ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
У Х В А Л А
22.10.12 р. Справа № 36/200пд
Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:
головуючий суддя Харакоз К.С., судді Фурсова С.М., Величко Н.В.,
при помічнику судді Дубовик А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку та постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2012 року
по примусовому виконанню рішення господарського суду по справі:
за позовом Донецької міської ради, м. Донецьк,
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Управління земельних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк, 2. Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, 3. Головного управління містобудування та архітектури Донецької міської ради, м. Донецьк,
про розірвання договору оренди земельної ділянки
За участю:
представника скаржника ОСОБА_2 за довіреністю;
представника скаржника ОСОБА_3 за довіреністю;
державного виконавця Білика О.В. за посвідченням;
представник стягувача не з'явився;
представники третіх осіб не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 20 лютого 2012 року задоволено позовні вимоги Донецької міської ради, м. Донецьк, до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Управління земельних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк, 2. Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, 3. Головного управління містобудування та архітектури Донецької міської ради, м. Донецьк, про розірвання договору оренди земельної ділянки. Рішення суду набрало законної сили 26 березня 2012 року.
На примусове виконання даного рішення суду по справі №36/200пд 18 квітня 2012 року видано наказ про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) за актом приймання-передачі у тижневий термін з дня набрання чинності рішенням суду повернути Донецькій міській раді в особі її уповноваженого органу земельну ділянку (кадастровий номер №1410136900:00:006:0327), яка була надана в оренду згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного між Донецькою міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 05.08.2009 року, який зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 04.03.2010 року за №041035500037, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому її одержано.
Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку та постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2012 року.
Скаржник посилається на протиправність дій державного виконавця та незаконність цієї постанови, оскільки державним виконавцем було зазначено, що боржником за даним виконавчим провадженням є ФОП ОСОБА_1, що не відповідає судовому наказу, оскільки відповідачем по справі був ОСОБА_1. Крім того, державний виконавець прийняв до провадження виконавчий документ, який не відповідає вимогам закону. Також зазначає, що державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження неправильно роз'яснено боржнику його право на оскарження даної постанови.
За таких обставин, скаржник просив суд визнати дії державного виконавця протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2012 року.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10 жовтня 2012 року справу №36/200пд передано на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого справу було передано на розгляд головуючому судді Харакозу К.С.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 22 жовтня 2012 року змінено склад судової колегії для розгляду справи №36/200пд, а саме замінено суддю Мальцева М.Ю. на суддю Величко Н.В.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги належним чином.
В судове засідання з'явились представники боржника (скаржника), просили скаргу задовольнити.
Представник третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Державний виконавець в судове засідання з'явився, проти задоволення скарги заперечував.
Дослідивши матеріали даної судової справи, матеріали виконавчого провадження, вислухавши думку представників скаржника та державного виконавця, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду передбачено ст.. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що 13.07.2012 року державним виконавцем відділу виконавчої служби Київського РУЮ у м. Донецьку було відкрито виконавче провадження №33401370 з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №36/200пд на підставі наказу від 18.04.2012 року, про що винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження (т.2, а.с.3).
Вимоги до виконавчого документу встановлені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема, відповідно до п.3 ч.1 даної статті у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що наказ, виданий господарським судом Донецької області 18.04.2012 року по справі №36/200пд, відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Дані про боржника, викладені судом, у повному обсязі ідентифікують його особу та достатні для примусового виконання рішення, що спростовує посилання скаржника на невідповідність виконавчого документу положенням закону.
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Судом встановлено, що державним виконавцем вимоги ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» були дотримані. Оскільки виконавчий документ відповідав вимогам закону, то підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження у посадової особи були відсутні.
Відповідно до ч.6 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Так, згідно з ч.ч.1,2 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Державним виконавцем у п.5 резолютивної частини постанови про відкриття провадження від 13.07.2012 року зазначено, що дана постанова може бути оскаржена начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби або до відповідного суду в 10-денний строк з моменту її одержання.
Проте, суд зазначає, що викладення у такій редакції п.5 резолютивної частини постанови не є підставою для її скасування, оскільки норми закону, у тому числі якими визначено порядок оскарження рішень державного виконавця, є загальнопоширеними та загальнодоступними. Державним виконавцем жодним чином не порушено гарантоване положеннями Конституції України право боржника звертатись до суду за захистом свого права.
З огляду на вищевикладене, підстав для задоволення скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку та постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2012 року по примусовому виконанню рішення господарського суду по справі №36/200пд не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку та постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2012 року по примусовому виконанню рішення господарського суду по справі №36/200пд - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя Харакоз К.С.
Суддя Фурсова С.М.
Суддя Величко Н.В.