КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2012 р. Справа№ 14/5026/1020/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Верховця А.А.

Гарник Л.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Рось»

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.11.2011р.

у справі № 14/5026/1020/2011 (суддя Хабазня Ю.А.)

заявника Ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Левченко В.М.

про затвердження реєстру вимог конкурсних кредиторів

у справі за заявою

ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси

до боржника Закритого акціонерного товариства «Рось»

про визнання банкрутом відсутнього боржника

за участю представників:

від заявника: не з»явились

від боржника: Квітчатий М.А. - паспорт серія МН 151069 вид. Краснолутським РВУ МВС України в Харківській обл.

від арбітражного керуючого: Левченко В.М.- ліцензія АВ № 470315 від 24.03.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області Києва від 29.11.2011р. у справі № 14/5026/1020/2011 визнано конкурсними кредиторами управління Пенсійного фонду України у м.Черкаси, державну податкову інспекцію у Черкаському районі, державну податкову інспекцію у м. Черкаси, Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", Максимову Лідію Василівну, публічне акціонерне товариство "Сведбанк", а також публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (вимоги якого повністю забезпечені заставою майна) у справі №14/5026/1020/2011, розмір їх вимог і черговість задоволення згідно з реєстром, що додається, та затверджено цей реєстр.

В решті вимог відмовлено.

Не погодившись з винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рось" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.11.2011р. в частині визнання конкурсним кредитором ПАТ «Сведбанк» та включення вимоги останнього до реєстру вимог кредиторів та прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні вимог ПАТ «Сведбанк».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 року (колегія суддів у складі: Дзюбко П.О. -головуючого, Разіної Т.І., Сотнікова С.В.) апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Рось" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.11.2011 у справі №14/5026/1020/2011 разом з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року (колегія суддів у складі: Пантелієнка В.О., - головуючого, Гарник Л.Л., Доманської М.Л.) апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Рось" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.11.2011 у справі №14/5026/1020/2011 разом з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику на підставі п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 року (колегія суддів у складі: Дзюбко П.О. -головуючого, Разіної Т.І., Сотнікова С.В.) апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Рось" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.11.2011 у справі №14/5026/1020/2011 разом з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику на підставі п. 4 ст. 97 ГПК України.

Закрите акціонерне товариство "Рось" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції.

Постановою Вищого Господарського суду України від 27.09.2012 р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 року у справі №14/5026/1020/2011 скасовано.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2012р. справу №14/5026/1020/2011 було передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шипку В.В.

Ухвалою Київською апеляційного господарського суду від 22.10.2012 р. у справі № 14/5026/1020/2011 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рось" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.11.2012р.

Через відділ документального забезпечення 05.11.2012р. арбітражним керуючим ліквідатором ЗАТ «Рось» В.М. Левченко було подано заперечення на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.11.2011р. залишити без змін.

Представник божника в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник арбітражного керуючого в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника арбітражного керуючого та боржника дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

12.05.2011р. Господарським судом Черкаської області у справі № 14/5026/1020/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ „Рось", код ЄДРПОУ 14187396, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також на нарахування штрафних санкцій по зобов'язаннях Боржника.

18.06.2011р. в газеті "Голос України" № 110 надруковано оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ЗАТ „Рось".

Пунктом 15 статті 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Згідно статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Статтею 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

19.07.2011р. Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» подало до Господарського суду Черкаської області заяву про визнання вимог кредитора в якій просить суд визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»до Закритого акціонерного товариства «Рось» в сумі 11616275,00 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів. Сповісти Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» про визнання його грошових вимог до ЗАТ «Рось».

Первісні вимоги заявлено у розмірі 11616375,00 грн., з яких крім вищевказаної суми 10805876,57 грн. заявлено вимоги про стягнення пені на суму 810498,43 грн., нарахованої заявником як на суму основного боргу, так і на суму процентів за користування кредитом. У ході розгляду справи заявник на неодноразові вимоги суду подавав уточнення до розрахунків заявленої суми боргу, процентів та пені.

Місцевим судом вимоги Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" задоволено частково та включенню до реєстру вимог кредиторів у сумі 4962000 грн. основного боргу та 5843876,57 грн. процентів за період з 18.04.2005 по 10.05.2011 (разом на суму 10805876,57 грн.) у четверту чергу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення кредиторських вимог, враховуючи наступне.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між Банком та ЗАТ «Рось» було укладено Іпотечний договір №344/ІП-1 від 16.04.2005р. № 656. Предметом іпотеки згідно якого виступали будівлі та споруди, які у сукупності утворювали виробничий комплекс по обробці природного каменю.

Договір застави рухомого майна №344/ЗМ-1 від 16.04.2005р. № 658. Предметом застави згідно якого виступало обладнання (67 одиниць), що знаходилось на виробничому майданчику ЗАТ «Рось».

Іпотечний договір № 344/ІП-2 від 16.04.2005р. № 2198. Предметом іпотеки згідно якого виступав адмінісграгивно-торгівельний комплекс ЗАТ «Рось».

В порушення умов кредитного договору ЗАТ «Рось» взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконало, за заявою ПАТ «Сведбанк» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу був вчинений виконавчий напис від 24.03.2006р. №1085 про звернення стягнення на предмет іпотеки (Іпотечний договір №344/ІП-2 від 16.04.2005р) за кредитним договором на суму заборгованості.

19.04.2006р. було відкрито виконавче провадження по зверненню стягнення на адміністративно- торгівельний комплекс ЗАТ «Рось».

05.10.2007р. відбулися прилюдні торги з реалізації вказаного комплексу, переможцем яких згідно протоколу визначено Маковського П. М., яким, як переможцем торгів, було здійснено оплату за придбане з торгів майно у повному обсязі (4873419,00грн.). Дана оплата була здійснена на рахунки СДП «Укрспец'юст». після чого підлягала перерахуванню до державної виконавчої служби для виплати ПАТ «Сведбанк».

Боржником і розпорядником майна вимоги не визнані з тих підстав, що усе майно, яке було надано під заставу при наданні кредиту, і, у одній частині -було вилучено у боржника органом державної виконавчої служби та реалізовано на аукціоні, у іншій частині -реалізовано ліквідатором банкрута у процедурі банкрутства у справі №10/4867. Ними надані докази такої реалізації, тому вони вважають, що боржник виконав своє зобов'язання перед заявником передачею на реалізацію заставного майна.

Суд вважає, що підставами визнання вимог є надані заявником кредитний договір від 12.04.2005 №344 (далі -Договір-344), виписки по рахунку боржника та меморіальні ордери про надання кредиту (т.3), розрахунок заявленої суми основного боргу та процентів за заявлений період (а.с.117, 118 т.5). Вимоги підлягають задоволенню у четверту чергу, оскільки у боржника відсутнє заставне майно (п.3 ч.1 ст.593 Цивільного кодексу України).

Щодо стягнення пені на суму 810498,43 грн. то колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про її відмову виходячи з наступного.

Розрахунок заборгованості по основному боргу на суму 4962000 грн. (а.с.48 т.5 таблиця "видача кредиту в грн."), підтверджується наданими доказами, розрахунки заборгованості по процентам на суму 6217743,32 грн. (таблиця а.с.48-49 "нараховано процентів (грн)"), підтверджується наданими доказами та попереднім розрахунком основного боргу, то наступні таблиці розрахунку пені (четверта "пеня за несвоєчасну сплату процентів по рах.№20693081679601" і п'ята "пеня за несвоєчасну сплату процентів по рах.№8240032009/8240230816796200902" на а.с.49 т.5, а також таблиці на а.с. 50 і 51 т.5) такими доказами і розрахунками не підтверджуються.

Пеня має нараховуватись за перші шість місяців з дати прострочення (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Обов'язок подання обгрунтованого розрахунку покладено на заявника (п.5 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України). Такі розрахунки неодноразово були витребувані ухвалами суду, однак у порушення ст.4-5 та п.4 ч.1 ст.65 Господарського процесуального кодексу України заявником не надано. Заявник без поважних причин не надав суду обгрунтованого розрахунку суми пені у зв'язку з чим вимога про його стягнення на суму 810498,43 грн. відповідно до п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України мала б бути залишена без розгляду (п.18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 №01-8/344). Однак враховуючи, що дані вимоги розглядаються у справі про банкрутство, що повторний розгляд цих вимог неможливий у зв'язку із закінченням установленого ст. 14 Закону строку для подання заяв, тому має бути у задоволенні заяви в частині визнання цих вимог відмовлено.

При цьому суд враховує рішення господарського суду Черкаської області у справах №16/1981 (яким відмовлено у визнанні недійсним договору-344) та №02/113 (від 03.06.2010, яким стягнено проценти з боржника за період з 29.09.2006 по 19.10.2009 незважаючи що предмет іпотеки продано на прилюдних торгах 05.10.2007), а також ті обставини, що частина коштів за продаж частини заставного майна боржника у сумі 686474,48 грн. надійшли на рахунок боржника в АТ "ОТП Банк" м. Черкаси з 28.04.201 по 12.08.2010, однак, використані не на погашення боргу перед заявником. Останні факти спростовують пояснення боржника і розпорядника майна боржника про те, що кошти від продажу заставного майна у ліквідаційній процедурі у справі №10/4867 на рахунки боржника не надходили.

Що стосується заяви ТОВ «Українська боргова компанія» про заміну кредитора ПАТ «Сведбанк» його правонаступником ТОВ «Українська боргова компанія», то колегія суддів відмічає наступне.

Відповідно до ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом в суді першої інстанції.

Крім того, ТОВ «Українська боргова компанія» надала копію договору № 01-12 про відступлення права вимоги від 22.08.2012р. з реєстром заборгованості боржників №1, згідно з яким заборгованість ЗАТ «Рось» станом на 22.08.2012р. складає 16 652 093,36 грн., в т.ч. 4 962 000,00 грн. основного боргу, 7 180 975,68 грн. заборгованість по відсоткам та 4 509 117, 68 грн. заборгованість по пені.

Вказана заява ТОВ «Українська боргова компанія» не підлягає задоволенню, оскільки зазначені суми не були предметом розгляду суду першої інстанції, а також проценти та пеня нараховані станом на 22.08.2012р., а оскаржувана ухвала Господарського суду Черкаської області прийнята 29.11.2011р.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, не надав належних та допустимих доказів про повний розрахунок із кредитором ПАТ «Сведбанк» по кредитному договору № 344 від 12.04.2005р., апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.11.2011р. у справі № 14/5026/1020/2011, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Рось» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Черкаської області у справі № 14/5026/1020/2011 від 29.11.2011р. залишити без змін.

2. Матеріали справи № 14/5026/1020/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді Верховець А.А.

Гарник Л.Л.