Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13326/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17

Час прийняття постанови: 11 година 45 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

при секретарі судового засідання: Аврамченко С.С.

за участю

представника позивача - Стельника Д.В. - на підставі довіреності,

представника відповідача - Старенченка Ф.І. - на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Україна» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

встановив:

4 жовтня 2012 року Управління Пенсійного фонду України у м. Селидове Донецької області, (далі - УПФУ або Позивач), звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Україна», (далі - ДП або Відповідач), в якому просило суд стягнути з Відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, за період травень - серпень 2012 року в сумі 2 734 691,39 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач вказав, що ДП є страхувальником і щомісяця має відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його працівникам. На час звернення до суду Відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, яка утворилася за період з травня по серпень 2012 року і становить 2 734 691,39 грн.

Посилаючись на п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і п.п.2.1.1 п.2.1, п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Позивач просив задовольнити адміністративний позов.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник Відповідача заявлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав заперечення на адміністративний позов, (том 4, а.с.3-5), у задоволенні заявлених вимог просив відмовити.

Правова позиція Відповідача заснована на тому, що в порушення вимог ч.4 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт існування у ДП заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій; правомірність стягнення вказаної суми з Відповідача; документально підтверджених підстав визначення розміру відшкодування суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 1 за період з травня по серпень 2012 року в сумі 2 734 691,39 грн.

Крім того, ДП відзначає, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, особам, що набули право на пільгову пенсію до 1 січня 2004 року працюючи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці,- за списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, відшкодуванню за рахунок коштів підприємств взагалі не підлягають.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Селидіввугілля», (код ЄДРПОУ 33426253), зареєстроване у якості юридичної особи 6 червня 2005 року, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 7-22-655, (а.с.3).

Відокремлений підрозділ «Шахта Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля», (код ЄДРПОУ 33621573), є відокремленим підрозділом Відповідача без права юридичної особи, що встановлено на підставі довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 7-22-322, (а.с.4).

Територіальними органами Пенсійного фонду України здійснюється виплата пенсій колишнім працівникам Відповідача, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, (том 1, а.с.6-18).

Згідно з наданими органами Пенсійного фонду України розрахунками в період з травня по серпень 2012 року цим особам виплачені пільгові пенсії на загальну суму 2 734 691,39 грн., (том 1, а.с.19-101).

Зі змісту наданих УПФУ розпоряджень та протоколів про призначення пенсії слідує, що особам, які зазначені в розрахунках, призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі Списку № 1, (том 1, а.с.102-250, том 2, а.с.1-200).

В період з травня по серпень 2012 року територіальні органи Пенсійного фонду України складали розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а Позивач надсилав їх на адресу Відповідача, (том 2, а.с.201-250; том 3, а.с.1-228). Ці розрахунки були отримані ДП, про що свідчать записи про реєстрацію вхідної кореспонденції на них.

4 вересня 2012 року УПФУ та ДП підписаний акт № 02-41/1/73 про звіряння взаємних розрахунків на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Заключних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список 1), згідно з яким заборгованість ДП перед УПФУ становить 2 734 691,39 грн., акт підписаний представниками обох сторін без зауважень, (а.с.5).

Крім того, судом встановлено, що виплата пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, здійснюється 380 особам, 27 з яких пенсія призначена до 1 січня 2004 року, (том 3, а.с.248-250, том 4, а.с.1-2).

Докази, які б спростовували вищевикладені обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті та враховуючи висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС України, (постанова від 5 червня 2012 року у справі № 21-167а12, постанова від 10 липня 2012 року у справі № 21-205а12, постанова від 25 вересня 2012 року у справі № 21-294а12, від 25 вересня 2012 року у справі № 21-293а12 тощо), до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

П.12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до п.п.1, 7 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п.п.1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року №11-2, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), (далі - Положення), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.

П.2.1. Положення визначені основні завдання територіальних органів Пенсійного фонду України, до яких, зокрема, належить забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення.

П.п.9 п.2.4. Положення передбачено право управлінь стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Крім того, суд відзначає, що невиконання Відповідачем обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій має наслідком виникнення у Позивача, як у особи, яка здійснила ці витрати, права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, (далі - Закон № 1788-XII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст.12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

За змістом п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, (далі - Закон № 1058- IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст..28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вказаних пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абз.4 п.п.1 п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абз.5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "

«в» - «е» та «ж» ст.13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абз.5 п.п.1 п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду України та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту ст.14 Закону № 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Виходячи зі змісту положень п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV у контексті ст.14 Закону № 1788-XII можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст.14 Закону № 1788-XII.

Суд відзначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Процедура обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, (далі - Інструкція).

Пунктом 6.2 Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно з п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом, на виконання вимог Інструкції УПФУ надсилало на адресу Відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, ДП ці розрахунки отримало, проте відшкодування витрат не здійснило.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій оформлені у відповідності до вимог додатків 6 і 7 Інструкції, отже в розумінні ч.4 ст.70 КАС України, є належними та допустимими доказами стосовно предмету доказування.

Отже долучені до матеріалів справи розрахунки та акт є належними доказами, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Крім того, судів відзначає, що жодний з надісланих Відповідачу розрахунків у разі не згоди з фактичними нарахуваннями не був оскаржений у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення адміністративного позову, оскільки зі змісту застосованих до спірних правовідносин норм права та встановлених фактичних обставин вбачається обов'язок Відповідача відшкодовувати витрати Позивача на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення увалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки Позивачем - суб'єктом владних повноважень не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суд дійшов висновку, що судові витрати не підлягають стягненню з Відповідача.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 51, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Україна» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253), на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільговий пенсій, призначених за Списком № 1, за період травень - серпень 2012 року в сумі 2 734 691 (два мільйона сімсот тридцять чотири тисячі шістсот дев'яносто одну) грн. 39 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 8 листопада 2012 року.

Постанова складена у повному обсязі і підписана 12 листопада 2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.