Справа  № 2-1152/07

РІШЕННЯ

Іменем   України

24 вересня 2007 року                                                                   Біляївський районний суд

Одеської області

в складі: головуючого судді Крачкової С. В.

при секретарі Стасішиній В.О.

за участю адвокатів ОСОБА_1,  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Біляївка справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту дійсним та визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою,  в якій просить визнати дійсним заповіт,  складений 19.05.06 року від імені ОСОБА_5 на його ім'я в частиш спадкування земельної ділянки,  площею 7.33 га,  на землях Майорівської сільської ради,  так як державний нотаріус Бшяївської державної нотаріальної контори відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за цим заповітом в зв'язку з неналежним його посвідченням.

Свої вимоги мотивує тим,  що його бабуся ОСОБА_5 19.05.06 року склала заповіт,  яким заповідала все своє майно,  що складається з житлового будинку в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 7.33 га йому. Посилаючись на те,  що в дійсності бабуся мала намір заповідати йому тільки земельну ділянку просить визнати дійсним заповіт тільки в цій частині.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги. При цьому пояснила,  що відповідач дійсно доглядав ОСОБА_5,  за що вона в квітні 2006 року склала на нього заповіт на все своє майно,  але з відповідачем була домовленість,  що він після смерті бабусі успадковує тільки житловий будинок. На цей час відповідач відмовляється від виконання домовленості,  а нотаріус не прийняла заповіт від 19 травня 2006 року,  так як при його складенні і посвідченні був присутнім тільки один свідок.

В судовому засіданні відповідач позов не визнав. При цьому пояснив,  що ОСОБА_5 мала намір залишити йому у спадок все своє майно,  так як він її доглядав,  про що склала в квітні 2006 року заповіт в присутності свідків. Про існування заповіту на ім'я позивача вона йому не говорила,  але не задовго до смерті підтвердила свій заповіт саме на його ім'я - відповідача.

Заслухавши сторони,  дослідивши матеріали справи суд вважає,  що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено,  що 14 квітня 2006 року ОСОБА_5 склала і особисто підписала в присутності двох свідків на ім'я ОСОБА_4 заповіт,  яким все своє майно заповідала йому (ас.  9).

19 травня 2006 року від її імені в присутності 2-х свідків в Секретарівській сільській раді було складено заповіт,  яким ОСОБА_5 заповідала житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 7.33 га,  що розташована на території Майорівської сільської ради ОСОБА_3  (ас.  8),  але вказаний заповіт підписано одним із свідків ОСОБА_6

Згідно ч. 2  ст.  1248 та ч. 2  ст.  1253 ЦК України,  якщо позивач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт,  посвідчення заповіту обов'язково має відбуватись в присутності не менш як 2-х свідків.

Згідно ч. 5  ст.  1253 вказаного Кодексу свідки,  при яких посвідчено заповіт,  зачитують його в голос та ставлять свої підписи на ньому.

З заповіту на ім'я позивача вбачається,  що заповідачем він не підписаний,  а в зв'язку з її неписьменністю і на її особисте прохання після прочитання його тексту в голос підписала одна із свідків ОСОБА_6,  а підпис іншого свідка ОСОБА_7  взагалі відсутній.

Крім того згідно ч. 2  ст.  1247 ЦК України якщо особа не може особисто підписати заповіт,  він підписується відповідно до ч. 4  ст.  207 цього Кодексу,  яка передбачає,  що за дорученням заповідача текст заповіту у її присутності підписує інша особа,  підпис якої на тексті правочину засвідчується нотаріально. Виходячи з цього іншою особою не міг бути свідок. Вказані вимоги при складенні та посвідченні заповіту на ім'я позивача порушені,  так як текст заповіту посвідчено і підписано одним із свідків.

Враховуючи викладене суд вважає,  що заповіт на ім'я позивача від 19 травня 2006 року не може бути визнаний дійсним так як порушені вимоги щодо його складення та посвідчення.

Керуючись  ст.   ст.  8, 10, 209, 212-215 ЦПК України,   ст.   ст.  207, 1248, 1253, 1251 ЦК України (в редакції 2004 року),  суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_3 в позові відмовити.

На рішення суду може бути подана заява про його оскарження протягом 10 діб та апеляційна скарга протягом 20 діб до Одеського апеляційного суду з дня подачі вказаної заяви через Біляївський районний суд.