ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2012 р. Справа № 5024/2331/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Уліцького А.М.

розглянувши касаційну скаргуЗаступника прокурора Херсонської області

на постановувід 14.08.12 Одеського апеляційного господарського суду

у справі№5024/2331/2011

господарського судуХерсонської області

за позовомПрокурора м. Херсона в інтересах держави в особі Управління Держкомзему у м. Херсоні

до1. Херсонської міської ради 2. Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

провизнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

за участю представників сторін

від позивача:у засідання не прибули

від відповідачів:2. Анісімов В.В., дов.

від ГПУ:Лук'яненко В.В., посв.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Херсона звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Управління Держкомзему у м. Херсоні до Херсонської міської ради та Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" про визнання незаконним та скасування пп.1.3 п. 1 рішення ради №1391 від 29.01.10 та визнання недійсним укладеного між відповідачами договору від 10.03.10 оренди земельної ділянки площею 0,0176 га у м. Херсоні у районі скверу ім. Шмідта під будівництво розподільчого пункту.

Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою від 18.04.12 Вищий господарський суд України судові рішення в справі скасував, направивши її на новий розгляд до суду першої інстанції для з'ясування усіх суттєвих обставин.

Рішенням від 14.06.12 господарського суду Херсонської області (суддя Гридасов Ю.В.) позовні вимоги задоволено, визнано незаконним та скасовано пп. 1.3 п. 1 рішення Херсонської міської ради №1391 від 29.01.10, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 10.03.10 з мотивів недотримання радою законодавчо встановлених вимог при прийнятті спірного рішення.

Постановою від 14.08.12 Одеський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Бандури Л.І. -головуючого, Поліщук Л.В., Туренко В.Б.) рішення суду першої інстанції скасував, а в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що рада діяла в межах власних повноважень, розподільчий пункт побудовано не у сквері, а в районі скверу, при цьому ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" отримано необхідні для будівництва об'єкту дозволи всіх інспекцій та управлінь, у зв'язку з чим відсутні порушення земельного законодавства та законодавства у сфері містобудування.

Ухвалою від 25.10.12 Вищий господарський суд України прийняв до касаційного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована посиланням на порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 12, 39, 118, 123 Земельного кодексу України, ст.ст. 10-12, 20, 22 Закону України "Про планування і забудову територій", а також невідповідністю цільового використання спірної земельної ділянки Генеральному плану м. Херсона.

Від ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" до Вищого господарського суду України надійшов відзив, в якому товариство заперечило доводи касаційної скарги прокурора з мотивів їх безпідставності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача та Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішенням Херсонської міської ради №797 від 12.05.08 "Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування об'єктів та продовження строку дії п.1.9 рішення міської ради від 06.07.07 №495" надано дозвіл ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" на збір матеріалів погодження місця розташування об'єктів - земельної ділянки орієнтовною площею 0,0176 га в районі скверу ім. Шмідта під розміщення РПх1000кВА, строком до 01.11.08.

На виконання цього рішення ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" отримало позитивні висновки про погодження місця розташування об'єкту від: Обласної інспекції по охороні пам'яток історії та культури від 11.06.08 №708-м, Управління екології та природних ресурсів від 19.06.08 №22/127, Управління земельних ресурсів у м. Херсоні від 27.06.08 №8-13762-13, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області від 28.09.09 №07-14/9-6336.

Рішенням Херсонської міської ради №1391 від 29.01.10 "Про затвердження проектів землеустрою та технічної документації із землеустрою, вилучення, передачу в оренду, визнання такими, що втратили чинність деяких пунктів рішень міської ради та її виконкому" затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок суб'єктам господарювання, переведено земельну ділянку площею 0,0176 га за адресою: м. Херсон, у районі скверу ім. Шмідта із категорії земель житлової та громадської забудови до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення та передано її в оренду строком на два роки ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" під будівництво розподільчого пункту РП2х1000кВА.

Судами також встановлено, що між відповідачами 10.03.10 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець (Херсонська міська рада) на підставі рішення №1391 від 29.01.10 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0176 га під будівництво розподільчого пункту РП2х1000кВА, яке знаходиться у м. Херсоні, у районі скверу ім. Шмідта із земель запасу. Договір оренди укладено строком на 2 роки до 29.01.12 з переважним правом орендаря на його поновлення на новий строк (п. 8 договору).

Відповідно до п. 16 договору оренди цільове використання земельної ділянки: категорія земель -землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Рішенням Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16.03.10 №157 погоджено ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" будівництво розподільчого пункту РП2х1000кВА у районі скверу ім. Шмідта. Управлінням містобудування та архітектури Херсонської міської ради 14.06.10 затверджено "Містобудівні умови і обмеження забудови ділянки №248" -будівництво розподільчого пункту РП2х1000кВА.

ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" 27.10.10 отримано Висновок №02-04/17-21 Херсонської міської санітарно-епідеміологічної станції щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову, а також позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 03.02.11 №05.03.02-7/8328, комплексної державної експертизи від 09.06.11 №22-00502-2010 щодо робочого проекту "Будівництво розподільчого пункту РП2х1000кВА ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" в районі скверу ім. Шмідта в м. Херсоні". Інспекцією ДВБК у Херсонській області 20.09.11 зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 20.09.11 будівництва розподільчого пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення з позовом у даній справі є посилання на відведення радою спірної земельної ділянки ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" (правонаступнику ВАТ "ЕК "Херсонобленерго") з порушенням ст. 39 ЗК України, ст.ст. 1, 12 Закону України "Про планування та забудову територій", ст. 13, 14 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п.п. 2.1, 3.1, 4.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах комунального господарства України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.06, з огляду на позначення в Генеральному плані м. Херсона спірної земельної ділянки як зони зелених насаджень загального користування.

Відповідно до п. 2.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.06 №105 зелені насадження загального користування - зелені насадження, які розташовані на території загальноміських і районних парків, спеціалізованих парків, парків культури та відпочинку; на територіях зоопарків та ботанічних садів, міських садів і садів житлових районів, міжквартальних або при групі житлових будинків; скверів, бульварів, насадження на схилах, набережних, лісопарків, лугопарків, гідропарків і інших, які мають вільний доступ для відпочинку.

Вказаними правилами визначено, що сквер це упорядкована й озеленена ділянка площею від 0,02 га до 2,0 га, яка є елементом архітектурно-художнього оформлення населених місць, призначена для короткочасного відпочинку населення. А згідно з п. 2.1. вищезазначених правил, зокрема, сквери належать до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів.

За приписами ст.ст. 13, 14 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" об'єкти благоустрою, зокрема сквери, використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, встановлених законодавством.

Згідно з ст. 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Відповідно до ст. 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

З вищевказаних правових норм вбачається, що правовий режим місць загального користування, до яких належать, зокрема, сквери, передбачає наявність до них вільного доступу, а також їх використання з урахуванням вимог правил благоустрою та генерального плану населеного пункту.

Положеннями ч. 2 ст. 20 ЗК України визначено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

У ст. 1 Закону України "Про планування та забудову територій" визначено, що генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Приписами ст. 10 вказаного закону визначено, що планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає, зокрема, у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів.

Згідно з ст. 12 цього ж закону генеральним планом населеного пункту визначаються: потреби в територіях для забудови та іншого використання; потреба у зміні межі населеного пункту, черговість і пріоритетність забудови та іншого використання територій; межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій; планувальна структура та просторова композиція забудови населеного пункту; загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану; території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами: готують обґрунтовані пропозиції щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; готують вихідні дані для розроблення планів земельно-господарського устрою території населеного пункту та іншої землевпорядної документації; вирішують питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок; організують розроблення та затвердження місцевих правил забудови, детальних планів території, планів червоних ліній, іншої містобудівної документації та проектів тощо.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що спірна земельна ділянка знаходиться не у сквері, а в районі скверу, що підтверджується технічними документами, зокрема, позитивними висновками про погодження місця розташування об'єкту.

Зважаючи на положення наведених норм, та беручи до уваги встановлені судом першої інстанції обставини визначення спірної земельної ділянки Генеральним планом міста Херсона, як території (зони) зелених насаджень, вищевказаний висновок суду апеляційної інстанції є хибним. Одночасно, застосування судом апеляційної інстанції поняття "в районі скверу" не спростовує розташування спірної ділянки на території скверу. Більше того, хоча матеріали погодження місця розташування об'єкту на спірній земельній ділянці не містять заборони щодо її відведення відповідачу-2, вони, разом з тим, не дають підстав стверджувати, що обмеження для використання території скверу під розміщення розподільчого пункту РП2х1000кВА відсутні.

При цьому ст. 123 Земельного кодексу України, яка регулює порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування у ч. 3 передбачає в якості підстав відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відтак суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст.ст. 84, 105 ГПК України не надав жодної правової оцінки доводам прокурора щодо порушення при наданні спірної земельної ділянки в оренду ПАТ "ЕК Херсонобленерго" вимог Генерального плану міста Херсона, приписів ст.ст. 1, 12 Закону України "Про планування та забудову територій", ст.ст. 13, 14 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п.п. 2.1, 3.1, 4.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.06.

Таким чином, забудова населених пунктів, зокрема, місць загального користування, повинна відповідати вимогам вищезазначених актів та генплану населеного пункту, а за обставин відсутності рішення ради про внесення змін в Генеральний план міста Херсона щодо спірної земельної ділянки, зміна цільового призначення цієї земельної ділянки, яка є зоною зелених насаджень, є невідповідною обставинам у справі та законодавству.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що відповідно до п. 5.7 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.06 №105, загальноміські інженерні мережі водопостачання, водовідведення, кабельні електромережі, телефонізації та інші, які проходять через територію об'єкта благоустрою, не входять до його складу і перебувають на балансі та обслуговуванні відповідних підприємств, організацій, не враховуються судом касаційної інстанції, оскільки не спростовують відповідність винесеного спірного рішення ради вимогам, встановленим до забудови земельної ділянки законодавством та Генеральним планом міста Херсона.

Одночасно судова колегія вважає недоведеними обставини розміщення об'єкту енергопостачання за технологічними умовами саме на території скверу та неможливість її розташування на іншій земельній ділянці.

З огляду на викладене, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що спірне рішення №1391 від 29.01.10 було прийнято Херсонською міською радою з порушенням норм земельного законодавства.

З приводу вимоги визнати укладений між відповідачами договір оренди земельної ділянки недійсним, слід зазначити наступне.

В силу ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, щодо відповідності змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; наявності у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільного і відповідного внутрішній волі волевиявлення учасника правочину тощо. А згідно з ч. 3 цієї статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ст. 116 ЗК України (в редакції на момент укладання спірного договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 124 ЗК України підставою для передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають комунальній власності є рішення органу місцевого самоврядування.

Отже згідно з вищенаведеними нормами договір оренди земельної ділянки може бути визнаний недійсним також у разі визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого було укладено такий договір.

Відтак встановивши незаконність прийнятого радою рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки.

З урахуванням наведених правових положень та виходячи з приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання договору оренди земельної ділянки недійсним з тих підстав, що він суперечить законодавству.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на відсутність спростування при апеляційному перегляді справи обставин, встановлених судом першої інстанції, колегія суддів вважає безпідставним скасування рішення в справі, яким правильно застосовано положення чинного законодавства до цих обставин.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі, а постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати як таку, що не відповідає обставинам справи та законодавству. Касаційну скаргу слід задовольнити. Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 49, 108, 1115, 1117, 1119-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.12 у справі №5024/2331/2011 скасувати.

3. Рішення господарського суду Херсонської області від 14.06.12 у справі №5024/2331/2011 залишити в силі.

4. Стягнути з Херсонської міської ради та Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" на користь спеціального фонду Державного бюджету України (по коду класифікації доходів бюджету 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070", символу звітності 254; отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, 22030004, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, рахунок отримувача 31211254700007, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019) 751,1 грн. (сімсот п'ятдесят одна гривня 10 коп.) судового збору за подання касаційної скарги. Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Головуючий Г.Кравчук

Судді Г.Мачульський

А.Уліцький