Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Провадження № 1/205/218/2012 р.
Справа № 205/2651/2012 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.11.2012 р.м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі : головуючого судді Саландяк О.Я.,
при секретарі Кащенко Г.Р.,
з участю прокурора Мельниченко Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Могилів-Подільський Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з повною загальною середньою світою, не працюючого, неодруженого, раніше судимого 28.02.2011 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ст.185 ч.1КК України до 240 годин громадських робіт,
у вчиненні злочинів, передбачених ст. 389 ч.2 та ст.122 ч.1 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.02.2011 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді громадських робіт, строком на 240 годин за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
04.04.2011 року ОСОБА_1, був ознайомлений з вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.02.2011 року та йому було роз'яснено порядок і умови відбування покарання у виді громадських робіт, а також він був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, та був направлений в Северинівську сільську раду, за місцем свого проживання, для відбуття призначеного вироком покарання, де розпорядженням № 13 сільського голови ОСОБА_2 від 05.04.2011 року, був прийнятий для відбуття покарання у виді громадських робіт та ознайомлений з графіком виконання робіт і правилами техніки безпеки.
Однак ОСОБА_1 19.05.2011р., 20.05.2011р., 23.05.2011р. умисно, з метою ухилення від відбування призначеного покарання, для відпрацювання громадських робіт не з'явився без поважних причин, чим допустив ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
Крім того, 10.04.2011 року між 02.00 та 03.00 годинами в с. Северинівка Жмеринського району Вінницької області неподалік приміщення кафе, що розташоване по вул. Леніна, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно безпричинно кулаком правої руки наніс удар в область обличчя ОСОБА_3, чим спричинив йому середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 195 від 14.07.2011 року становить правобічний перелом нижньої щелепи зі зміщенням, який супроводжувався струсом головного мозку - наслідок дії тупого твердого предмету (предметів), можливо і 10.04.2011 року, що викликав тривалий розлад здоров'я понад 21 добу.
Досудовим слідством дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.389 ч.2 КК України, як ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, кваліфікуючою ознакою якого є ухилення від відбування виправних робіт особою, засудженою до цього покарання, та за ч. 1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя в момент заподіяння і не потягло за собою наслідків передбачених ст.121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину за ч.2 ст. 389 КК України визнав частково, не погодившись із датами ухилення від відбування покарання, що пред»явлені обвинуваченням, так як він частину громадських робіт пропустив із поважних причин, а вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України - визнав повністю.
По епізоду ухилення від громадських робіт показав, що протягом тривалого часу проживає в АДРЕСА_1. 28.02.2011 року він був засуджений Жмеринським міськрайонним судом за ст. 185 ч.1 КК України до 240 годин громадських робіт. З часу призначення покарання знаходився за своїм постійним місцем проживання, де і мав відробляти призначене йому покарання, виконуючи різні роботи, тривалістю 4 години в день, починаючи з 05.04.2011 року. Знав, оскільки був письмово попереджений, що в разі ухилення від відбування покарання буде притягнутий до кримінальної відповідальності. Але незважаючи на це 11 та 12 квітня не з'явився на громадські роботи через біль у спині, але до лікарні за допомогою не звертався. За дане ухилення він інспектором КВІ був письмово попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання. З 11 по 18 травня 2011 року знаходився в ІТТ, оскільки був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та відбував покарання у вигляді 7 діб арешту. 19 травня він зламав пальця на нозі і тому не вийшов виконувати громадські роботи, при цьому він про травму нікого не попередив, а звернувся до Жмеринської районної лікарні лише 26.05.2011року, де йому наложили гіпс та він лікувався по 15.06.2011 року. Про те, що він в лікарні попередив сільського голову. Підтвердив, що 19.05.2011р., 20.05.2011р., 23.05.2011р. він без поважної причини, з метою ухилення від громадських робіт, усвідомлюючи своє правове становище не з'являвся на громадські роботи, у зв'язку з поганим самопочуттям, до лікарні по допомогу не звертався, та нікого не попереджав про погіршення стану здоров'я, хоча і був попереджений про кримінальну відповідальність. Щиро розкаявся у вчиненому.
По епізоду нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, підсудний від дачі показів відмовився, підтримав покази, що дані ним на досудовому слідстві та оголошені у судовому засіданні із згоди всіх учасників процесу. На запитання відповів, що 09 квітня 2011 року він, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння безпричинно умисно наніс один удар в щелепу потерпілому ОСОБА_3 При цьому його ОСОБА_3 до бійки не провокував. Причину своїх дій пояснити не може. Щиро розкаявся у вчиненому, попросив у судовому засіданні вибачення у потерпілого.
Винність підсудного, крім визнання вини у вчиненні злочину, передбаченого ст.389 ч.2 КК України також повністю доведена показами свідків, що допитані у судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_4 суду показав, що в лютому 2011 року у кримінально - виконавчу інспекцію Жмеринського РВ УМВС, де він працює інспектором надійшла із Жмеринського міськрайсуду копія вироку від 28.02.2011 року на ОСОБА_1, якого було засуджено до покарання у вигляді громадських робіт строком на 240 годин за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України. 04.04.2011 року ОСОБА_1 було ознайомлено з вироком суду, та роз'яснено порядок і умови відбування покарання у вигляді громадських робіт. Також було попереджено про кримінальну відповідальність у разі ухилення від виконання цих робіт. Після чого засудженого було направлено в Северинівську сільську раду, за місцем його проживання, де згідно розпорядження №13 сільського голови ОСОБА_2 від 05.04.2012 року ОСОБА_1 . було прийнято для відбування покарання та ознайомлено з графіком виконання робіт та правилами техніки безпеки.
Протягом 11 та 12 квітня 2011 року засуджений не з'явився на виконання громадських робіт, за що був викликаний до Жмеринського МРВКВІ УДДПВП, та письмово попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання. 16.05.2011 року до інспекції надійшло повідомлення про те, що з 11 травня ОСОБА_5 не виходить на громадські роботи з невідомих причин. Після чого було встановлено, що згідно постанови Жмеринського міськрайонного суду ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення ст.173 КУпАП, у виді семи діб адміністративного арешту, звільнений з ІТТ Жмеринського РВ УМВС 18.05.2011 року. Після чого 19.05; 20.05; 23.05; 26.05.; 30.05; 31.05.2011 року продовжував ухилятись від відбування покарання у вигляді громадських робіт без поважних причин, посилаючись на проблеми із здоров'ям. Також ОСОБА_1 у травні та червні 2011 року хворів, надав відповідну довідку, що приєднана до матеріалів його особової справи. Станом на 01 червня 2011 року, ОСОБА_1 відбув 92 години громадських робіт. Крім того ОСОБА_1 з 01.07.2012 року перестав виходити на роботу для відпрацювання, що пояснив тим, що поїхав в Київ на заробітки. Станом на 20.08.2012 року ОСОБА_1 не відбув 112 годин громадських робіт, призначених йому вироком суду.
Свідок ОСОБА_2 суду показав, що з 2002 року працює на посаді голови Северинівської сільської ради Жмеринського району. 04.04.2011 року до нього з кримінально - виконавчої інспекції надійшло направлення щодо ОСОБА_1, відповідно до якого він повинен відбувати громадські роботи на території сільської ради, тривалістю 240 годин, відповідно до вироку Жмеринського міськрайонного суду від 28.02.2011р. головою сільської ради 05.04.2011 року було підписане розпорядження про прийняття ОСОБА_1 на роботу, та встановлено 4-годинний робочий день відповідно до графіку робіт. ОСОБА_1 в лісосмузі біля стадіону вирубував дерева, здійснював прибирання території. Але 11 та 12 квітня 2011 року ОСОБА_1 не з'явився для виконання робіт, нікого про це не повідомивши, про що сільським головою було письмово повідомлено КВІ Жмеринського району, та записано в табелі виходу на роботу ОСОБА_1 за квітень. В травні ОСОБА_1 також не з'являвся на виконання робіт про що ним було повідомлено кримінально - виконавчу службу та записано у табель виходу на роботу за травень. Коли сільському голові було відомо, де знаходився ОСОБА_1 (тримання в ІТТ), він повідомляв про це КВІ, але було і таке, що підсудний не повідомляв про причини своєї неявки. До дисципліни та якості виконуваної роботи претензій до підсудного не було.
Крім показань підсудного та свідків, допитаних у судовому засіданні, винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України також підтверджується зібраними по справі доказами:
вироком Жмеринського міськрайонного суду від 28.02.2011 року, яким ОСОБА_1 було визнано винним за ч.1 ст.185 КК України та засуджено до покарання у вигляді 240 годин громадських робіт ( т.1 а.с.11); на виконання якого судом до відділу кримінально виконавчої інспекції було направлено розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили 16.03.2011 року(т.1 а.с.9);
підпискою від 04.04.2011 року (т.1 а.с.14), відповідно до якої засуджений за вироком ОСОБА_1 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, а також попереджений про кримінальну відповідальність у разі ухилення від відбування покарання;
постановою інспектора Жмеринського МРВ КВІ Данилевича В.А. від 04.04.2011 року про звстановлення днів явки на реєстрацію (т.1 а.с.15);
направленням №661 від 04 квітня 2011 року ОСОБА_1 сільському голові с. Северинівка Жмеринського району для відбування ним покарання у вигляді громадських робіт (т.1 а.с.16);
розпорядженням №13 від 05.04.2012 року про прийняття ОСОБА_1 для відбуття призначеного покарання, за підписом голови сільської ради ОСОБА_2 - ОСОБА_1 прийнято для відбування покарання у виді 240 годин громадських робіт, встановлено йому 4 - годинний робочий день, з яким останнього ознайомлено під підпис (т.1 а.с.17);
попередженням від 18.04.2011 року (т.1 а.с.22), відповідно до якого за порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт 11.04.2011 року та 12.04.2011 року засуджений ОСОБА_1 під підпис попереджений, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування встановлених обов»язків, невихід більше двох разів на громадські роботи без поважних причин і т.д., він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності;
графіком відбування громадських робіт (т.1 а.с.25) на травень 2011року, з яким засуджений ознайомлений під підпис;
табелем обліку від 31.05.2011 року виходу на роботу в травні 2011 року ОСОБА_1, де зафіксовано відсутність останнього на виконанні громадських робіт 19.05.2011р., 20.05.2011р., 23.05.2011р. (т.1 а.с.33);
матеріалами особової справи №10/2011 на ОСОБА_1
Поважності причин невиходу для відбуття громадських робіт ОСОБА_1 19.05.2011р., 20.05.2011р., 23.05.2011р. в судовому засіданні не встановлено, тобто підсудний не вийшов більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.
Досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він протягом 11.04.2011 року та 12.04.2011 року, не з'явився на громадських роботах без поважних причин, після чого 18.04.2011 року був викликаний до Жмеринського міжрайонного відділу КВІ УДДПВП . За ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, яке виявилось у невиході на громадські роботи, ОСОБА_1 був письмово попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт. Після чого 19.05; 20.05; 23.05; 26.05.; 30.05; 31.05.2011 року продовжував ухилятись від відбування покарання у вигляді громадських робіт без поважних причин, посилаючись на проблеми із здоров'ям, але за медичною допомогою до лікувальних закладів не звертався, та підтверджуючих даний факт документів не надав.
Однак в судовому засіданні не знайшли підтвердження факти ухилення ОСОБА_1 від виконання громадських робіт 11.04.2011 року та 12.04.2011 року, а також 26.05.2011 року, 30.05.2011 року, 31.05.2011 року. Так відповідно до ч.1 ст. 40 КВК України за порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, до засудженого кримінально-виконавчою інспекцією може бути застосоване застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності. Відповідно до ч. 3 ст. 40 КВК України ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, які були вчинені після письмового попередження та невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин. Тобто за порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт 11.04.2011 року та 12.04.2011 року до ОСОБА_1 в силу ч.1 ст. 40 КВК України кримінально-виконавчою інспекцією було застосоване застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.
Також відповідно до довідки №105 Жмеринської центральної районної лікарні (а.особової справи 37) ОСОБА_1 з 26.05.2011 року по 15.06.2011 року був звільнений від роботи.
Однак, оскільки судом достовірно встановлено та визнано підсудним, що він 19.05.2011р., 20.05.2011р., 23.05.2011р. без поважної причини не з'являвся для відбування громадських робіт, вище встановлене не впливає на кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_1
Таким чином дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 389 ч.2 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
Винність ОСОБА_1, крім визнання вини у вчиненні злочину, передбаченому ст.122 ч.1 КК України також повністю доведена показами потерпілого ОСОБА_3 та свідків, що допитані у судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що в зв'язку з тим, що події відбувались давно, він їх погано пам'ятає, суду показав, що в квітні 2011 року перебував в гостях у свого знайомого ОСОБА_7 Ввечері вони пішли в кафе в с. Северинівка Жмеринського району Вінницької області на дискотеку. Коли вийшли після опівночі з дискотеки, виникла суперечка між ОСОБА_7 та іншими свідками. Вони його вдарили. ОСОБА_3 підійшов, щоб заспокоїти і тоді почалась бійка під час якої йому ОСОБА_1 правою рукою наніс удар в щелепу, від чого він впав. Підтримав покази, які він давав на досудовому слідстві, що оголошені в судовому засіданні зі згоди всіх учасників процесу. Шкода йому не відшкодована, але претензій до підсудного не має. При обранні міри покарання підсудному поклався на думку суду, просив надалі його у судові засідання не викликати, оскільки він зайнятий на роботі.
Свідок ОСОБА_7 суду показав, що в квітні 2011 року він разом з колишньою дружиною ОСОБА_8, знайомим ОСОБА_3 приїхали в с. Северинівка та пішли в кафе на дискотеку. Коли ввечері повертались додому, за ними позаду йшла якась компанія і він відчув удар в обличчя. Від нанесеного удару він присів. ОСОБА_3 заступився за нього, запитав хлопців за що вони мене б'ють. ОСОБА_3 нікого не ображав та не провокував на бійку. Тоді почали бити і потерпілого, а його двоє хлопців відвели в сторону. Більш конкретно події він не пам'ятає, так як пройшов тривалий період часу. Народу було багато, на вулиці темно, тому стверджувати, що потерпілого бив саме ОСОБА_1 свідок не може.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що події того вечора добре вже не пам'ятає, бо пройшло багато часу. Суду показав, що в квітні 2011 року , точну дату не пам'ятає, він з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відпочивали в кафе в с. Северинівка, трохи випили. Коли в кафе з'явився потерпілий у них з ним виник конфлікт, який згодом переріс в бійку. Коли він на вулиці після опівночі розмовляв з ОСОБА_3, ОСОБА_1 підійшов та правою рукою вдарив потерпілого один раз в обличчя. Далі ніхто нікого не бив.
Свідок ОСОБА_10 суду показав , що на початку квітня 2011 року в с. Северинівку приїхав ОСОБА_7 з своєю дружиною ОСОБА_8 та ОСОБА_3 Ввечері вони всі разом пішли в кафе на дискотеку. Що сталося коли вони повертались додому сказати не може, так як був у нетверезому стані. Його дівчина, ОСОБА_12 з кафе п'яного привела його додому . Вже будучи дома, ОСОБА_3 попросив викликати йому швидку, так як його болить щелепа.
Свідок ОСОБА_12 суду показала що 09.04.2011 року вони з ОСОБА_10 ввечері вирішили піти в кафе в с. Северинівка, щоб відсвяткувати річницю стосунків. Разом з ними в кафе пішли ОСОБА_7 з своєю , на даний час вже колишньою дружиною та їх друг ОСОБА_3, який приїхав з Вінниці. В кафе вони випивали, а після його закриття пішли додому. По дорозі вона вела ОСОБА_10, так як він був у нетверезому стані. Бачила, що позаду йшла якась компанія, чули крики, але що там відбувалось не бачила. Коли їх наздогнали ОСОБА_7, ОСОБА_17 та ОСОБА_3 , у останнього обличчя було в крові, він сказав, що його побили і вони викликали швидку.
Свідок ОСОБА_13 суду показав, що весною 2011 року він був в кафе в с. Северинівка Жмеринського району Вінницької області, де було багато відвідуваччів. Біля 2 години ночі між хлопцями почалася суперечка, вони вийшли на вулицю розбиратись далі. ОСОБА_1 вдарив правою рукою хлопця з Вінниці, той впав. Події того вечора пам'ятає погано, так як це було давно. Підтримав покази, які він давав на досудовому слідстві, що оголошені в судовому засіданні зі згоди всіх учасників процесу.
Свідок ОСОБА_14 суду показав, що весною 2011 року, точної дати вже не пам'ятає, він перебував в кафе с. Северинівка на дискотеці. В кафе було багато молоді. ОСОБА_7 почав «чіплятися» до ОСОБА_11 До них підійшов хлопець з Вінниці, як тепер йому відомо - ОСОБА_3, теж почав кричати, погрожувати всім. Вночі, коли вийшли на вулицю, ОСОБА_1 вдарив потерпілого в обличчя один раз.
Свідок ОСОБА_11 суду показав, що весною 2011 року він був в кафе в с. Северинівка Жмеринського району Вінницької області, де було багато відвідувачів. В нічний час доби він бачив бійку між підсудним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 Але обставин бійки не пам»ятає, так як пройшло багато часу. Підтримав покази, які він давав на досудовому слідстві, що оголошені в судовому засіданні зі згоди всіх учасників процесу.
Відповідно до оголошених у судовому засіданні зі згоди всіх учасників судового розгляду показів свідка ОСОБА_8 (т.1 а.с. 91), привід якої до суду не виконано, з поважних причин, 09.04.2011 року вона із колишнім чоловіком ОСОБА_7, ОСОБА_3 поїхали у с.Северинівка, де зупинились в знайомого ОСОБА_10 та всі разом пішли до кафе, яке розміщене по вул.Леніна с.Северинівка Жмеринського району. Прийшовши у кафе, вони спілкувались та розпивали спиртні напої. У той час в кафе відбувалась дискотека, по закінченню якої увімкнули світло та вимкнули музику і усі присутні почали розходитись . Так як , будучи у вказаному кафе ОСОБА_8 на деякий час відлучалась у власних справах, то про конфлікт котрий виник між ОСОБА_7 та ОСОБА_9, який також був у вказаному кафе їй нічого не відомо. Коли усі вирішили йти додому, то відійшовши трохи від вказаного кафе, вони чули, що позаду них хтось йде , але хто саме то був вона не бачила, також в цей час до них підійшов ОСОБА_9 та почав спілкуватись з ОСОБА_7 Потім підійшов ОСОБА_11, який почав втручатись у вказану розмову , яка переросла у конфлікт, під час якого хлопці нецензурно висловлювались. Далі ОСОБА_11 наніс удар в обличчя ОСОБА_7, та він присів і тримався за обличчя , більше ніхто ОСОБА_7 не бив , оскільки вона та ОСОБА_12 втрутились у вказаний конфлікт то не бачила, хто бив потерпілого ОСОБА_3, а через деякий час , лише побачила , що останній вже лежав на дорозі та біля нього були ОСОБА_1 , ОСОБА_9 і ще хтось , але хто саме вона не роздивилась . Чому саме вказані хлопці стояли біля потерпілого вона не знає, також не бачила чи били вони його, але коли з ОСОБА_12 підійшли до потерпілого , то побачили, що в нього розбите обличчя та він скаржився на біль у щелепі, хто ж саме йому наніс удар вона не знає, так як не бачила цього.
Крім показань підсудного, потерпілого та свідків, допитаних у судовому засіданні, показань свідків, що оголошені у судовому засіданні, винність підсудного ОСОБА_1 у вчинену злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України також доводиться та підтверджується іншими зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами:
протоколом огляду місця події ( т.1 а.с.61) від 11.04.2011 року , згідно якого встановлено, що події відбувались біля кафе в с. Северинівка Жмеринського району;
протоколом усної заяви ОСОБА_3про злочин (т.1 а.с.64), в якій він просив прийняти міри до невідомих йому осіб, які 10.04.2011 року приблизно о 02.00.год. безпричинно нанесли йому тілесні ушкодження;
випискою МКЛ ШМД №7274 від 10.04.2011 року (т.1 а.с.66), згідно якої у ОСОБА_3 встановлено перелом нижньої щелепи та госпіталізовано до лікарні;
висновком експерта №195 від 14.07.2011 року (т.1 а.с. 124-125), згідно якого у ОСОБА_3 правобічний перелом нижньої щелепи зі зміщенням, який продовжувався струсом головного мозку - наслідок дії тупого твердого предмету (предметів), можливо і 10.04.2011 року, що викликав тривалий розлад здоров'я понад 21 добу, чому і відноситься до середнього ступеня тяжкості.
Таким чином дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя в момент заподіяння і не потягло за собою наслідків передбачених ст.121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Щодо особи підсудного, судом встановлено наступне.
Підсудний ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисного злочину (т.1 а.с. 99,100), судимість за який не знята та не погашена, задовільно характеризується за місцем проживання (т.1 а.с.30, 94), до складу його сім»ї входять дід ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5 та баба ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6(т.1 а.с.95), мати підсудного знаходиться за кордоном, а батько давно покинув сім»ю; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не значиться (т. 1 а.с.97-98), не працює.
Обставинами, що обтяжують покарання підсудного судом визнані рецидив злочину та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Обставиною, що пом»якшує покарання підсудного судом визнано щире каяття підсудного.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчинених злочинів, що є злочинами середньої та невеликої тяжкості, дані про особу підсудного, обставини, що обтяжують та пом»якшують покарання підсудного, його поведінку під час вчинення злочину, а саме те, що тілесне ушкодження ОСОБА_3 підсудній наніс абсолютно безпричинно, що свідчить про його зневагу до норм моралі, його поведінку після вчинення злочину, а саме те, що під час досудового розслідування та судового розгляду провадження у справі зупинялось та ОСОБА_1 оголошувався в розшук (т.1, а.с. 109, 176). ОСОБА_1 був затриманий 07.04.2012 року (т.1 а.с.189).
Також суд враховує, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, в судовому засіданні та на досудовому слідстві давав правдиві покази і тим самим сприяв встановленню істини в справі, потерпілий, не дивлячись на те, що йому не відшкодовано шкоду, пробачив підсудного, претензій матеріального характеру до нього не має та при призначенні покарання поклався на розсуд суду (т.2 а.с.20).
Таким чином, суд, враховуючи, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення особи, вважає можливим обрати ОСОБА_1 покарання, пов»язане із ізоляцією його від суспільства, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів у виді арешту та позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих статей.
Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін - тримання під вартою.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Судових витрат у справі не встановлено.
Речові докази по справі - відсутні.
Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст. ст. 323-324 КПК України ,-
В И Р І Ш И В :
ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст.389 КК України і призначити покарання у виді шести місяців арешту.
ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст.122 КК України і призначити покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.
Згідно ст.70 ч.1, ст. 72 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді одного року семи місяців позбавлення волі.
За ст. 71 ч.1, ст. 72 КК України до цього покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.02.2011 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання один рік сім місяців десять днів позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку у законну силу залишити без змін - тримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженому відраховувати з 07.04.2012 року.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд, а засудженим - у той же строк з часу отримання копії вироку.
Суддя: