ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/4908/12
29.10.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого - судді Хіневич А.М.
при секретарях - Рожкові В.Е., Макаревич О.М.
за участю прокурорів - Фурмана В.А., Максимової О.Ю.
захисника - адвоката ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Зоркіно Нижньогірського району АР Крим, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працюючою, незаміжньої, на утриманні якої є неповнолітня дитина, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судима:
- 27.10.2009 р. Центральним районним судом м. Сімферополя за ч.1 ст.185 КК України к 200 годинам громадських робіт, відбула покарання 30.03.2010 р.;
- 13.07.2010 р. Центральним районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільнена 13.07.2011 г. у зв'язку з відбуттям строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за наступних обставин.
ОСОБА_2, будучи судимою за вчинення корисливих злочинів проти власності, маючи незняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, 18.06.2012 р., приблизно о 15-00 годині, перебуваючи в торговій палатці, розташованій в АДРЕСА_2, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, таємно викрала мобільний телефон марки «Nokia 5610D-1», вартістю 380 грн. з вбудованою картою - пам'яті вартістю 100 грн., що належали ОСОБА_3, чим заподіяла потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 480 грн. З місця скоєння злочину зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у скоєнні крадіжки мобільного телефону, що належав потерпілій ОСОБА_3, визнала повністю і пояснила, що вона 18.06.2012 р., приблизно о 15-00 годині, зайшла в торгову палатку, в якій здійснювався продаж косметичних засобів, з метою придбати засоби для засмаги. Перебуваючи в приміщенні торгового намету, вона побачила на прилавку за тюбиками з косметичними засобами мобільний телефон. У торговій палатці вона придбала крем для засмаги, і в той момент, коли господиня торгової палатки ОСОБА_3 повернулася до неї спиною і вийшла з намету, вона взяла мобільний телефон, що належав потерпілій, вийшла з торгового намету і швидким кроком підійшла до свого знайомого ОСОБА_4, який чекав її неподалеку від зазначеної торгової палатки. Викрадений мобільний телефон вона поклала в кишеню надягнутих на ОСОБА_4 шортів, пояснивши, що телефон вона викрала у торговій палатці під час придбання засобу для засмаги. По дорозі в сторону автовокзалу, вона на деякий час відійшла від ОСОБА_4, а коли повернулася, побачила, що до ОСОБА_4 підійшла господиня торгового намету, у якій вона вкрала мобільний телефон, і цікавилася своїм мобільним телефоном. Вони сказали потерпілій, що телефон вони не бачили. У той момент телефон вже знаходився в рюкзаку з речами, який був в руках у ОСОБА_4. Потім ОСОБА_4 пішов, забравши з собою її речі в рюкзаку і мобільний телефон. Тоді вона зізналася потерпілій, що телефон викрала вона. Разом з потерпілою вони знайшли ОСОБА_4 і вона попросила його повернути викрадений телефон потерпілій. Коли ОСОБА_4 передавав мобільний телефон потерпілій, той випав на землю і розсипався.
У скоєному щиро розкаюється, жалкує про те, що трапилося.
Крім свідчень підсудної ОСОБА_2, її вина в обсязі обвинувачення, встановленого судом, доведена сукупністю досліджених судом в порядку ч.3 ст.299 КПК України доказів, які не суперечать один одному, нічим не зганьблені, припустимі за способом збирання і відповідають об'єктивній істині.
Так, в ході досудового слідства при проведенні очної ставки з потерпілою ОСОБА_3 ОСОБА_2 повністю підтвердила свідчення потерпілої, яка вказала про те, що 18.06.2012 р., приблизно о 15-00 годині, вона знаходилася біля своєї торгової палатки. До торгової палатки підійшли хлопець і дівчина, якою, як вона дізналася пізніше, була ОСОБА_2. ОСОБА_2 зайшла всередину намету, а хлопець залишився на вулиці. Вона зайшла слідом за ОСОБА_2. Та придбала у неї засіб для засмаги та пішла разом з хлопцем в сторону автовокзалу. Після цього вона виявила, що з її торгівельної палатки пропав мобільний телефон марки «Nokia», з вбудованою картою пам'яті, який належав їй та лежав на вітрині в палатці. Вона вирішила, що телефон викрала ОСОБА_2, і тоді вирішила наздогнати її. В кінці ринку, на території якого знаходилася її торгова палатка, вона побачила хлопця, з яким підходила до її намету ОСОБА_2 Вона стала вимагати у хлопця повернути їй мобільний телефон, в цей момент до них підійшла і підсудна. Хлопець і ОСОБА_2 стали їй говорити, що телефон вони не брали. У цей момент хлопець пішов, а вона і ОСОБА_2 попрямували за ним. Через деякий час вони знайшли цього хлопця, і ОСОБА_2 сказала йому повернути мобільний телефон. Хлопець вийняв її мобільний телефон з рюкзака, що знаходився у нього. У той момент, коли хлопець передавав мобільний телефон, телефон впав на землю і розсипався, а хлопець і ОСОБА_2 пішли в сторону автовокзалу. Пояснення потерпілої ОСОБА_2 підтвердила у повному обсязі. (а.с.22)
Зазначений мобільний телефон потерпіла видала співробітникам міліції, що зафіксовано в протоколі добровільної видачі від 18.06.2012 р., при цьому потерпіла надала аналогічні пояснення стосовно обставин, за яких він був викрадений підсудною. (а.с.13)
Показання підсудної в судовому засіданні, а також свідчення потерпілої ОСОБА_3, дані нею в ході очної ставки з підсудної, повністю узгоджуються між собою, відповідають даним, отриманим в ході проведення слідчих дій по огляду місця події та відтворення обстановки і обставин події злочину, за участю потерпілої, в ході проведення яких знайшло своє підтвердження можливість здійснення підсудної злочину при вказаних нею обставинах. (а.с.14, 23)
Аналізуючи показання підсудної ОСОБА_2, суд приходить до висновку про те, що ці свідчення підсудної про обставини скоєння нею крадіжки майна потерпілої ОСОБА_3, послідовні і несуперечливі, узгоджуються з іншими, дослідженими судом доказами в їх сукупності, об'єктивні і достовірні. Підстав сумніватися в їх правдивості та добровільності у суду немає.
Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 11/308 від 20.06.2012 р. ринкова вартість представленого телефону марки «Nokia» модель «5610D-1» без урахування пошкоджень станом на 18.06.2012 р. могла скласти 380,00 грн. (а.с.30-32)
З матеріалів кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_2 раніше була судима за вчинення злочинів, передбачених ст.185 КК України, судимість у встановленому законом порядку не знята і не погашена. (а.с.74, 79-81)
З урахуванням усього викладеного, дослідивши та перевіривши всі зібрані по справі докази, надавши їм належну оцінку в їх сукупності, суд приходить до переконання про винність ОСОБА_2 у скоєнні нею таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, і кваліфікує її дії за ч.2 ст.185 КК України.
Обговорюючи питання про призначення підсудній ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує суспільну небезпеку вчиненого нею злочину, обставини його вчинення, наслідки, що настали, дані, що характеризують особу підсудної, а також пом'якшуючи і обтяжуючи покарання обставини.
Вчинений ОСОБА_2 злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
При призначенні покарання судом враховані і дані, що характеризують особу підсудної, згідно з якими за місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно, має малолітню дитину - дочку, 2005 року народження, яка на даний час проживає з бабусею по лінії батька. (а.с.72, 84)
В якості обставин, що пом'якшують покарання підсудної, суд визнає її щире розкаяння у вчиненому, повне визнання своєї провини, сприяння розкриттю злочину.
Також суд враховує і те, що в результаті вчиненого злочину не наступило тяжких наслідків, заподіяна потерпілій шкода була відшкодована у повному обсязі. (а.с.21)
Обтяжуючих покарання обставин у справі не встановлено.
Разом з тим, враховуючи обставини вчинення ОСОБА_2 злочину, дані про її особистість, а також те, що вона суспільно корисною працею не займається, постійного місця проживання не має, за адресою, за якою їй був обраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, вже не проживає, суд вважає за необхідне призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі з реальним його відбуттям.
При цьому суд враховує те, що підсудною вчинено новий злочин протягом незначного часу з моменту її звільнення з місць позбавлення волі, на шлях виправлення підсудна не встала та продовжила злочину діяльність, що вказує на неможливість звільнення її від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.ст.75, 76 КК України.
Наявність у справі сукупності пом'якшуючих покарання обставин, відсутність у справі тяжких наслідків дозволяють суду дійти висновку про можливість призначення підсудній покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений законом за вчинений нею злочин.
На думку суду, саме таке покарання є достатнім і необхідним для виправлення підсудної та попередження вчинення нею нових злочинів.
Відповідно до висновків амбулаторної судово-психіатричної експертизи №1122 від 06.09.2012 - 17.09.2012 р. ОСОБА_2 не страждає будь-яким психічним захворюванням як на даний час, так і на час вчинення злочину, що ставиться їй у провину, у стані тимчасового розладу психічної діяльності на момент вчинення злочину не перебувала, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. У застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує.
У справі маються речові докази, якими суд вважає необхідним розпорядитися у відповідності зі ст.81 КПК України.
Так, в якості речових доказів у справі визнано мобільний телефон марки «Nokia» модель «5610D-1» IMEI НОМЕР_1, який був переданий під схоронну розписку потерпілій.
Відповідно до п.5 ст.81 КПК України суд вважає необхідним мобільний телефон залишити за належністю потерпілій ОСОБА_3. (а.с.34-37)
У справі є судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 235 грн. 20 коп., які відповідно до ст.ст.91, 93 КПК України підлягають стягненню з підсудної ОСОБА_2 в дохід держави. (а.с. 29).
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід підсудній у вигляді підписки про невиїзд змінити на тримання її під вартою у Сімферопольському слідчому ізоляторі, помістивши її через Сімферопольський ізолятор тимчасового тримання, взявши підсудну під варту у залі суду.
Строк відбування покарання обчислювати з дня взяття підсудної під варту, тобто з 29.10.2012 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити на тримання під вартою у Сімферопольському слідчому ізоляторі, помістивши її через ізолятор тимчасового тримання м. Сімферополя, взявши підсудну під варту у залі суду.
Строк відбування покарання обчислювати з 29 жовтня 2012 року, тобто з дня взяття ОСОБА_2 під варту.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 235 грн. 20 коп.
Речові докази:
- Мобільний телефон марки «Nokia» модель «5610D-1» IMEI НОМЕР_1 залишити за належністю потерпілій ОСОБА_3.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом п'ятнадцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя