АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1990/22-ц-506/12Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М.
Провадження № 22-ц/1990/506/12 Доповідач - Хома .В.
Категорія - 27
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Хоми М.В.
суддів - Демковича Ю. Й.,
при секретарі - Танцюра О.В.
з участю сторін - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 І до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
ВСТАНОВИЛА:
В вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, згідно розписок в сумі 20 000 доларів США (що еквівалентно 159800 грн.), 10 000 гривень, а також 3 проценти річних за розписками про позику коштів.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 13 грудня 2011 року вищевказаний позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 159800 гривень, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним Банком України, становить 20 000 доларів США, та 10 000 гривень боргу за договором позики, і три проценти річних від простроченої суми -5 831,58 гривень, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним Банком України становить 729,87 доларів США, 120 гривень понесених судових витрат. А також, 1756,32 грн. судового збору в дохід держави.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду від 13 грудня 2011 року скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, що стосуються виконання умов договору позики, оскільки суду не надано письмових доказів, які б підтвердили передачу коштів, договорів позики вона не укладала. Крім того зазначає, що ОСОБА_1 пропущено строк позовної давності, визначений законодавством, а тому вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Заслухавши позивача, яка вважає апеляційну скаргу безпідставною, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що сторони уклали договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 16 000 доларів США з терміном повернення до 1 травня 2008 року, а 20 квітня 2011 року строк повернення коштів продовжено до 15 вересня 2011 року, про що зазначено в розписці та підтверджено підписом ОСОБА_2
Згідно з розписки від 22 вересня 2006 року ОСОБА_2 позичила в ОСОБА_1 10 000 гривень, а за розпискою від 10 листопада 2006 року - 4 000 доларів США на строк до кінця 2006 року.
Позивач свої зобов'язання за договором позики виконала, передавши ОСОБА_2 грошові кошти.
Однак, позичальниця, в порушення взятих на себе згідно договорів позики зобов'язань не виконувала.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимоги ч.2 ст. 625 ЦК України щодо відшкодування інфляційних втрат до спірних правовідносин в частині стягнення позики у доларах США не застосовуються, позаяк втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.
Суд першої інстнації дав належну оцінку доказам, і на підставі ст.ст. 625, 1050 ЦК України прийшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 3 % річних за час прострочення від суми 4 000 доларів США за період з 10 листопада 2006 року по день ухвалення рішення, що становить 611,51 доларів США, що еквівалентно 4885,90 гривень, та від суми 16 000 доларів США за період з 15 вересня 2011 року по день ухвалення рішення, що становить 118,36 доларів США, що еквівалентно 945,68 гривень, а також 10 000 гривень, оскільки ОСОБА_2 неналежним чином не виконувала свої зобов'язання за договором, строк повернення коштів закінчився, однак на момент звернення до суду відповідачка коштів, отриманих за договором позики у визначеному розмірі не повернула.
Таким чином, рішення суду першої інстнації є законним та обгрунтованим.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем фактично не було передано кошти відповідачці, колегія суддів оцінює критично, оскільки вони спростовуються розпискою від 20 квітня 2011 року, написаною власноручно ОСОБА_2 З даної розписки вбачається, що вона просить продовжити строк виконання зобов'язань до 15 вересня 2011 року, що на думку колегії свідчить про визнання нею боргу та спростовує її твердження про неотримання коштів.
Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те позивачкою пропущено строк позовної давності визначений ст. 257 ЦК України, і по цій підставі суд повинен був відмовити їй в позові, оскільки відповідно до ч.З ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт мала можливість звернутись із заявою про застосування строку позовної давності до винесення судового рішення по справі, так як їй було відомо про час та місце слухання справи, однак із такою заявою не зверталась.
Також не приймаються до уваги й інші доводи апелянта, оскільки належним чином не обґрунтовані, висновків суду не спростовують і не можуть слугувати підставою для скасування рішення.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Хома