довідки житлово-експлуатаційної контори «Південь» виданої 03 листопада 2011 року дитина проживає разом з матір ю, за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на її утриманні (а.с. 8).

Положенням статті 184 СК України передбачено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З матеріалів справи вбачається, що заперечуючи проти розміру аліментів, відповідач посилався на наявність постійного місця роботи, але доказів цього суду не надав.

Крім того, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції від відповідача надійшли лист та довідка про стан здоров'я, з яких вбачається, що з червня 2012 року він не працює та з 04 вересня 2012 року знаходиться на стаціонарному лікування у комунальній восьмій міській лікарні м. Львова.

Згідно зі ст. 182 ч. 1 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, доньки, сина; інші обставини, які мають суттєве значення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини ( аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і ( або) у твердій грошовій сумі.

Оскільки розгляд справ провадиться в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про покладення на відповідача виконання батьківських зобов'язань по утриманню дитини і стягнув аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 400 гривень, щомісячно, але не менш 30% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Посилання позивачки в апеляційній скарзі на те, що визначений судом розмір аліментів у сумі 400 грн. не забезпечує мінімальні розміри, встановлені законодавством, є безпідставними.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положенням Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року (на час звернення позивачки до суду з цим позовом) складав 893 грн.

Таким чином, мінімальний розмір аліментів на дитину до 6 років складав 268 грн. (30% від 893 грн.)

Згідно чинного законодавства розмір аліментів, визначений за рішенням суду у твердій грошовій сумі, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Таким законом є Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року, що регулює обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

Інші доводи апеляційної скарги, що рішення суду в частині визначення розміру аліментів ухвалено з порушенням норм матеріального права спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді