Справа №2- 5456/11

2/2011/669/2012

2012 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого -судді РУДНЄВОЇ О.О.

При секретарі КУЧЕРЯВЕНКО А.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до Комунального закладу охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання дії Комунального закладу охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи» в частині відмови у зміні категорії інвалідності з категорії інваліда дитинства на категорію інваліда Великої Вітчизняної війни неправомірними, покладення зобов»язання на Комунальний заклад охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи»змінити категорію інвалідності з категорії інваліда дитинства на категорію інваліда Великої Вітчизняної війни з урахуванням рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.04.2004 року , стягнення моральної шкоди в сумі 25 000,00 гривен, -

УСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовними вимогами 03.06.2011 року, свої позовні вимоги уточнила 11.10.2011 року.

В судовому засіданні позивачка та її представник за дорученням ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні. Пояснивши , що згідно з положенням «про медико-соціальну експертизу», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 року , в п.15 якого вказано, що якщо інвалідність, що настала в осіб до 18-річного віку внаслідок поранення(контузії, травми або каліцтва), пов»язаними з бойовими діями у період Великої Вітчизняної війни чи з їх наслідками, встановлюється відповідно до медичних документів, які підтверджують факт поранення чи захворювання, або рішення суду щодо визначення подій та висновків лікувально - профілактичних закладів охорони здоров»я. Позивачка на час бойових дій мала віком два роки та попала під бомбардування ,під час цього отримала поранення, але їй Комунальним закладом охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи» відмовлено в зміні категорії інвалідності з категорії інваліда дитинства на категорію інваліда Великої Вітчизняної війни. Просили суд визнати дії відповідача неправомірними та покласти на відповідача зобов»язання щодо зміни категорії інвалідності та видачі певної довідки.

Відповідач Комунальний заклад охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи»в особі своїх представників за дорученням Кашуба Д.О.,Чуб С.В.,Куніна С.В. позовні вимоги не визнали, проти позову заперечували, пояснили суду, що позивачка до суду з цим питанням зверталася неодноразово, справа розглядалася судом і в порядку Кодексу адміністративного Судочинства України і в порядку цивільного судочинства, по справі є судове рішення від 14.11.2005 року, яке набуло чинності на підставі ухвали Апеляційного Суду Харківської області від 25.06.2006 року по справі №22-ас-946/2006. Заяви ОСОБА_7 неодноразово розглядалися МСЕК, по справі проведено декілька експертиз, не було встановлено причинного зв»язку між подіями 1942 року та хворобою позивачки, рішення МСЕК в повному обсязі відповідає вимогам Положення «Про медико-соціальну експертизу», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 року , експертним висновком підстав для видачі довідки, яка стане підставою для зміни категорії інвалідності не виявлено.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши матеріали архівних справ Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.12.2010 року №2-а-9/10, від 14.11.2005 року № 2-а-35/05, Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.04.2004 року №2-1462/04, матеріали особистої медичної справи ОСОБА_7, наданої в копіях з Комунального закладу охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи», суд приходить до наступного:

Позивачка по справі ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Нововодолазького району Харківської області, яка під час Великої Вітчизняної війни була окупованою та на території якої проходили бойові дії.

До шлюбу носила прізвище ОСОБА_7 , факт зміни прізвища учасниками процесу не оспорювали і підтверджується матеріалами справи і дослідженими матеріалами медичної справи.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.04.2004 року №2-1462/04 встановлено факт, що ОСОБА_7 отримала поранення в руку та ушкодження хребта під час бойових дій в 1942 році у період Великої Вітчизняної війни, які стали причиною отримання інвалідності, рішення суду набуло чинності.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.11.2005 року № 2-3572/05, яка набула чинності на підставі ухвали Апеляційного Суду Харківської області 25.06.2006 року по справі №22-ас-946/2006 було встановлено :»Данне рішення не підтверджує причинного зв»язку між пораненням в 1942 році в руку та ушкодженням хребту та визнанням ОСОБА_7 інвалідом.

На підставі ст.57 ЦПК України доказами по справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановить наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин ,які мають значення по справі. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема , звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно вимог ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

На підставі вимог ч 3 ст.61 ЦПК України обставини, що встановлені рішення суду яке набуло чинності, не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, в яких приймають участь ті ж особи чи особа, відносно якої встановлені ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що судовим рішення, яке набуло чинності та ухвалою Апеляційного Суду Харківської області при розгляді спору між тими ж сторонами (тільки стосовно видачі посвідчення інваліда ВВВ) встановлено, що причинний зв»язок між одержаною травмою хребту та визнання ОСОБА_7 інвалідом ВВВ за цією травмою відсутній.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_7 в 1985 році встановлено безстроково 1 групу інвалідності за діагнозом «кіфосколіоз грудинного та поперекового відділів хребту 4 ступеня з різкою деформацією грудної клітини, реберним горбом 4 ступеня, компресією спинного мозку , нижнім парапарезом, сфінктерними порушеннями та системна червона вовчанка».

Встановлені судовим рішення висновки щодо відсутності причинного зв»язку в повному обсязі підтверджуються висновками комісійних судово-медичних експертиз, проведених ХОБСМЕ за № 79763 від 21.03.2008 року та № 1445 від 07.04.2009 року, якими знайшло своє підтвердження обґрунтованість доводів про те, що відсутні об»єктивні судово-медичні відомості, які дозволяють пов»язати події 1942 року з основним захворюванням ,яке має місце у ОСОБА_7, на підставі з яким їй було надано інвалідність.

Свої доводи комісійна судово-медична експертиза також обґрунтувала висновками комісії Обласного центру медико-соціальних експертиз від 28.12.1999 року та Українського державного науково-дослідного інституту медико - соціальних проблем інвалідності м. Дніпропетровська від 29.09.2004 року № 301(яке мається в матеріалах медичної документації МСЕК), згідно з цим висновком вбачається, що встановити зв»язок інвалідності внаслідок основного захворювання (« S- виглядний кіфосколіоз грудинного та поперекового відділів хребту 4 ступеня з різкою деформацією грудної клітини») з наслідками поранень в роки Великої Вітчизняної війни не є можливим з-за відсутності первісної медичної документації про можливо отриману травму та поранення хребту в період ВВВ, та в подальшому відсутня документація про звернення для лікування і лікування хребту.

На підставі ст.16 Цивільного Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним з способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до правопорушення і інше.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Комунальний заклад охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи» діяв в межах своєї компетенції, з дотриманням вимог спочатку Положення «Про медико-соціальну експертизу», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №83 від 22.02.1992 року, а потім Положення «Про медико-соціальну експертизу», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 року, підстав для визнання дій Комунального закладу охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи»неправомірними при розгляді справи не виявлено ,як і підстав для покладення на Комунальний заклад охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи»обов»язку щодо зміни категорії інвалідності та видачу відповідної довідки про це.

Щодо розгляду позовних вимог про стягнення моральної шкоди, заподіяної здоров»ю позивачки ОСОБА_7 з вини Комунального закладу охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи», суд виходить з наступного: згідно вимог ст.. 1167 ЦК України 2003 року моральна (немайнова)шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

На підставі п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № ; з змінами , що внесені Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року №5 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв"язку з ушкодженням здоров"я, у порушенні права власності(в тому числі інтелектуальної) прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв"язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних явищ.

Підстав для задоволення позовних вимог в цій частині суд також не вбачає не вбачає.

Таким чином, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги безпідставні, необґрунтовані та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10,11,57,58,60,61,109,112,115 ЦПК України, ст.ст.16,1167 ЦК України ,-

СУД ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_7 до Комунального закладу охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання дії Комунального закладу охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи» в частині відмови у зміні категорії інвалідності з категорії інваліда дитинства на категорію інваліда Великої Вітчизняної війни неправомірними, покладення зобов»язання на Комунальний заклад охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи»змінити категорію інвалідності з категорії інваліда дитинства на категорію інваліда Великої Вітчизняної війни з урахуванням рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.04.2004 року , стягнення моральної шкоди в сумі 25 000,00 гривен -визнати необґрунтованими.

В задоволенні позову ОСОБА_7 до Комунального закладу охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання дії Комунального закладу охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи» в частині відмови у зміні категорії інвалідності з категорії інваліда дитинства на категорію інваліда Великої Вітчизняної війни неправомірними, покладення зобов»язання на Комунальний заклад охорони здоров»я Харківської Обласної Державної адміністрації «Обласний центр медико-соціальної експертизи»змінити категорію інвалідності з категорії інваліда дитинства на категорію інваліда Великої Вітчизняної війни з урахуванням рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.04.2004 року , стягнення моральної шкоди в сумі 25 000,00 гривен -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги у 10-ти денний термін ,а стороною, що не приймала участі в судовому засіданні в той же термін після отримання копії судового рішення .

Головуючий, суддя О.О.РУДНЄВА

Рішення виготовлено суддею особисто в нарадчій кімнаті

Суддя О.О.РУДНЄВА