Справа № Провадження №11-1492/12 11/1090/7895/12 Головуючий у І інстанціїРабець
Категорія42Доповідач у 2 інстанції Зіміна
08.11.2012
УХВАЛА
Іменем України
7 листопада 2012 року м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Шроля В.Р.
суддів Зіміної В.Б., Димарецького В.М.
з участю: прокурора Красківського В.П.
засудженого ОСОБА_2
потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5
представника цивільного позивача ПП «Автопетроліум» Висоцького Л.Г.
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, потерпілої ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2012 року,-
в с т а н о в и л а:
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2012 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівка, Донецької області, громадянина України, освіта вища, неодруженого, працюючого на посаді інспектора ДПС ВДАІ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням його права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки;
на підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_2 спеціального звання -сержант міліції;
запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 підписку про невиїзд з постійного місця проживання змінено на взяття під варту в залі суду;
вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
Згідно із вироком, злочин засудженим був вчинений за наступних обставин.
ОСОБА_2, будучи водієм та керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_8, та заподіяння потерпілим ОСОБА_4 тяжкого тілесного ушкодження, ОСОБА_9 -середньої тяжкості тілесного ушкодження за таких обставин.
ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 20 год. ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем «Фольксваген Пасат»д.н.з. НОМЕР_1, із невстановленою слідством швидкістю рухався по автомобільній дорозі «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі», на відрізку 39км.+150м. в напрямку м. Києва в лівій смузі руху за автомобілем «Шкода», який в ході руху швидко та сильно загальмував та здійснив різкий маневр вправо, тим самим об'їжджаючи автомобіль «Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_2, який рухався попереду нього.
Під час руху ОСОБА_2 в порушення вимог п.п. 2.3 «б»; 12.1; 12.2; 12.3; 13.1 ПДР України, не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди у вигляді автомобіля «Шевроле Авео», в результаті чого здійснив зіткнення передньою частиною свого автомобіля з задньою частиною автомобіля «Шевроле Авео», під керуванням потерпілого ОСОБА_4, в якому знаходились пасажири ОСОБА_9 та ОСОБА_8
У результаті зіткнення автомобіль «Шевроле Авео»виїхав на смугу зустрічного руху та перетнувши її, скоїв наїзд на металеву колону автозаправочної станції «КЛО». Внаслідок даної ДТП тілесні ушкодження отримали ОСОБА_4 та ОСОБА_9, а ОСОБА_8 загинула.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №50 від 05.04.12р. у потерпілого ОСОБА_4 виявленні тілесні ушкодження, які утворилися від дії тупих предметів, можливо при ДТП -травмі в салоні автомобіля, та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №51 від 05.04.12р. у потерпілого ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження, які утворились від дії тупих предметів, можливо при ДТП -травмі в салоні автомобіля, та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Висновок судово-медичної експертизи №17/82 від 29.03.12р. вказує, що смерть ОСОБА_10 наступила ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно о 20 год. від відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток зводу та основи черепу з крововиливами під оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку, що утворились від дії тупих предметів при автотравмі.
Грубе порушення ОСОБА_2 вимог п.п. 2.3 «б», 12.1, 12.2, 12.3, 13.1 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку із спричиненням смерті потерпілій ОСОБА_8, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 і спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9
В апеляції та змінах до неї прокурор, який затвердив обвинувальний висновок не оспорюючи правильності кваліфікації дій засудженого, а також фактично встановлених судом обставин справи, вважає, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування судом кримінального закону під час вирішення цивільних позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_11
А саме, у прорушення ч.1 ст. 328 КПК України, суд під час постановлення вироку щодо ОСОБА_2 залишив цивільні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_11 без розгляду. Однак, в резолютивній частині вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.08.12р. будь-які відомості щодо вирішення заявлених цивільних позовів відсутні.
В зв'язку з цим, апелянт просить скасувати вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.08.12р. щодо ОСОБА_2, засудженого за ч.2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.
В апеляції потерпіла ОСОБА_3 не оспорюючи правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2, а також фактично встановлених судом обставин справи, вважає, що в порушення вимог ст. 328 КПК України суд першої інстанції не вирішив питання про заявлений нею позов щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином та не зробив відповідного висновку в резолютивній частині вироку. В мотивувальній частині суд, посилаючись на ч.2 ст. 1188 ЦК України, зробив висновок, що заявлені позови, в тому числі і її позов, залишає без розгляду.
З даним висновком суду потерпіла ОСОБА_3 не погоджується, оскільки відповідно до ст. 1188 ЦК України при відшкодуванні шкоди, спричиненої дією декількох джерел підвищеної небезпеки, враховується ступінь вини кожного з володільців. В даному випадку встановлено, що шкода спричинена внаслідок одноособових дій водія ОСОБА_2 Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, що її спричинила. Оскільки судом встановлено, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є засуджений ОСОБА_2, то згідно ст. 1187 ЦК України, саме він має відшкодувати шкоду, спричинену внаслідок експлуатації цього джерела.
В зв'язку з цим, потерпіла ОСОБА_3 просить частково скасувати вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.08.12р. відносно ОСОБА_2 в частині залишення її позову без розгляду та винести рішення про задоволення її позову в частині стягнення з засудженого ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 100000 грн. та матеріальної шкоди, а саме: витрат пов'язаних з похованням ОСОБА_8 в розмірі 10401,64 грн. В іншій частині вирок просить залишити без змін.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_7 вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.08.12р. відносно ОСОБА_2 вважають незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а кримінальна справа порушена відносно нього - закриттю.
Підставами для скасування вироку і закриття кримінальної справи на думку апелянтів є однобічність та неповнота досудового та судового слідства в суді першої інстанції яка виразилась в тому, що під час досудового та судового слідства по даній кримінальній справі та проведення судової транспортно-трасологічної експертизи не досліджений найголовніший факт, який має істотне значення для правильного вирішення справи -який з транспортних засобів під час їх зіткнення стояв, а який рухався. Крім того, по даній кримінальній справі, як під час досудового так і під час судового слідства не проведено судово-автотехнічну експертизу, з метою достовірного встановлення, чи вбачається в діях засудженого ОСОБА_2 порушення п.п. 12.1-12.3, 13.1 ПДР України, а відповідно чи вбачається в його діянні склад злочину, передбачений ч.2 ст. 286 КК України, і чи на законних підставах його притягнуто до кримінальної відповідальності, що також має істотне значення для правильного вирішення справи.
Дані істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, вказують на наявність підстав для закриття кримінального переслідування відносно ОСОБА_2 в зв'язку з тим, що не доведено його участі у вчиненні інкримінованого йому злочину. Однак, кримінальну справу щодо нього закрито не було, а навпаки, судом винесено незаконний, необґрунтований та несправедливий вирок.
Тому, апелянти вважають, що на даний час, з підстав однобічності та неповноти досудового та судового слідства, істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок -вина засудженого ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованому йому злочині не доведена, а отже в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст. 286 КК України.
В зв'язку з цим, засуджений ОСОБА_2 та його захисник просять вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.08.12р., яким ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням його права керувати транспортним засобом на строк 3 роки -скасувати, а кримінальну справу порушену щодо ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України - закрити, за відсутністю в його діях складу злочину.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, підтвердив її доводи та просив задовольнити, апеляції засудженого та його захисника вважає не обґрунтованими, просив залишити їх без задоволення, а апеляцію потерпілої підтримав частково;
потерпілої ОСОБА_3 та її представника, які підтримали апеляцію, підтвердили доводи цієї апеляції і просили її задовольнити, апеляції засудженого та його захисника вважають не обґрунтованими, просили залишити їх без задоволення, а апеляцію прокурора підтримали частково;
потерпілого ОСОБА_4, який апеляцію потерпілої ОСОБА_3 підтримав, апеляцію прокурора підтримав частково, а апеляції засудженого та його захисника вважає не обґрунтованими та просив залишити їх без задоволення.
представника цивільного позивача ПП «Автопетроліум»ОСОБА_6, який апеляцію потерпілої підтримав, апеляцію прокурора підтримав частково, а апеляції засудженого та його захисника вважає не обґрунтованими та просив залишити їх без задоволення.
засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_7, які підтримали свої апеляції, підтвердили доводи цих апеляцій і просили їх задовольнити, а апеляції прокурора та потерпілої вважають не обґрунтованими та просили залишити їх без задоволення;
вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду в дебатах та засудженого з останнім словом, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції засудженого та його захисника задоволенню не підлягають, а апеляції прокурора та потерпілої ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду щодо доведеності вини засудженого у вчиненні злочину за обставин, наведених у вироку, підтверджуються зібраними у справі доказами.
Кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст.286 КК України є правильною.
Згідно ст. 323 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи апеляцій засудженого та його захисника про необхідність скасування вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.08.12р. та закриття кримінальної справи, за відсутності в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України не ґрунтуються на матеріалах справи оскільки вирок в цій частині належним чином мотивований та відповідає вимогам закону.
Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, а саме, покази потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_9, покази свідків: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, а також докази, що містяться в протоколі огляду місця ДТП від ІНФОРМАЦІЯ_2, в протоколах огляду транспортних засобів від 26.02.12р., в протоколі огляду місця події від 26.02.12р., у висновках судово-медичних експертиз №50 та №51 від 05.04.12р., у висновку судово-медичної експертизи трупа №17/82 від 29.03.12р., у висновоку судово-хімічної експертизи №366/х від 09.04.12р., у висновоку транспортно-трасологічної експертизи №211А від 10.04.12р., у висновках судових авто-технічних експертиз №212 від 06.04.12р. та №216А від 09.04.12р. та належним чином ретельно їх проаналізувавши, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про порушення засудженим ОСОБА_2 п.п. 2.3 «б», 12.1, 12.2, 12.3, 13.1 ПДР України та доведеність його вини у скоєні інкримінованого йому злочину і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 286 КК України.
Доводи апеляції потерпілої ОСОБА_3 та прокурора про порушення вимог кримінально-процесуального закону при винесенні вироку суду від 30.08.12р. колегія суддів вважає обґрунтованими, оскільки приймаючи рішення в частині вирішення цивільного позову, суд першої інстанції допустив помилку.
Згідно ч.1 ст. 328 КПК України постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч.1 ст. 335 КПК України в резолютивній частині обвинувального вироку повинно бути зазначено рішення про цивільний позов.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ПП «Автопетроліум»та потерпілими ОСОБА_3 і ОСОБА_11 були заявлені цивільні позови до засудженого ОСОБА_2
Однак, при постановленні вироку, суд першої інстанції не вирішив питання щодо заявлених позовів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином та не зробив відповідного висновку в резолютивній частині вироку.
За даних обставин, висновок суду про необхідність залишення цивільних позовів без розгляду, не можна вважати законним, а тому вирок у цій частині підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та його захисника задоволенню не підлягають, апеляції прокурора та потерпілої ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.08.12р. в частині рішення щодо цивільних позовів слід скасувати, а справу у цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляції засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а апеляції потерпілої ОСОБА_3 та прокурора, який затвердив обвинувальний висновок -задовольнити частково.
Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.08.12р. щодо ОСОБА_2 в частині рішення щодо цивільних позовів скасувати, а справу у цій частині направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства в той же суд в іншому складі суду.
В решті вирок залишити без змін.
СУДДІ
Шроль В.Р. Зіміна В.Б. Димарецький В.М.