АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-1877-2006р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія про визнання договору - Бащенко С.М.
недійсним Доповідач в апеляційній
інстанції - Бородійчук В.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Кісіля М.О.
суддів Бородійчука В.Г., Трюхана Г.М.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 08 серпня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору дарування.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників, ОСОБА_1 колегія суддів,-
встановила:
ОСОБА_2 20.02.2006р. звернувся з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору дарування.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 22.12.2004р. подарував належний йому на підставі договору дарування від 28.01.1999р. житловий будинок по АДРЕСА_1 в м.Черкаси ОСОБА_1
Як вказує позивач, укладення договору дарування було викликано тим, що дарувальник та його дружина є непрацездатними за віком, крім цього, ОСОБА_2 за станом здоров'я як інвалід 2 групи потребує догляду та матеріальної допомоги.
Відповідач, який являється сином позивача, обіцяв здійснювати такий догляд, забезпечувати продуктами харчування, сплачувати обов'язкові платежі за будинок та землю. У разі виконання цих зобов'язань син за життя батька та його дружини набував права володіння житловим будинком, а після смерті - і права розпорядження.
На таких умовах позивач погодився підписати вказаний договір, текст якого не читав, зважаючи, що у договорі передбачено права та обов'язки сторін, про які домовлено з сином. Однак, виявилось, що договір має інший зміст і не передбачає ніяких зобов'язань щодо утримання, позбавляє права власності на жилий будинок. Також у позивача з сином була домовленість, що у разі переходу до нього права власності на будинок, останній передасть своє право власності на належну йому квартиру своєму брату.
Як вказує позивач, після оформлення договору, відповідач змінив своє ставлення до нього з дружиною та повністю ігнорує" всі домовленості. Не забезпечує продуктами харчування, в період сумісного проживання створює в сім'ї недоброзичливу атмосферу, заявляє про намір продати будинок. Після цього сторонами були підписані зміни до договору від 03.02.2006р., за якими відповідач зобов'язується надати право довічного проживання в будинку дружині позивача ОСОБА_3 та не пред'являти вимог про її виселення. Але такі зміни не підлягають державній реєстрації тому гарантії виконання відповідачем вказаного зобов'язання відсутні.
17.02.2006р. в приміщенні Першої Черкаської Держнотконтори позивач та його дружина зустріли відповідача, який прийшов продавати подаровану йому квартиру. Він забрав у ОСОБА_3 будинкову книгу, застосував до неї фізичне насильство, вчинив скандал, але до приїзду викликаної міліції зник. У вказаний день, як стверджує позивач, він дізнався про наміри сина продати будинок, що є порушенням прав дарувальника. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оплачують будинок і квартиру сина, який замість внесення комунальних та інших платежів, програє гроші. Відповідач забороняє проводити ремонт в будинку і його поведінка викликає у позивача впевненість про запланований ним продаж помешкання.
Порушення відповідачем умов договору на користь третьої особи може призвести до втрати позивачем та його дружиною єдиного місця проживання, тому ОСОБА_2 просить розірвати вищевказаний договір.
Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 08.08.2006р. позов задоволено.
Розірвано договір дарування АДРЕСА_1 в м.Черкаси, укладений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 зареєстрований 22.12.2004р. приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за №НОМЕР_1.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 17 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 08.08.2006р. як незаконне і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Судом встановлено, що дійсно 22 грудня 2004р. сторони уклали договір дарування житлового будинку під умовою, що обдаровані зобов'язуються надавати право довічного проживання і користування будинком ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Частиною 2 ст.227 ЦК України передбачено, що дарувальник має право вимагати розірвання договору якщо обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунку, що має для дарувальника велику немайнову цінність.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач мав намір продати будинок, який він прийняв у дарунок від позивача.
Враховуючи те, що позивач із своєю дружиною не має іншого житла даний договір дарування був складений під умовою проживання дружини позивача в даному будинку, тому суд першої інстанції обгрунтовано відповідно до вимог ч.2 ст.727 ЦК України розірвав даний договір.
Колегія суддів вважає, що судове рішення ґрунтується на наявних по справі доказах і відповідає вимогам діючого законодавства.
Доводи апелянта не є суттєвими і не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Соснівського районного суду від 8 серпня 2006р. залишити без змін. Ухвала вступає в силу негайно але може бути оскаржена до Верховного Суду України в 2-х місячний строк з моменту проголошення.