ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

                  

02.10.06                                                                                           Справа  № 12/88

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Дубник О.П.,

                                                    Бобеляк О.М.

при секретарі   Горбач Ю.Б.

з участю представників:

від скаржника (позивач) –Дубарець С.М., Грабовський В.А.

від відповідача –Мамай І.Є.

розглянув апеляційну скаргу Кооперативного підприємства «Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств від 27.06.2006 року вих.№1600

на постанову господарського суду Рівненської області від 29.05.2006 року (підписана 16.06.2006 року), суддя Юрчук М.І.

у справі №12/88,

за позовом Кооперативного підприємства «Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання Рівненської обласної спілки споживчих товариств, м.Рівне

до відповідача  Державної податкової інспекції у м.Рівне, м.Рівне

про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.11.2005 року №0005652341/0/23-124

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.

Постановою господарського суду Рівненської області від 29.05.2006 року по справі №12/88 в задоволенні позову Кооперативного підприємства «Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.11.2005 року №0005652341/0/23-124 відмовлено повністю.

При винесенні постанови господарський суд Рівненської області виходив з наступного:

8 липня 2004 року ухвалою господарського суду у справі 10/257 затверджено мирову угоду укладену між кооперативним підприємством «Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств та спільним підприємством «Хлібокомбінат». Відповідно до умов мирової угоди від 07.07.04р. Спільне підприємство "Хлібокомбінат" в рахунок погашення заборгованості перед кооперативним підприємством "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств в розмір 600000,00 грн., передає останньому у власність будівлю універмагу, за адресою м. Костопіль, Рівненської області, вул. Грушевського (вул.Леніна),29.

Будівля універмагу належить спільному підприємству "Хлібокомбінат" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 27 листопада 2003р. виконавчим комітетом Костопільської міської ради.

Рівненська обласна спілка споживчих товариств не вносила до статутного фонду КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" основного засобу групи І будівлю універмагу м.Костопіль (вартістю 500000 грн.) та основних засобів групи II торгового обладнання (залишкова вартість 112473,65грн.), а остання не являється засновником Рівненської обласної спілки споживчих товариств і не може здійснювати внески до її статутного фонду.

Суд першої інстанції вказує на те, що операції по передачі майна оподатковуються податком на додану вартість на загальних підставах, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».

Оскільки у КП "Рівненське гуртове-роздрібне об'єднання" на переданий об'єкт амортизація не нараховувалась (передача проведена на наступний день після віднесення будівлі до основних фондів групи І) то необхідно було провести коригування податкового кредиту в сторону зменшення в сумі 100000 грн. який показаний при придбанні даного об'єкта. По основних засобах групи II необхідно було провести коригування податкового кредиту в сторону зменшення в сумі 22495 грн. по недоамортизованій вартості основних засобів 112474 грн., інакше порушується вимога п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи не матеріальних активів, що піддягають амортизації.

Поряд з цим, господарським судом відзначено, що СП «Хлібокомбінат»м.Костопіль при передачі КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" будівлі універмагу м.Костопіль в рахунок погашення дебіторської заборгованості з сумі 600000 грн., податкового зобов'язання по податку на додану вартість не визначав та не проводив сплату до державного бюджету податку на додану вартість в той час, як позивачем зменшено сплату до державного бюджету ПДВ на суму 100000 грн. при віднесені даної суми до податкового кредиту.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції КП «Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Рівненської області від 29.05.2006 року по справі №12/88 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Зокрема апелянт вказує на те, що покупець СП "Хлібокомбінат" не розрахувався з КП "Рівненське ГРО" останнім була подана позовна заява до суду про відшкодування боргу. Ухвалою господарського суду від 8 липня 2004 року по справі 10/257  затверджено мирову угоду між сторонами. КП "Рівненське ГРО", відповідно до мирової угоди, в рахунок боргу придбано приміщення універмагу, що знаходиться в м. Костопіль по вул. Грушевського, 29. На думку апелянта даною операцією поновлено частку майна засновника - облспоживспілки в заміну за реалізовані позивачем незавершене будівництво консервного та безалкогольного цехів.

На продане приміщення універмагу СП "Хлібокомбінат" виписано податкову накладну №5 від 8 липня 2004 року на основну вартість 500,0 тис. грн., та податку на додану вартість в сумі 100,0 тис. грн. Податкову накладну включено в книгу обліку придбання товарів, робіт, послуг за №28 08.07.2004 року і в подальшому в декларацію з податку на додану вартість за липень 2004 року.

Скаржник вказує на те, що при здійсненні даної операції КП «Рівненське ГРО»правомірно скористалося податковим кредитом в сумі 100000,00 грн., оскільки відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, що діяла на момент передачі будівлі універмагу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Отже, на думку позивача в даному випадку Закон України «Про податок на додану вартість»не пов'язує право на включення до податкового кредиту сум сплачених податків з фактичним нарахуванням амортизації на придбані основні фонди і використанням їх в господарській діяльності, а лише - з придбанням основних фондів, що підлягають амортизації та вказує на те, що безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що по основних засобах ІІ групи необхідно провести коригування податкового кредиту в сторону зменшення в сумі 22495 грн. по недоамортизованій вартості основних засобів 112747 грн. інакше порушується вимога п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Правління облспоживспілки, як власник майна внесеного в статутний капітал КП "Рівненське ГРО", приймає постанову від 9 липня 2004 року №203 якою повертає майно у вигляді будівлі універмагу з балансу КП "Рівненське ГРО" на баланс власника майна - облспоживспілки.

Тобто, апелянт зазначає, що передача будівлі універмагу здійснювалася в межах одного власника, оскільки об'єкти права власності КП «Рівненське ГРО» являються власністю його засновника.

Крім того, відповідно до пункту 3.2.8  п.3.2  Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла станом на 09.07.2004 р.) не є об'єктом оподаткування повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного капіталу юридичної особи іншими юридичними особами.

Поряд з цим, скаржник вказує на те, що Рівненською ОДПІ неправомірно здійснено коригування податкового кредиту в в сумі 22 495,00 грн. по недоамортизованих основних засобах ІІ групи (торговому обладнанню), придбаних КП «Рівненське ГРО»ОСС у листопаді 2003 р. Вказані основні фонди також підлягали амортизації, та використовувалися в господарській діяльності    підприємства    з    28.11.2003 року   по  05.04.2005   року,  тобто   14   місяців,   і   на   них нараховувалася амортизація.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, що діяла на момент передачі будівлі універмагу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Отже, апелянт зазначає, що в даному випадку Закон України «Про податок на додану вартість»не пов'язує право на включення до податкового кредиту сум сплачених податків з фактичним нарахуванням амортизації на придбані основні фонди і використанням їх в господарській діяльності, а лише - з придбанням основних фондів, що підлягають амортизації та вказує на те, що безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що по основних засобах II групи необхідно провести коригування податкового кредиту в сторону зменшення в сумі 22 495 грн. по недоамортизованій вартості основних засобів 112 474 грн. інакше порушується вимога п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В судовому засіданні представники позивача (скаржника) вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримали, просили суд постанову господарського суду Рівненської області від 29.05.2006 року по справі №12/88 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Представниками позивача в судове засідання було подано пояснення по справі з додатковими аргументами, на його думку ніби то правильного віднесення до податкового кредиту, з посиланням на п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сум податку на додану вартість сплаченого при придбанні універмагу від СП «Хлібокомбінат»за мировою угодою від 08.07.2004 року по справі №10/257.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, постанову господарського суду Рівненської області від 29.05.2006 року по справі №12/88 залишити без змін, з підстав наведених у запереченні на апеляційну скаргу,  пояснюючи, що СП «Хлібокомбінат»(м.Костопіль) при передачі КП «Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання»будівлі універмагу в рахунок погашення дебіторської заборгованості в сумі 600000 грн., податкового зобов’язання по податку на додану вартість не визначав та не проводив сплату до державного бюджету по податку на додану вартість в той час, як позивач зменшує сплату до державного бюджету ПДВ на суму 100000 грн. при віднесенні даної суми до податкового кредиту.

Також вказує на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності проведення коригування податкового кредиту в сторону зменшення в сумі 22495 грн. по недоамортизованій вартості основних засобів 112474 грн., інакше порушується вимога п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Додатково представник відповідача вказує на те, що СП «Хлібокомбінат»(м.Костопіль) при передачі КП «Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання»будівлі універмагу, податкового зобов’язання по податку на додану вартість не визначав та не проводив сплату до державного бюджету ПДВ на суму 100000,00 грн. і взагалі за період з 01.01.2003 року по 24.10.2005 року звітності до Костопільської МДПІ не подавав.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

Рівненською ОДПІ проведено виїзну комплексну планову документальну перевірку щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства КП «Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств за період з 01.07.2004 року по 30.06.2005 року, за наслідками якої складено акт за №1038/23-00/30318321 від 21.10.2005 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.4.1., п.4.2 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено податок на додану вартість в липні 2004 року в сумі 200000 грн. та в квітні 2005 року в сумі 44990 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 02.11.2005 року Рівненською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0005652341/0/23-124, яким позивачу згідно із п.п.»б»п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за порушення п.4.1., п.4.2 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено суму податкового зобов’язання за платежем –податок на додану вартість в розмірі 367435 грн. ( з яких 244990 грн. –основний платіж та 122495 грн. –штрафні (фінансові) санкції.)

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 8 липня 2004 року ухвалою господарського суду у справі 10/257 затверджено мирову угоду укладену між КП "Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств та Спільним підприємством «Хлібокомбінат».

Відповідно до умов мирової угоди від 07.07.04р. Спільне підприємство "Хлібокомбінат" в рахунок погашення заборгованості перед кооперативним підприємством "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств в розмірі 600000,00 грн., передає останньому у власність будівлю універмагу, за адресою м. Костопіль, Рівненської області, вул. Грушевського (вул.Леніна),29.

Будівля універмагу належить спільному підприємству "Хлібокомбінат" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 27 листопада 2003р. виконавчим комітетом Костопільської міської ради.

Акт прийому-передачі сторони уклали 08.07.04р.

Отже, між КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств та Спільним підприємством "Хлібокомбінат" вчинений правочин, відповідно до якого відбувся перехід права власності. Зазначений правочин є наслідком господарської діяльності двох суб'єктів господарювання.

Згідно акту прийняття-передачі від 09.07.2004 року на виконання постанови правління Рівненської обласної спілки споживчих товариств №203 від 09.07.2004 року позивач передає будівлю універмагу Рівненській обласній спілці споживчих товариств.

В бухгалтерських документах позивач дану операцію відобразив за рахунок вибуття статутного фонду (Дт.40 - Кт.Ю - 500000,00грн.), проте бухгалтерському обліку підприємства відсутня проводка та первинні документи, які б свідчили про поповнення статутного фонду КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання"  шляхом внесення до нього будівлі універмагу в м.Костопіль, на суму 500000,00 грн.

Отже безпідставними є посилання позивача на те, що будівля універмагу ним була віднесена до статутного фонду, оскільки позивач її передачу здійснив наступного дня після отримання від СП «Хлібокомбінат».

В подальшому Рівненська обласна спілка споживчих товариств будівлю універмагу отримала та оформила на неї право власності.

Позивачем на виконання постанови правління Рівненської обласної спілки споживчих товариств №81 від 05.04.05р. передано на баланс Рівненської обласної спілки споживчих товариств по акту прийому-передачі основні засоби групи 2 - торговельне обладнання первісною вартістю 139660,94 грн. із нарахованим зносом 27187,29 грн.

Ці основні засоби по бухгалтерському обліку позивач проводить як вибуття із статутного фонду (Дт.40 - Кт.10 - 112473, 65 грн.; Дт.40 - Кт.13 - 27187,29 грн.).

Проте, бухгалтерські документи позивача свідчать про те, що вказане   торговельне   обладнання   не вносилось до статутного фонду, а було придбано ним самостійно внаслідок господарської діяльності і введено в експлуатацію 28.11.03р.

Здійснивши таким чином бухгалтерські проводки, позивач порушив наказ Міністерства фінансів України №291 від 30.11.99р. «Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції про його застосування»з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно, правомірним є висновок податкового органу про те, що вказані операції є фактом вибуття основних  засобів групи І та групи II від однієї юридичної особи, як самостійного платника податків, іншій юридичній особі, яка також є платником податків, в тому числі ПДВ.

Згідно П(С)БО 7 «Основні засоби»п.33. Вибуття основних засобів Об'єкт основних засобів вилучається з активів (Списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або не відповідності критеріям визнання активом.

          Враховуючи п.8.4.3 п.8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент передачі з балансу позивача на баланс Рівненської обласної спілки споживчих товариств) у разі виведення з експлуатації окремих об’єктів  основних фондів групи 1 у зв’язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об’єкту.

Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а  сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових і витрат платника податку.

Враховуючи, що Рівненська обласна спілка споживчих товариств не вносила до статутного   фонду   КП   "Рівненське  гуртово-роздрібне  об'єднання"   основного   засобу групи І будівлю універмагу м.Костопіль (вартістю 500000 грн.) та основних засобів групи   II   торгового    обладнання   (залишкова   вартість   112473,65 грн.),   а   остання   не   являється засновником Рівненської обласної спілки споживчих товариств і не може здійснювати внески до її статутного фонду, то такі операції по передачі майна оподатковуються податком на додану вартість на загальних підставах Закону України  "Про податок на додану вартість", який поширюється на юридичних осіб - платників ПДВ.

Пунктом 1.4. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Пунктом 4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

КП    "Рівненське    гуртово-роздрібне    об'єднання",    яке    є    платником    ПДВ при безоплатній передачі основного засобу групи І (будівля універмагу м.Костопіль) групи II (торгове обладнання) занизило базу оподаткування в сумі 500000 грн. в липні 2004 року та в квітні 2005 року в сумі  112474 грн., чим занизило податкове зобов'язання  з  податку на додану вартість в липні 2004 року в сумі 100000 грн. та в квітні 2005 року на 22495 грн.

Оскільки   у   КП   "Рівненське   гуртове-роздрібне   об'єднання"   на   переданий   об'єкт  амортизація не нараховувалась (передача проведена на наступний день після віднесення будівлі до основних фондів групи І), то необхідно провести коригуваня податкового : кредиту в сторону зменшення в сумі 100000 грн., який показаний при придбанні даного і об'єкта.

По основних засобах групи II необхідно провести коригування податкового кредиту в  сторону зменшення в  сумі 22495 грн.  по недоамортизованій вартості основних засобів 112474 грн.

Відповідно до  п.п.7.4.1 п.7.4.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

          Одночасно слід зазначити, що під час перевірки позивача, для підтвердження віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту було надано запит Костопільської МДПІ для проведення зустрічної перевірки на СП „Хлібокомбінат”. З отриманої відповіді Костопільської МДПІ №8362/23-1/033 від 24.10.2005 року, вбачається, що СП „Хлібокомбінат” м.Костопіль рішенням Рівненського господарського суду від   17.12.1999   року  по справі №8/557-Б-98  визнано   банкрутом.   

За   період   з   01.01.2003 року   не 24.10.2005 року СП „Хлібокомбінат” м.  Костопіль не подавав звітності до Костопільської міжрайонної ДПІ.

СП «Хлібокомбінат»(м.Костопіль) при передачі КП «Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання»будівлі універмагу в рахунок погашення дебіторської заборгованості в сумі 600000 грн., податкового зобов’язання з податку на додану вартість не визначав та не проводив сплату до державного бюджету по податку на додану вартість в той час, як позивач зменшує сплату до державного бюджету ПДВ на суму 100000 грн. при віднесенні даної суми до податкового кредиту.

З огляду на наведене вище, податковим органом правомірно визначено податкове зобов'язання з податку па додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції).

Враховуючи вищенаведене, підстав для визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 02.11.2005 року №0005652341/0/23-124 та задоволення апеляційної скарги позивача немає.

Постанова місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами  діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

                                                          

                                                      у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Кооперативного підприємства «Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств від 27.06.2006 року залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Рівненської області від 29.05.2006 року по справі №12/88 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                        Якімець Г.Г.

Судді:                                                                                Дубник О.П.

       

                                                                                           Бобеляк О.М.