Справа № 0418/5327/2012

2/0418/2266/2012

08 листопада 2012 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Письменній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про відшкодування шкоди,

у с т а н о в и в:

02 серпня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»про відшкодування шкоди. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.01.2012 р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки », реєстраційний номер -НОМЕР_4, скоїв зіткнення з автомобілем марки xwagen», реєстраційний номер -НОМЕР_3, який належить позивачу. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача було заподіяно механічних пошкоджень. Відповідно до рішення суду пригода сталася з вини ОСОБА_2 Згідно з автотоварознавчим дослідженням розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, склала 3 162,41 грн. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки »була застрахована у ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», і позивач звернувся до останнього з відповідною заявою, проте йому було відмовлено. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку компенсації за заподіяну матеріальну шкоду в сумі 3 162,41 грн., компенсації за заподіяну моральну шкоду в сумі 1 000,00 грн., а також відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням дослідження (350,00 грн.), повідомлення ОСОБА_2 про проведення дослідження (47,16 грн.) та судових витрат (а.с.а.с. 2 -4, 23).

08 листопада 2012 року у зв'язку із зміною найменування співвідповідача (страхова компанія) суд постановив ухвалу, згідно з якою назва останнього у справі -Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (а.с.а.с. 51 -53).

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК).

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що позивачу належить автомобіль марки «Volxwagen», реєстраційний номер -НОМЕР_3 (а.с. 6).

29 березня 2011 року між відповідачами було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3101283 (а.с. 18).

23 січня 2012 року, о 0830 год., ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки », реєстраційний номер -НОМЕР_4, на перехресті вул. Свердлова і пр. Кірова в

м. Дніпропетровськ, повертаючи з другорядної дороги на головну, перед початком та зміною напрямку руху ліворуч не переконався у безпеці маневру, скоївши зіткнення з автомобілем позивача (а.с. 7).

Того ж дня позивач звернувся до ПАТ «УСК «Гарант-Авто»з повідомленням про страховий випадок, а згодом -із заявою про страхове відшкодування (а.с.а.с. 44, 45).

19 березня 2012 року постановою Кіровського районного суду

м. Дніпропетровська ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ухвалена постанова не оскаржувалася та набрала законної сили (а.с. 7).

12 червня 2012 року ПАТ «УСК «Гарант-Авто» сплатило позивачу в якості страхового відшкодування 1004,93 грн. (а.с. 50).

25 липня 2012 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за замовленням позивача було виготовлено автотоварознавчий звіт № 70, за яким матеріальна шкода, заподіяна позивачу, склала 3 162,41 грн. Вартість послуг автотоварознавця склала 350,00 грн. (а.с.а.с. 9 -17).

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України (далі -ЦК) особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом було встановлено, що ПАТ «УСК «Гарант-Авто»сплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 1004,93 грн., отже у останнього виникло право висунути вимоги про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою до ОСОБА_2

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне у позові до ПАТ «УСК «Гарант-Авто»відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності з частиною 2 статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

ОСОБА_2 23.01.2012 р. керував автомобілем правомірно, отже, у розумінні закону, був володільцем джерела підвищеної небезпеки, тому відповідальність за заподіяну шкоду має нести саме він.

Частиною 4 статті 61 ЦПК передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено цю постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вина ОСОБА_2 була встановлена судом, тому вимога про відшкодування позивачу матеріальної шкоди є обґрунтованою. При цьому суд на виконання приписів статті 1194 ЦК вважає за необхідне стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 2 157,48 грн.

Що стосується вимог позивача компенсувати моральну шкоду, то суд також вважає за необхідне задовольнити їх частково з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала цю шкоду, при наявності її вини.

Факт заподіяння матеріальної шкоди та вина ОСОБА_2 встановлені судом, а тому суд доходить висновку про те, що позивачу насправді було завдано й моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях через пошкодження належного йому майна, дискомфорті, пов'язаному з неможливістю експлуатувати автомобіль, небажанням відповідача у добровільному порядку компенсувати шкоду.

Приймаючи до уваги положення приведеної норми та співвідношуючи їх із встановленими фактами, ураховуючи ступінь моральних страждань, суд вважає, що сума компенсації за завдану моральну шкоду підлягає стягненню на користь позивача в сумі 300,00 грн.

Суд також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 витрати позивача з проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 350,00 грн.

Згідно зі статтею 88 ЦПК з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати останнього по сплаті судового збору (а.с.а.с. 1, 26).

Керуючись статтями 4 -11, 15, 18, 57 -60, 79, 88, 208, 209, 212 -215, 218, 224 -226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН -НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН -НОМЕР_2) компенсацію за заподіяну матеріальну шкоду в сумі 2 157,48 грн., компенсацію за заподіяну моральну шкоду в сумі 300,00 грн., витрати з проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 350,00 грн., витрати з оплати судового збору в сумі 321,90 грн., разом -3 129,38 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Повний текст заочного рішення виготовлено 09 листопада 2012 року.

Суддя М.О. Католікян