ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

03 березня 2008 р.

№ 2/111

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

Бернацької Ж.О. –головуючої,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання виконуючого обов’язки прокурора Дарницького району міста Києва на рішення господарського суду Кіровоградської області від 6 серпня 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2007 року в справі № 2/111 за позовом заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та корпорації "Українська Універсальна Агропромислова Біржа", с. Чубинське, Київської області до 1) сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива", с. Бережинка, Кіровоградської області, 2) дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1", м. Кіровоград про вилучення техніки та стягнення суми

за участю прокурора: не з’явився, та представників сторін:

від позивачів: Міністерства аграрної політики України: Бальвінської Т.С., корпорації "Українська Універсальна Агропромислова Біржа": Олійник В.В.,

відповідачів: сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива": Трибенко М.П., ДП ДАК "Хліб України "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1": не з’явилися, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах

держави в особі позивачів, Міністерства аграрної політики України та корпорації "Українська Універсальна Агропромислова Біржа"  у квітні 2007 році звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до відповідача сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива" про вилучення комбайну "Джон Дір" М-9500, шасі НО 9500х666715, двигун RG 6076Н574919 з незаконного володіння та стягнення з відповідача 497860, 31 грн. в доход Державного бюджету України.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не виконані умови договору і сума боргу становить 497860, 31 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 7 червня 2007 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кіровоградське хлібоприймальне підприємство № 1 (м. Кіровоград), оскільки відповідач посилається на те, що саме Кіровоградському хлібоприймальному підприємству № 1 повинен був поставляти зерно пшениці для розрахунків з позивачем за отриману техніку.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 21 червня 2007 року залучено до участі в справі іншого відповідача: Кіровоградське хлібоприймальне підприємство № 1 (м. Кіровоград).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 6 серпня 2007 року (суддя Деревінська Л.В.) в задоволенні позову відмовлено за пропуском строку позовної давності.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2007 року (судді: Білецька Л.М. –головуюча, Науменко І.М., Лисенко О.М.) залишено без змін рішення господарського суду Кіровоградської області від  6 серпня  2007 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, виконуючий обов’язки прокурора Дарницького району міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просив  скасувати  рішення господарського суду Кіровоградської області від 6 серпня 2007 року, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2007 року та прийняття нове рішення   про  вилучення комбайна фірми "Джон Дір" у сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива" і його передачу Корпорації "Украгропромбіржа".

Касаційне подання обґрунтовано тим, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Зокрема, суди зазначили, що у договорі  зазнгачена тільки ціна сільськогосподарської техніки. Однак, Постановою Кабінету Міністрів України № 2057 від 23 грудня 1998 року передбачено,  що за отриману техніку сільськогосподарські виробники розраховуються з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов’язаних з обслуговуванням кредитів, а пунктом 4 Порядку  "Про передачу сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб’єктам

господарювання зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір" та проведення

розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення та погашення кредитів" передбачена оплата продукції до Державного бюджету України, а не постачальнику.

Крім того, суди неправильно дійшли висновку щодо пропуску строку позовної давності, оскільки прокурор дізнався про незаконне, на його думку, володіння та користування майном в результаті проведеної перевірки. Однак, суди не  надали  належної оцінки доводам щодо поважності причин пропуску строку, враховуючи приписи статті 261 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася про порушення права. Відповідно до статті 83 Цивільного кодексу УРСР, позовна давність не поширюється на вимоги державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння.

Вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що подання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Кабінетом Міністрів України згідно Постанови № 166 від 7 лютого 1996 року "Про забезпечення сільського господарства зернозбиральною технікою", корпорація "Українська універсальна агропромислова біржа" визначена державним агентом по поставці зернозбиральних комбайнів, техніки "Джон Дір" в Україну.

На виконання вказаної Постанови здійснена закупівля комбайнів "Джон Дір" за зовнішньоторговельним контрактом за кредитною лінією на значну суму під гарантії Уряду України, а погашення кредитів та сплата відсотків проводиться за рахунок Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 503 встановлено, що продаж комбайнів здійснюється на умовах розстрочки платежу.

На підставі затвердженого та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 1996 року за № 302/1327 "Порядку передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральних комбайнів фірми "Джон Дір", проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставку до державного резерву сільськогосподарської продукції", між Корпорацією "Українська Універсальна Агропромислова Біржа" та КСП "Нива", правонаступником якого є сільськогосподарський виробничий кооператив "Нива" укладено договір № 14 від 18 червня 1996 року про поставку зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір" на умовах розстрочки платежу та поставки в рахунок держрезерву сільгосппродукції, як оплату за одержану техніку, ціною 115 доларів США за 1 тонну пшениці третього класу.

На виконання вказаного договору відповідач одержав наступну

зернозбиральну техніку: 18 червня 1996 року комбайн М-9500 на суму 123548

доларів США, жатку для кукурудзи на суму 27766 доларів США, жатку для зернових на суму 16073 доларів США і приставку для соняшника на суму 12780 доларів США, а всього на суму 180167 доларів США.

Згідно умов пункту 3.2 договору, для розрахунків з корпорацією за отриману техніку, за обслуговування кредиту відповідач зобов'язався протягом шести років поставити на ХПП, яким є Кіровоградське хлібоприймальне підприємство № 1, 2186 тон продовольчого зерна пшениці ІІІ класу з розрахунку: до 1 жовтня 1996 року –315 тон, до 1 жовтня 1997 року –468 тон, до 1 жовтня 1998 року –439 тон, до 1 жовтня 1999 року –416 тон, до 1 жовтня 2000 року –391 тон, до 1 жовтня 2001 року –157тон.

Відповідно до розділу 4 договору, хлібоприймальне підприємство зобов’язане приймати від товаровиробника (відповідача) зерно у кількості 2186 тон та забезпечити його окремий облік і передачу до державного резерву та корпорації "Украгропромбіржа".

Отримання комбайну, жаток та пристроїв на загальну суму 180167 дол. США підтверджується довіреностями відповідача, накладними та актом приймання-передачі техніки.

Однак, судові акти обох інстанцій не відповідають приписам статей 84, 105 Господарського процесуального кодексу України, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суди не дослідили підстави звернення до суду поза межами строку позовної давності та не дали їм оцінку.

Порушене право підлягає захисту, якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності.

Позовна заява містить клопотання про поновлення позовної давності з огляду на поважність причин її пропуску.

Всупереч положень Господарського процесуального кодексу України, судове рішення в даній справі не містить висновку щодо даного клопотання, його обґрунтованості, оцінки поважності причин пропуску позовної давності особою, яка подала позов, і є порушенням принципу рівності учасників судового процесу та істотно впливає на законність прийнятого рішення; при перегляді справи в суді апеляційної інстанції вказане порушення також не враховано.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно  до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Прокурор у касаційному поданні зазначив, що посилання місцевого господарського суду на те, що договором передбачена тільки ціна сільськогосподарської техніки є помилковим, оскільки судом не взято до

уваги приписи Постанови Кабінету Міністрів України № 2057 від 23 грудня 1998 року, якою передбачено, що за отриману техніку сільськогосподарські виробники розраховуються з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредитів, а пунктом 4 "Порядку про передачу сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір" та проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення та погашення кредитів"  передбачена оплата продукції до Державного бюджету України, а не постачальнику.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне з’ясування судами обох інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином,  рішення судів обох інстанцій підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи, господарському суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об’єктивного встановлення обставин справи, прав та обов’язків сторін, та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір по суті.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання виконуючого обов’язки прокурора Дарницького району міста Києва задовольнити частково.

         Рішення господарського суду Кіровоградської області від 6 серпня 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2007 року в справі № 2/111 скасувати, а справу направити на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду Кіровоградської області.

Головуючий:

Ж. Бернацька

Судді:

Н. Мележик

С. Самусенко