Судове рішення #25962396

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"06" листопада 2012 р. Справа № 27/189б


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.- доповідач

суддів:Акулової Н.,

Владимиренко С.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", м.Київ

на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 17.05.12р.

у справі№27/189б господарського суду Донецької області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугіллясервіс" м.Донецьк

доПриватного підприємства "Донвугілляпостачання"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився

від кредиторів:не з'явився

від скаржника:Тукман Ю.В., за довіреністю



ВСТАНОВИВ:


Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.12р. по справі №27/189б відмовлено у прийняті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 25.01.2012р. по справі № 27/189б.


Не погодившись з Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.12р. у справі №27/189б, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування, з вимогою передати справу до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного розгляду за апеляційною скаргою ТОВ "КУА "ІЗІ ЛАЙФ" на ухвалу господарського суду Донецької області від 25.01.12р.

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те , що ТОВ "КУА "ІЗІ ЛАЙФ" ухвалою господарського суду Донецької області від 29.03.12р. по цій справі його грошові вимоги визнані в сумі 50793911,74грн., а від так, вважає, що ТОВ "КУА "ІЗІ ЛАЙФ" є кредитором боржника як до порушення провадження у справі про банкрутство, так і після його порушення. Крім того, скаржник посилається на те , що порушення справи про банкрутство стосується прав та обов'язків ТОВ "КУА "ІЗІ ЛАЙФ", оскільки внаслідок її порушення Боржник повністю перестав виконувати свої поточні зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом, що на думку скаржника, порушує один з основних принципів кредитування -платність, що встановлені ст.ст. 1048,1054 Цивільного кодексу України, ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" .


Кредитор, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вугіллясервіс" , у відзиві на касаційну скаргу проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а ухвалу суду апеляційної інстанції -законними.


Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.01.2012 по справі 27/189б, за результатами підготовчого засідання, зобов`язано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення господарським судом Донецької області справи про № 27/189б про банкрутство Приватного підприємства "Довугілляпостачання" м. Донецьк. Визнано вимоги ініціюючого кредитора -Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугіллясервіс" м.Донецьк до боржника в сумі основного боргу -311640,00грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 4 місяці до 25.05.12р. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гороховського Андрія Вікторовича. Встановлені дати складення реєстру вимог кредиторів та попереднього засідання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" м.Київ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 25.01.12р. по справі №27/189б.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.12р. по справі №27/189б відмовлено у прийняті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 25.01.2012р. по справі № 27/189б.

Ухвала суду мотивована тим, що заявник апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на дату прийняття оскарженої ухвали за результатами підготовчого засідання суду не набув статусу сторони у справі та скаржником не доведено , що за оскаржуваною ухвалою вирішено питання про його права та обов'язки.


Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції наведеному в Ухвалі від 17.05.12р. по справі №27/189б з наступних підстав.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Питання про прийняття або повернення апеляційної скарги, відмову в її прийнятті тощо вирішується колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання виноситься ухвала.

Відповідно до Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Так, за приписами ч.1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 106 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 11, частини 1 статті 14 та статті 15 спеціального Закону, особа набуває статусу кредитора -сторони ( учасника провадження у справі про банкрутство) з моменту визнання його грошових вимог до боржника, а також надання правової оцінки змісту вказаних вимог господарським судом та прийняття відповідної ухвали.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.03.12р. у справі № 27/189б грошові вимоги ТОВ "КУА "ІЗІ ЛАЙФ" визнані в сумі 50793911,74грн.

Таким чином , скаржник по даній справі правового статусу кредитора боржника , тобто сторони або учасника у справі про банкрутство на час прийняття оскарженої ухвали не набув.

При цьому, слід зазначити, що рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення суду порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. В зв'язку з чим, будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на момент прийняття ухвали місцевого господарського суду від 25.01.2012 року не набуло статусу кредитора та не було стороною у цій справі. Крім того, ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" не доведено, що оскаржуваною ухвалою від 25.01.2012 року вирішено питання про його (скаржника) права та обов'язки.


З метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство, Пленум Верховного Суду України у п. 12 Постанови "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року роз'яснив господарським судам, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91 та 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі, якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на ст. ст. 91 або 106 ГПК України.

За наведених підстав, враховуючи чинне процесуальне законодавство, яке підлягає до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі ухвали апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.


ПОСТАНОВИВ:


Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", м.Київ залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.12р. у справі №27/189б -залишити без змін .



Головуючий суддя:М. Запорощенко

Судді: Н. Акулова

С. Владимиренко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація