Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Міщенко Т.М.,

захисника ОСОБА_1,

засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянула 04 вересня 2012 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 серпня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 29 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Указаним вироком засуджено

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що не має

судимості,

за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК.

Цим же вироком засуджено

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, такого, що не має

судимості,

за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна.

На підставі статей 75, 104 КК ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК.

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_3 змінено і ухвалено вважати його засудженим за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки без конфіскації майна. У решті вирок щодо нього і в повному обсязі щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

Засуджених визнано винними у вчиненні злочину за таких обставин.

26 квітня 2011 року ввечері ОСОБА_2 у дворі будинку АДРЕСА_1 знайшов і незаконно для власного використання привласнив речовину вагою приблизно 3 г, що містила в собі наркотичний засіб - канабіс, яку незаконно, зберігаючи при собі, переніс до місця свого проживання по АДРЕСА_1, де продовжив зберігати для власного вживання.

27 квітня 2011 року о 20:30 він же, зберігаючи при собі частину наркотичного засобу з метою подальшого збуту, прибув до магазину «Вагес», розташованого на перехресті вулиць Рокоссовського та 50-річчя СРСР у м. Чернігові, де незаконно збув ОСОБА_4 канабіс вагою 0,938 г.

18 травня 2011 року близько 10:40 неповнолітній ОСОБА_3 біля СПТУ № 15 по вул. Кільцевій, 18 у м. Чернігові незаконно з метою подальшого збуту придбав у наочно знайомої особи подрібнену речовину рослинного походження вагою 1,787 г канабіс і, зберігаючи при собі, переніс її до гуртожитку по вул. Кільцевій, 20 у м. Чернігові.

У цей же день близько 10:50 ОСОБА_2 біля зазначеного гуртожитку незаконно з метою подальшого збуту придбав у ОСОБА_3 канабіс вагою 1,134 г і, зберігаючи при собі, переніс його до СПТУ № 15, де незаконно збув ОСОБА_4

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляду у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених унаслідок м'якості. На думку прокурора, місцевий суд без достатніх підстав звільнив засуджених від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, а апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні апеляції прокурора на вирок місцевого суду на цих підставах. Крім того, прокурор вважає, що апеляційний суд, призначивши ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк три роки шляхом винесення ухвали, порушив вимоги кримінально-процесуального закону, адже у цьому випадку він мав постановити вирок.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, захисника ОСОБА_1, котра просила залишити судові рішення без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення, засуджених, які підтримали правову позицію захисника, перевіривши справу, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Доведеність винності ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, кваліфікація їх діяння за цим кримінальним законом у касаційній скарзі не оспорюється, а тому відповідно до ст. 395 КПК не перевіряється.

Що стосується покарання, то, на думку колегії суддів, його призначено засудженим (з урахуванням змін, внесених у вирок апеляційним судом стосовно покарання ОСОБА_3М.) із дотриманням вимог ст. 65 КК, воно відповідає вчиненому й особі засуджених.

У вироку місцевий суд із дотриманням вимог ст. 334 КПК навів належні доводи на користь того, чому він дійшов висновку про можливість звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК (ОСОБА_3 - і на підставі ст. 104 КК).

Фактично з цим погодився й апеляційний суд, переглядаючи справу за апеляцією прокурора.

Посилання прокурора у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції, змінюючи вирок щодо ОСОБА_3 і призначаючи йому покарання за ч. 2 ст. 307 із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк три роки без конфіскації майна, мав постановити вирок, необґрунтовані.

Так, зі змісту ухвали апеляційного суду убачається, що апеляційний суд не визнав неправильним рішення місцевого суду звільнити засуджених від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК (ОСОБА_3 - і на підставі ст. 104 КК).

Крім того, пом'якшуючи ОСОБА_3 покарання, апеляційний суд в решті залишив вирок місцевого суду щодо цього засудженого і засудженого ОСОБА_2 без зміни, і тим самим зі згаданим рішенням суду першої інстанції погодився.

Тому істотного порушення апеляційним судом вимог кримінально-процесуального закону під час винесення ухвали, яке б могло бути підставою для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 395, 396 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 29 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Судді:

В.В. Британчук Н.О. Марчук Т.В. Матієк