АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/2501/2012 Номер провадження 22-ц/1690/2501/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Крючко Н.І. Суддя-доповідач: Чічіль В. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2012 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чічіля В.А.,

Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,

за участю секретаря: Ренкевич М.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 24 травня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця», треті особи: вільна профспілка «Південної залізниці», профспілка залізничників і транспортних будівельників, начальник Полтавської дистанційної колії Сироватка Д.М., про визнання незаконним наказу №76/ОС від 14 квітня 2011 року, виплати середньоденної заробітної плати за час вимушених прогулів по вині роботодавця, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що з 11 січня 1985 року працював на південній залізниці та 15 липня 2010 року, відповідно до наказу №59/ос від 14 липня 2010 року, звільнений у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі через стан здоров'я за п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Наказом №76/ос від 14 квітня 2011 року змінено дату звільнення ОСОБА_2 з 15 липня 2010 року на 27 липня 2010 року за невідповідністю виконуваній роботі через стан здоров'я за п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Вважає своє звільнення незаконним, таким, що відбулося з грубим порушенням норм чинного законодавства України без згоди на те профспілкового органи, оскільки його стан здоров'я не перешкоджає продовжувати працювати по даній спеціальності на посаді старшого майстра 1 групи.

Просить визнати незаконним наказ №76/ос від 14 квітня 2011 року про його звільнення, поновити його з 28 липня 2010 року на роботі старшим майстром, шляховим 1 групи дільниці «Полтава-Ромодан», стягнути з СТГО «Полтавська залізниця» заробітну плату за час вимушеного прогулу по вині адміністрації з 28 липня 2010 року до дня поновлення на роботі та заподіяну моральну шкоду у сумі 3 333,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 24 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржив ОСОБА_2, у апеляційній скарзі, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неналежне з'ясування предмету судового розгляду, неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, що 15 липня 2010 року ОСОБА_2 було звільнено з посади старшого майстра шляхового 1 групи Полтавської дистанції колії СТГО «Південна залізниця», згідно наказу №59/ос від 14 липня 2010 року, у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі через стан здоров'я, за п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Не погодившись із зазначеним наказом про звільнення, ОСОБА_2 оскаржив його в судовому порядку.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 31 січня 2011 року даний наказ визнано незаконним, поновлено ОСОБА_2 на займаній до звільнення посаді, стягнуто на користь останнього середній заробіток за час вимушеного прогулу -39 569,60 грн., та моральну шкоду -5 000,00 грн.

Наказом №36/ос від 1 лютого 2011 року ОСОБА_2 поновлено на посаді старшого майстра шляхового 1 групи Полтавської дистанції колії СТГО «Південна залізниця».

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 5 квітня 2011 року задоволено апеляційну скаргу СТГО «Південна залізниця», скасовано рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 31 січня 2011 року, та постановлено нове, яким у позові відмовлено, змінено дату звільнення ОСОБА_2 з 15 липня 2010 року на 27 липня 2010 року.

Наказом №76/ос від 14 квітня 2011 року на підставі рішення Апеляційного суду Полтавської області від 5 квітня 2011 року ОСОБА_2 звільнено з займаної посади з 27 липня 2010 року внаслідок невідповідності виконуваній роботі за станом здоров'я, у відповідності до п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ є законним та правомірним, звільнення відбулось відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України та позивачем не доведено порушення відповідачем порядку його звільнення.

Колегія суддів вважає такі висновки місцевого суду вірними з наступних підстав.

Підставою для видачі спірного наказу про звільнення стало рішення Апеляційного суду Полтавської області від 5 квітня 2011 року, яким СТГО «Полтавська залізниця»зобов'язано змінити дату звільнення ОСОБА_2 з 15 липня 2010 року на 27 липня 2010 року, яка значиться у наказі №59/ос від 14 липня 2010 року.

Таким чином, видаючи наказ №76/ос від 14 квітня 2011 року, адміністрація СТГО «Полтавська залізниця»лише допустила до виконання рішення суду апеляційної інстанції, що набрало законної сили, та з огляду ст. 14 ЦПК України, є обов'язковим для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян.

Разом з тим, ухвалюючи по справі рішення від 5 квітня 2011 року, апеляційним судом встановлено, що звільнення ОСОБА_2 на підставі наказу №59/ос від 14 липня 2010 року відбулось з дотриманням норм чинного трудового законодавства, зокрема, у відповідності до п. 2 ст. 40 КЗпП України, та підстав для поновлення ОСОБА_2 на займаній посаді не убачається.

Дані обставини, з огляду на зміст ч. 3 ст. 61 ЦПК України, не потребують доказування при розгляді цієї справи.

З наказом №76/ос від 14 квітня 2011 року ОСОБА_2 ознайомлений, про що свідчить його підпис, датований 14 квітня 2011 року, що ним також не заперечується.

Оскільки інших підстав для перегляду судом законності підстав звільнення ОСОБА_2 немає, то висновки суду першої інстанції є в достатній мірі обґрунтованими та відповідають встановленим по справі обставинам.

Доводи апеляційної скарги також не містять у собі нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновки місцевого суду.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 24 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі:

Судді:

З оригіналом згідно:

суддя В.А. Чічіль