АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №   22ц-1800    2006 р.                                            Головуючий по 1 інстанції

Категорія інші                                                                                             - Пальонний B.C.

Доповідач в апеляційній Інстанції   - Бородійчук В.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2006   р Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                            Кісіля М.О.

суддів                                        Бородійчука В.Г., Трюхана Г.М.

при секретарі                           Ковтун Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1(яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2) на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 липня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5та Червонослобідської сільської ради Черкаського району, третя особа орган опіки та піклування Черкаської райдержадміністрації про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та зобов'язання сільської ради встановити опіку та забезпечити збереження житла. Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, судова колегія, -

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, мотивуючи позов тим, що ОСОБА_2 є рідним сином відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6, народився і проживав з батьками в будинку діда й баби за адресою АДРЕСА_1Черкаського району. 05.06.1996 р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 рішенням суду позбавлені батьківських прав стосовно сина ОСОБА_2, а рішенням Дубіївської сільської ради Черкаського району вона призначена піклувальником ОСОБА_7, який є її внуком.

Рішенням Черкаського районного суду від 22.08.2005 р. за відповідачем ОСОБА_5 було визнано право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті його батьків - жилий будинок, розташований по АДРЕСА_1Черкаського району, а 04.102005 р. та 21.11.2005 р. ОСОБА_5 продав по 1/2 частині вказаного будинку відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Позивачка вважає, що вказані договори купівлі-продажу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є незаконними і просить визнати їх недійсними, оскільки на її думку вони порушують права неповнолітнього ОСОБА_2, який у відповідності зі ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст. 247 СК України має право на користування проданим будинком і вправі в любий час повернутися жити до нього.

Крім цього, позивачка вважає вказані договори купівлі-продажу нікчемними, оскільки вчинені без дозволу органів опіки та піклування.

В судовому засіданні позивачка доповнила свої позовні вимоги і просить також зобов'язати Червоно слобідську сільську раду, як орган опіки та піклування, встановити опіку над неповнолітнім ОСОБА_2, контролювати умови його утримання та виховання і забезпечити збереження житла для нього.

В зв'язку з доповнення позовних вимог позивачкою до участі в справі в якості співвідповідача судом залучено Червоно слобідську сільську раду Черкаського району.

Рішенням Черкаського районного суду від 21.07.2006 р. відмовлено в задоволенні позовних вимог позивачки. Судові витрати у справі віднесено на рахунок держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 (яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2) просить скасувати рішення суду першої інстанції від 21.07.2006 р. як незаконне та прийняти нове рішення по суті позовних вимог або направити справу на новий розгляд в районний суд.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.

Судом встановлено, що дійсно неповнолітній ОСОБА_2 зареєстрований по АДРЕСА_1, проте з 2001 р. в даному будинку не проживає, оскільки фактично перебуває на вихованні у ОСОБА_1

Відповідно до ст. 224, 71 ЦК України дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину є обов'язковим щодо укладення угод опікуном чи піклувальником прав підопічного, а також договору щодо поділу або обміну житлового будинку чи квартири.

Як вбачається з матеріалів справи оспорювані договори купівлі-продажу укладені не опікуном, а власником будинку, який набув це право власності після позбавлення його батьківських прав.

Крім цього п. З ч. 1 ст. 247 СК України передбачено збереження за дитиною, над якою встановлена опіка або піклування на збереження права на користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки чи піклування у разі переїзду дитини до опікуна чи піклувальника, але як встановлено судом неповнолітній ОСОБА_2 з 2001 р. до встановлення над ним піклування позивачем в 2005 р. у спірному будинку не проживав.

Колегія суддів вважає безпідставним доводи апелянта, що при відчуженні будинку було порушено вимоги ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» , оскільки дані угоди були заключені до набрання чинності з 1.01.2000 р. зазначеного закону, який зворотної дії не має.

Враховуючи обставини справи, наявні по справі докази і доводи апелянта, колегія суддів вважає, що судове рішення ґрунтується на наявних по справі доказах і відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

А тому, керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Черкаського районного суду від 21 липня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в 2 місячний строк з моменту проголошення.