ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.11.12 Справа № 29/5014/371/2012

За позовом: Державного підприємства «Вугілля України»,

м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Новоставр», м. Луганськ,

про стягнення 3 656 427 грн. 89 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Колпакова Г.О.,

представники сторін:

від позивача: Сірий А.М., представник за довіреністю

№ 30-12/124-Д від 30.12.2011;

від відповідача: Горняк Д.С., представник за довіреністю № 14

від 20.02.2012.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 02.02.2012 Державне підприємство «Вугілля України»(далі -ДП «Вугілля України», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 27.01.2012 № 0199/10 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоставр»(далі -ТОВ «Новоставр», відповідача у справі) 3 656 427 грн. 89 коп., з яких:

- 2 991 233 грн. 16 коп. - основний борг за договором поставки вугілля № 02-10/1-КС від 14.04.2010;

- 155 135 грн. 66 коп. - інфляційні нарахування за період прострочення оплати з 01.12.2010 по 30.11.2011 ;

- 510 059 грн. 07 коп. - 3% річних за період прострочення оплати з 01.07.2010 по 20.12.2011.

Позивач з посиланням на умови договору поставки вугілля від 14.04.2010 № 02-10/1-КС та норми статей 526, 625, 692 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору щодо оплати отриманої вугільної продукції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоставр" (далі -ТОВ "Новоставр") відповідач у справі, надав відзив на позов від 23.03.2012 № 28, в якому не визнає вимоги позивача за їх необґрунтованістю, оскільки, на думку відповідача, умовами договору не визначено порядок оплати при попередній поставці вугілля.

Відповідач посилаючись на норми статті 530 ЦК України зазначив, що на протязі 2010 -2012 років на адресу Товариства не надходило жодної вимоги щодо погашення заборгованості за надані послуги за договором, відповідно строк виконання зобов'язання не настав.

Відповідач вважає, що у зв'язку з тим, що з його боку відсутнє порушення умов договору, у позивача відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та 3 % річних.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами у справі доказів, вислухав представника позивача у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами за позовом 14.04.2010 укладено договір поставки вугілля № 02-10/1-КС (а.с.9-11), згідно умов пункту 1.1 якого на умовах, викладених у розділах цього договору, Постачальник, позивач у справі, зобов'язався поставити у власність, а Покупець, відповідач у справі, прийняти та оплатити вартість вугільної продукції, що іменується надалі Товар, за марочним складом, цінах та в кількості, вказаних у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 1.2 цього договору передбачено, що обсяги і термін постачань Товару щомісячно узгоджуються сторонами і вказуються у відповідних Специфікаціях до договору. Мінімальна партія постачання Товару -один вагон.

Згідно пункту 1.3 договору орієнтовна кількість Товару, що постачається за цим договором становить 1 000 000 тонн на загальну суму 1 200 000 000 грн. (з ПДВ).

Умови і термін постачання Товару визначені сторонами у розділі 2 договору.

В пункті 2.5 договору сторони передбачили, що по кожній партії Товару, протягом 7 календарних днів від дати відвантаження, Постачальник направлятиме Покупцеві наступні товаросупровідні документи:

- залізничні квитанції - оригінал або завірені копії;

- посвідчення якості -оригінал;

- рахунок -фактуру - 1 прим.;

- податкову накладну -оригінал 1 прим.;

- лист вантажовідправника, що підтверджує право власності на відвантажену партію Товару. У разі надання завірених копій ж.д. квитанцій у листі повинно бути вказано, де знаходяться оригінали ж.д. квитанцій;

- акт прийому -передачі на поставлений Товар із вказівкою дати відвантаження, ваги, номерів залізничних квитанцій, вагонів - 2 прим.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата Товару за цим договором здійснюється Покупцем на умовах 100 % попередньої оплати вартості декадного обсягу Товару, із розрахунку від погодженого у специфікації місячного обсягу поставки товару, до початку відповідної декади. Перерахування попередньої оплати здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

У підпункті 4.1.1 цього договору сторони передбачили, що Постачальник має право відвантажити товар без отримання попередньої оплати. Грошовими коштами, отриманими від Покупця, у першу чергу погашається заборгованість Покупця перед Постачальником за товар поставлений без попередньої оплати.

Фактична вартість Товару, що поставляється, вказується в рахунках, що виставляються Постачальником відповідно до пункту 2.5 договору, і визначається з урахуванням знижок і приплат за якість до ціни, вказаної у відповідних Специфікаціях (пункту 4.2 договору).

Сторони в пункті 4.3 договору визначили, що щомісячно, не пізніше 10-го числа наступного за місяцем постачання Товару, сторони проводять звірку постачань товару і розрахунків за нього, яка оформляється відповідним Актом, що підписується повноважними представниками обох сторін.

Залізничний тариф за доставку Товару оплачує Покупець. У разі оплати залізничного тарифу Постачальником, Покупець компенсує постачальнику понесені транспортні витрати на підставі рахунків Постачальника (пункт 4.4 договору).

Загальний порядок приймання вугілля за кількістю та якістю визначені сторонами у розділах 5 та 6 договору.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2010, а в частині невиконаних зобов'язань -до повного їх виконання (пункт 10.3 договору).

Додатковою угодою № 29-11/10 до цього договору від 29.11.2010 сторони дійшли згоди (а.с.14):

- пункт 1.3 договору доповнити підпунктом 1.3.1 в наступній редакції: «Орієнтовна кількість Товару, що постачається за цим договором в 2011 році, становить 1 450 000 тонн на загальну суму 1 600 000 000 грн. (з ПДВ)»;

- пункт 10.3 договору викласти в наступній редакції: «Договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2011, а в частині невиконаних зобов'язань -до повного їх виконання».

За час дії договору поставки вугілля № 02-10/1-КС від 14.04.2010 позивач своєчасно та в повному обсязі виконував взяті на себе зобов'язання за цим договором, поставлено продукції на загальну суму 201 156 020 грн. 98 коп. (з ПДВ), що підтверджується актами приймання -передачі вугільної продукції (а.с.19-218,т.1;а.с.1-122,т.2), копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте, відповідачем оплата поставленого Товару здійснена частково в сумі 198 164 787 грн. 82 коп. (з ПДВ), що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2010 та 01.06.2010 (а.с.123,124,т.2) та довідками банків про рух коштів на рахунках позивача в рахунок оплати за вугільну продукцію за договором поставки вугілля № 02-10/1-КС від 14.04.2010 від відповідача за період з 14.04.2010 по 01.12.2011 (а.с.125-128,т.2), копії яких залучені до матеріалів справи.

Заборгованість за поставлений товар складає в сумі 2 991 233 грн. 16 коп., що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Луганської області за захистом порушеного права.

Крім того, на підставі приписів статті 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 510 059 грн. 07 коп. за період прострочення оплати з 01.07.2010 по 20.12.2011 та інфляційні втрати у розмірі 155 135 грн. 66 коп. за період прострочення оплати з 01.12.2010 по 30.11.2011.

Під час розгляду справи судом було досліджені надані позивачем письмові докази на підтвердження наявності заявленої у позові основної суми боргу, а саме:

- претензію № 1852/10 від 09.07.2010 з повідомленням про вручення відповідачу 19.07.2010 (а.с.17.18,т.3);

- лист -вимога № 1854/09 від 01.08.2011 (а.с.19,т.3);

- лист -вимога № 2360/09 від 11.10.2011 (а.с.20,т.3);

- акти звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2011, 30.09.2011 та 30.11.2011 (а.с.21,22,т.3), копії яких залучено до матеріалів справи.

Відповідач проти позову заперечує з підстав зазначених вище у відзиві на позов (а.с.23,24,т.3).

Позивач надав заперечення на відзив відповідача від 03.04.2012 № 851-юр (а.с.34-36,т.3), в яких не погоджується з доводами відповідача, оскільки на виконання частини 2 статті 530 ЦК України на адресу ТОВ «Новоставр»були направлені факсимільні листи вимоги № 1854/09 від 01.08.2011 та № 2360/09 від 11.10.2011, які прийняті уповноваженими особами підприємства. З метою досудового врегулювання господарського спору зі спірної ситуації, відповідачу рекомендованим листом з повідомлення про вручення була надіслана претензія № 1852/10 від 09.07.2010, відмітка про отримання якої мається на повідомленні про вручення. До теперішнього часу претензія залишена без розгляду.

Позивач зазначив, що згідно пункту 4.1.1 договору поставки вугілля № 02-10/1-КС від 14.04.2010 він мав право відвантажувати товар без отримання попередньої оплати. Актами приймання -передачі вугільної продукції, специфікаціями, які наявні в матеріалах справи, доводиться факт приймання відповідачем вугільної продукції.

У матеріалах справи наявний підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений їх печатками двосторонній акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2011 з вивіреним сальдо на користь ДП «Вугілля України»у сумі 2 991 233,16 грн. Цей акт складено на підставі даних бухгалтерського обліку й первинних документів сторін, відображені в ньому дані не спростовані відповідачем.

При отриманні товару відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання позивачем прийнятих за договором поставки вугілля № 02-10/1-КС від 14.04.2010 зобов'язань з поставки товару.

Під час розгляду справи ухвалою господарського суду Луганської області від 09.04.2012 провадження у справі № 29/5014/371/2012 було зупинено до вирішення спору у справі № 5011-69/3469-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоставр»до Державного підприємства «Вугілля України»про визнання договору поставки вугілля № 02-10/1-КС від 14.04.2010 недійсним.

Після поновлення провадження у даній справі представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав письмові пояснення від 31.10.2012 № 922-юр, в яких, зокрема, зазначив, що ухвалою господарського суду м. Києва від 25.09.2012 у справі № 5011-69/3469-2012 за позовом ТОВ «Новоставр»до ДП «Вугілля України»про визнання договору поставки вугілля № 02-10/1-КС від 14.04.2010 недійсним було прийнято відмову ТОВ «Новоставр»від позову та припинено провадження у справі № 5011-69/3469-2012 (а.с.50-53,т.3).

На думку ДП «Вугілля України», така позиція ТОВ «Новоставр»у справі № 5011-69/3469-2012, доводить той факт, що ДП «Вугілля України»правомірно звернувся до ТОВ «Новоставр»з підстав порушення останнім договору поставки вугілля № 02-10/1-КС від 14.04.2010, який є дійсним на момент його виконання сторонами.

Відповідач з невідомих причин не скористався правом участі у судовому засіданні, письмові пояснення та витребувані судом докази не подав, не спростував заявленої суми боргу.

Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами у справі виникли з договору поставки вугілля № 02-10/1-КС від 14.04.2010, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу у сфері господарської діяльності і регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) про купівлю -продаж та глав 19, 20 Господарського кодексу України (далі -ГК України) загальні положення про господарські зобов'язання та господарські договори.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Вказані норми статті 712 ЦК України кореспондуються з положеннями статті 265 ГК України.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено, що ним виконано зобов'язання за договором поставки вугілля № 02-10/1-КС від 14.04.2010, на підставі якого заявлені позовні вимоги, поставлено вугільної продукції на загальну суму 201 156 020 грн. 98 коп. (з ПДВ), що підтверджується актами приймання -передачі вугільної продукції, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с.19-218,т.1;а.с.1-122,т.2).

Претензій по поставці товару у відповідача немає.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили порядок оплати товару на умовах 100 % попередньої оплати вартості декадного обсягу товару.

В той же час у підпункті 4.1.1 цього договору сторони передбачили право Постачальника, позивача у справі, відвантажити товар без отримання попередньої оплати.

При цьому строк оплати отриманого товару в таких випадках сторони не визначили.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 1852/10 від 09.07.2010 з повідомленням про вручення її відповідачу 19.07.2010 (а.с.17,18,т.3).

Таким чином, з урахуванням положення частини 2 статті 530 ЦК України та дати отримання відповідачем вимоги - 19.07.2010, зобов'язання по оплаті за отриману вугільну продукцію відповідач мав виконати до 27.07.2010.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлену вугільну продукцію, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2010 та 01.06.2010 (а.с.123,124,т.2) та довідками банків про рух коштів на рахунках позивача в рахунок оплати за вугільну продукцію за договором поставки вугілля № 02-10/1-КС від 14.04.2010 від відповідача за період з 14.04.2010 по 01.12.2011 (а.с.125-128,т.2), заборгованість складає 2 991 233 грн. 16 коп.

У матеріалах справи наявний підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений їх печатками двосторонній акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2011 з вивіреним сальдо на користь ДП «Вугілля України»у сумі 2 991 233,16 грн. Цей акт складено на підставі даних бухгалтерського обліку й первинних документів сторін, відображені в ньому дані не спростовані відповідачем (а.с.22,т.3).

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 2 991 233 грн. 16 коп., відповідають чинному законодавству, підтверджені матеріалами справи та підлягають до стягнення з відповідача.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі вказаної норми нараховано та заявлено до стягнення інфляційні нарахування у розмірі 155 135 грн. 66 коп. за період прострочення розрахунку за поставлену вугільну продукцію з грудня 2010 року по листопад 2011 року та 3 % річних у розмірі 510 059 грн. 07 коп. за період прострочення розрахунку за поставлену вугільну продукцію з 01.07.2010 по 20.12.2011.

Судом перевірено розрахунок інфляційних нарахувань здійснений позивачем, порушень законодавства та помилок не встановлено.

Отже, інфляційні нарахування в сумі 155 135 грн. 66 коп. підлягають до стягнення з відповідача.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних здійснений позивачем та встановлено, що позивачем не враховано правила частини 2 статті 530 ЦК України та допущено помилку при обчисленні періоду прострочення.

Матеріалами справи доведено, що період прострочення виконання грошового зобов'язання відповідача розпочалося з 28.07.2010, а період нарахування 3 % річних складається з 28.07.2010 по 20.12.2011.

Таким чином, сума 3 % річних, що підлягає до стягнення складає 378 854 грн. 90 коп.

В решті заявленої суми 3 % річних слід відмовити.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково у загальній сумі 3 525 223 грн. 72 коп., з яких:

- 2 991 233 грн. 16 коп. - основний борг за договором поставки вугілля № 02-10/1-КС від 14.04.2010;

- 155 135 грн. 66 коп. - інфляційні нарахування за період прострочення оплати з 01.12.2010 по 30.11.2011 ;

- 378 854 грн. 90 коп. - 3% річних за період прострочення оплати з 27.07.2010 по 20.12.2011.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір сплачений позивачем за подання позову слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам у сумі 62 069 грн. 84 коп.

Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоставр», вул. Кірова, буд.49, м. Луганськ, 91019, ідентифікаційний код 36828198 на користь Державного підприємства «Вугілля України», вул. Богдана Хмельницького, буд.4, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 32709929 заборгованість у сумі 2 991 233 грн. 16 коп., інфляційні нарахування в сумі 155 135 грн. 66 коп., 3 % річних в сумі 378 854 грн. 90 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 62 069 грн. 84 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення -09.11.2012.

Суддя Р.Є. Якушенко