РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/5391/12

18.10.2012 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді - Хіневич А.М.

при секретарі - Рожкові В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, понесених на виплату страхового відшкодування в наслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Представник позивача за договором звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 суму витрат, що були понесені позивачем в наслідок виплати страхового відшкодування у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою.

Позов мотивований тим, що 19.08.2009 р. о 14 годині 30 хвилин на автодорозі «Красноперекопськ - Сімферополь» з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем «ВАЗ 2106» з номерним знаком НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна подія, в результаті якої було пошкоджено належний ОСОБА_2 транспортний засіб «Opel Kadett» з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в страховій компанії ЗАТ СК «Провідна». Внаслідок зіткнення автомобілів автомобіль «Opel Kadett» з номерним знаком НОМЕР_2 отримав механічні ушкодження, що спричинило його володільцю матеріальну шкоду, яка не була відшкодована особою, що визнана постановою Сімферопольського районного суду від 08.09.2009 р. виною у вчиненні ДТП, а саме ОСОБА_1. Крім того, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована у будь-який страховій компанії, у зв'язку із чим, потерпілий ОСОБА_3 звернувся для відшкодування йому заподіяної шкоди до Моторно (транспортного) страхового бюро України з метою отримання страхового відшкодування, яке було виплачено позивачем потерпілому у розмірі 10776, 83 грн.. Таким чином, оскільки відповідач добровільно не відшкодував позивачу понесені витрати, позивач просить стягнути в порядку регресу з відповідача суму відшкодування, виплаченого потерпілому, а також суми понесених витрат на оплату послуг аварійного комісара та витрати на правову допомогу та оплату судового збору, а всього загальну суму 13764,24 грн.

В судове засідання представник позивача, який діяв на підставі перевірених судом повноважень (контракту та довіреності), - Ганжа В.О., не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, заяви про відкладення розгляду справи суду не надав.

При таких обставинах суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін, на підставі наявних у ній даних та, зі згоди позивача, ухвалити рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, надавши їм оцінку, визначивши юридичну природу спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

Відповідно до ст. 60 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів, заяв та клопотань, призначення експертиз.

Відповідач не представив суду заперечень, пояснень, та будь-яких доказів по справі.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст.1187,1166,1191 ЦК України , ст. 27 спеціального Закону України «Про страхування», та ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, яка заподіяна неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла.

Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності чи інше) володіє транспортним засобом, використання якого утворює підвищену небезпеку. За заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки його володілець відповідає незалежно від наявності вини. Володільцем визнається той власник, чи інший титульний володілець, який одночасно фактично його використовує, зберігає, чи утримує.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного суду України в п.2 «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 р. № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суд бере до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок.

Судом по справі встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до постанови Сімферопольського районного суду від 08.09.2009 р. по адміністративній справі №3-2404/09 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, а саме за те, що 19.08.2009 р. о 14 годині 30 хвилин на 108 км+ 900 м автодороги «Красноперекопськ - Сімферополь», керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2106» з номерним знаком НОМЕР_1, перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, не обрав безпечну швидкість руху з урахуванням дорожньої обстановки, а також безпечну дистанцію, порушив п.п.2.5, 13.1 ПДРУ, в наслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Opel Kadett» з номерним знаком НОМЕР_2, що зупинився попереду, внаслідок чого було пошкоджено транспорті засоби. Постанова суду набрала законної сили. (а.с.6)

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, суд находить встановленими та доведеними факт дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої були ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а також ту обставину, що саме між винними діями останнього та заподіяною володільцю автомобіля «Opel Kadett» з номерним знаком НОМЕР_2 шкодою існує прямий причинно-наслідковий зв'язок і така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу «Opel Kadett» з номерним знаком НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та перебуває у законного володільця ОСОБА_3, від 04.10.2009 р. №17/10/09, встановлений розмір матеріальної шкоди дорівнює 12932, 19 грн. (а.с.14-19)

З матеріалів справи також встановлено, що цивільна правова-відповідальність ОСОБА_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 19.08.2009 р. не була застрахована відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідач не спростував ці факти, що вказані позивачем у позові.

Згідно полісу №ВС/7857773 від 28.05.2009 р. ОСОБА_3 уклав договір із Товариством з додатковою відповідальністю Страхова Компанія «Проксіма», відповідно до якого була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 перед третіми особами; забезпечений транспортний засіб - «Opel Kadett» з номерним знаком НОМЕР_2. (а.с.47)

З приписів ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

05.10.2009 р. ОСОБА_3 звернувся з письмовою заявою до Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування йому шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортного засобу «Opel Kadett» з номерним знаком НОМЕР_2 під час дорожньо-транспортної пригоди 19.08.2009 р. з вини ОСОБА_1 - водія транспортного засобу «ВАЗ 2106» з номерним знаком НОМЕР_1. (а.с.10)

Відповідно до платіжного доручення №4154 від 06.11.2009 р. МТСБУ на користь ОСОБА_3 здійснено страхове відшкодування у розмірі 10776, 83 грн., тобто у розмірі, встановленому відповідно до ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». (а.с.9)

На підставі доручення №8861 від 11.09.2009 р., наданого МТСБУ Аварійним комісаром був здійснений збір документів по справі за фактом ДТП, що сталася 19.08.2009 р. та учасниками якої були ОСОБА_3 та ОСОБА_1, встановлений розмір збитків, завданий транспортному засобу потерпілого ОСОБА_3. (а.с.24-25)

За виконані послуги Аварійного комісара заявником МТСБУ згідно рахунку №167 від 05.10.2009 р. на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_5 сплачено 757,81 грн. (а.с.27)

Відповідно до п. 41.4. ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює оплату послуг аварійних комісарів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, залучених відповідно до пункту 40.3 статті 40 цього Закону.

Відповідно до пп.38.2.1 п. 38.2. ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідачу ОСОБА_1 МТСБУ було повідомлено про необхідність добровільного відшкодування спричинених збитків, однак відповідачем до суду не представлено доказів, підтверджуючих факт відшкодування позивачу понесених ним витрат на оплату спричиненої потерпілому ОСОБА_3 шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу останнього, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про те, що у МТСБУ на підставі ст.27 Закону України «Про страхування», ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникло право регресних вимог до відповідача за даними правовідносинами.

Оскільки ніхто з учасників вищенаведених обставин також не оспорював, то такі обставини в порядку ст.61 ЦПК України додаткового доказування не потребують, вважаються судом доведеними і приймаються до уваги.

Таким чином, суд вважає, що по справі були встановлені всі підстави, які передбачають право страховика (МТСБУ) відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування», ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вимагати стягнення збитків з особи, що винна у заподіянні шкоди, тобто у регресному порядку, а також по справі встановлені всі правові підстави для застосування правил цивільної відповідальності ОСОБА_1 за завдану ним в даному випадку шкоду внаслідок пошкодження автомобіля «Opel Kadett» з номерним знаком НОМЕР_2 в сумі 10776,83 грн., а також за витрати на послуги Аварійного комісара у розмірі 757,81 грн..

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ґрунтується на законі, він доведений документально, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У зв'язку з тим, що позивач є стороною, на користь якої ухвалене судове рішення і ним документально підтверджена сума понесених ним судових витрат, на його користь відповідно до положень ст.ст. 47, 79, 88 ЦПК України, належить присудити понесені ним судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору в розмірі 214,6 грн., а також витрати на правову допомогу, надану на підставі контракту від 30.03.2009 р. №37 Юридичним агентством «Навігатор», яке представило до суду розрахунок вартості наданих послуг, виготовлений на підставі вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», які мають бути стягнуті з ОСОБА_1

Разом з тим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми комісії банку у розмірі 15 грн. не можуть бути задоволенні, оскільки комісія банку не входить до судових витрат в розумінні ст.79 ЦПК України, а іншого документального підтвердження обґрунтованості та необхідності сплати зазначеної суми комісії банку, не представлено, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, понесених на виплату страхового відшкодування в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України, ідентифікаційних код юридичної особи 21647131, 11 534 (одинадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 64 коп. - витрат на відшкодування спричинених збитків, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. - судових витрат, 2000 (дві тисячі) грн. - витрат на правову допомогу, а всього - 13749 (тринадцять тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 24 коп.

3. В інший частині позовних вимого відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяті днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя