КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2012 р. Справа№ 5011-18/8063-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Реуцькій Т.О.,

за участю представників:

від позивача Тіхов О.С., дов. від 15.06.12 №678,

від відповідача не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.12 (дата підписання - 31.08.12)

у справі №5011-18/8063-2012 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії

до Міністерства внутрішніх справ України

про стягнення 10090,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.12 позов Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії (далі - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач) про стягнення 10090,51 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 8731,27 грн. основного боргу, 411,46 грн. інфляційних втрат, 269,25 грн. 3% річних, 678,53 грн. пені та 1609,50 грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.12 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. У апеляційній скарзі відповідач не заперечує, що отримував послуги від позивача, але ці послуги були надані позивачем у позадоговірному порядку, оскільки строк дії договору від 01.04.10 №38-29/807-41 закінчився, а укладена додаткова угода від 07.07.11 №1/687-15/383ю є нікчемною, оскільки укладена з порушенням законодавства, яке рулює договірні відносини між сторонами, з яких одна сторона є державним органом. На думку відповідача суд першої інстанції дійшов хибного висновку про стягнення на користь позивача сум основної заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних. Відповідач також зазначає, що між сторонами укладено новий договір оренди на 2012 рік, в якому врахована попередня заборгованість по спірному договору.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.10.12 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.12 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 07.11.12. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 08.10.12) позивачу та відповідачу - 12.10.12, долучені до матеріалів справи.

07.11.12 до судового засідання через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу.

07.11.12 у судовому засіданні представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі, на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У частині 1 статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.10 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір №38-29/807-41 оренди нерухомого майна (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, розташоване в м. Києві на 2 поверсі 4-поверхового будинку №3 по вул. Вербицького (АТС-560), загальною площею 2 м. кв. -спеціалізованого технологічного приміщення для розміщення обладнання зв'язку. Сторони домовилися про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" (п.п.1.1, 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1 договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1. цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.

Згідно з п. 2.3 договору майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше ніж через 10 днів після закінчення терміну дії договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі майна, зазначеним у п. 2.1. цього договору, разом з отриманим від орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшеннями, невіддільними від об'єкта оренди.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з розрахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку 1.

У пункті 3.2 договору зазначено, що орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати по вул. Вербицького, 3 (АТС-560) становить 675,36 грн. за 1 м. кв. орендованої площі, ПДВ - 135,07 грн. Всього розмір орендної плати за перший (базовий) місяць становить 810,43 грн. з ПДВ за 1 м. кв. орендованої площі.

Орендна плата за перший місяць оренди за 2,0 кв. м. всієї орендованої площі становить 1620,86 грн. з ПДВ.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції (п. 3.2.1 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1 договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі. Крім цього, у разі неможливості визначення суми компенсації витрат на утримання майна, експлуатаційні витрати можуть нараховуватися в розмірі 25% від суми орендної плати.

Згідно з п. 3.5 договору орендар відшкодовує втрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1 договору.

У п.п. 5.1.1 і 5.1.2 договору передбачено право орендодавця вимагати своєчасної оплати оренди майна і змінювати розмір орендної плати в порядку, передбаченому підпунктом 7.1.4 цього договору, у зв'язку з чим умови фінансових відносин до договору переглядаються.

Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором (п. 6.1.3 договору).

Відповідно до п. 6.1.7 договору орендар зобов'язаний у разі припинення договору оренди повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) майна з вини орендаря.

У п. 12.1 договору зазначено, що він набирає чинності і діє з 01.04.10 до 01.04.11. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним. Сторони домовилися, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 01.04.10.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, тому у відповідача з моменту підписання акта приймання-передачі від 01.04.10 виник обов'язок здійснювати оплату орендних платежів, а також відшкодовувати вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат на користь орендодавця.

В зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку по договору, 20.06.11 позивач направив йому претензію №14/603, в якій довів до відома про існування заборгованості, станом на 15.06.12, по оплаті орендних платежів в сумі 9347,76 грн. (8731,27 грн. боргу + 614,49 грн. пені) та просив сплатити зазначену суму боргу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач на адресу позивача надсилав листи від 16.03.11 №36/667, від 02.06.11 №36/1361, від 30.06.11 №36/1638, в яких визнав існування заборгованості перед позивачем та гарантував погашення боргу протягом місяця після підписання сторонами додаткової угоди на бюджетне зобов'язання Державним казначейством України та після реєстрації відпрацьованих документів у Державному казначействі України.

Також відповідач проінформував позивача про те, що оплата пені не передбачена кошторисом МВС України за рахунок коштів Державного бюджету України (лист від 30.06.12 №38/1638).

07.07.11 сторони уклали додаткову угоду №1/687-15/383ю до договору, однак на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції заборгованість відповідача перед позивачем не погашена.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем умов договору по оплаті орендних платежів. Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача утвореної заборгованості по орендній платі та інших платежах у період з січня 2011 року по травень 2011 року в сумі 8731,27 грн.

Твердження відповідача у апеляційній скарзі про те, що послуги позивачем були надані у позадоговірному порядку не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги з огляду на п.3.6 договору, в якому зазначено, що у разі закінчення строку дії цього договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за актом приймання-передачі орендованого приміщення.

У матеріалах справи немає доказів повернення відповідачем орендованого майна позивачу шляхом підписання акта приймання-передачі.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст.549 ЦК України).

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 411,46 грн. інфляційних втрат, 269,25 грн. 3% річних та 678,53 грн. пені.

Перевіривши розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, наданий позивачем, колегія суддів вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Твердження відповідача у апеляційній скарзі про те, що укладена додаткова угода від 07.07.11 №1/687-15/383ю є нікчемною, оскільки укладена з порушенням законодавства, яке рулює договірні відносини між сторонами, не приймаються судом до уваги, так як апелянтом не надано доказів визнання такої угоди нікчемною чи недійсною у судовому порядку. Крім того, як вбачається з матеріалів справи договір від 01.04.10 №38-29/807-41 та додаткова угода від 07.07.11 №1/687-15/383ю підписані зі сторони відповідача та скріплені його печаткою без складання протоколу розбіжностей.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.12 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.12 у справі №5011-18/8063-2012 - без змін.

2. Матеріали справи №5011-18/8063-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.