Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,

суддів: Марчук Н.О., Шибко Л.В.,

за участю прокурора Гошовської Ю.М.,

розглянула 28 серпня 2012 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 вересня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області від 29 листопада 2011 року.

Указаним вироком, залишеним без зміни апеляційним судом,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, судимого:

30 грудня 2004 року вироком Зарічного районного суду м. Суми за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки три місяці;

15 листопада 2006 року вироком Крюківського районного суду м. Кременчуга Полтавської області за ст. 391 КК із застосуванням положень ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік два місяці і звільненого з місць відбування покарання 18 травня 2007 року за відбуттям строку покарання,

засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Ухвалено рішення про речові докази та судові витрати.

ОСОБА_2 визнано винним у незакінченому замаху на крадіжку чужого майна з проникненням у житло повторно за наступних обставин. 10 серпня 2011 року о 15:00 ОСОБА_2 прийшов до квартири АДРЕСА_1 і за допомогою викрутки намагався зламати вхідні двері та проникнути у квартиру, звідки таємно викрасти 1800 грн, належних ОСОБА_3, які там знаходилися на видному місці. Проте довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки почув шум у квартирі і пішов з під'їзду.

У касаційній скарзі захисник, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій засудженого, просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного змінити, пом'якшити покарання та звільнити ОСОБА_2 від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК, або на підставі ст. 69 КК обрати більш м'який вид покарання, пославшись при цьому на позитивні дані про особу засудженого і обставини, які, на думку захисника, пом'якшують покарання засудженого.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши справу, обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Подія злочину, доведеність винності ОСОБА_2 в його учиненні, кримінально-правова оцінка діяння за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК відповідно до вимог ст. 395 КПК не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржувалися.

Доводи захисника про суворість призначеного засудженому покарання, на думку колегії суддів, є безпідставними, оскільки покарання відповідає вимогам ст. 65 КК, вчиненому і особі засудженого, визначено у мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 185 КК.

При призначенні покарання місцевим судом було враховано усі пом'якшуючі покарання обставини та позитивні дані про особу засудженого, які були встановлені на цей момент. З висновками цього суду погодився апеляційний суд, який розглянув апеляції засудженого і захисника з такими ж як і у касаційній скарзі вимогами, про що у своїй ухвалі з дотриманням вимог ст. 377 КПК навів відповідні аргументи.

Враховуючи, що ОСОБА_2 має дві судимості, у тому числі за вчинення тяжкого корисливого злочину, і знову засуджений за замах на вчинення тяжкого корисливого злочину, колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення йому покарання таким чином, як про це поставлено питання у касаційній скарзі захисника, тобто з застосуванням положень статей 69, 75 КК.

Тому за таких обставин слід визнати, що призначене ОСОБА_2 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

У зв'язку з цим касаційна скарга захисника не може бути задоволена.

Керуючись статтями 395, 396 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 29 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

Судді:

В.В. Британчук Н.О. Марчук Л.В. Шибко