АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/2341/2012 Номер провадження 22-ц/1690/2341/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Бурбак В.М. Суддя-доповідач: Чічіль В. А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,
за участю секретаря: Ренкевич М.Д.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Полтавської міської ради
на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна,-
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому зазначала, що за час шлюбу з нею ОСОБА_3 придбавалась нерухомість -квартири №2-5 у будинку АДРЕСА_1 разом з господарськими будівлями.
Через значний фізичний знос та активними деформаціями зазначеного будинку, замість самозруйнованого будинку на підставі проекту було проведено поліпшення та реконструкцію цокольного поверху.
За висновком експертного будівельно-технічного дослідження житлового будинку №23-10 від 15 лютого 2010 року, будинок АДРЕСА_1 на час складання висновку є об'єктом незавершеного будівництва житлового будинку з вбудованими готельними приміщенням та підземним паркінгом з рівнем готовності 9,7% та вартістю 911 145,00 грн.
Також у зазначеному висновку констатовано, що поділ майна між членами подружжя зробити неможливо, так як об'єкт незавершеного будівництва є неподільним об'єктом нерухомого майна.
Оскільки ОСОБА_3 хворіє, не працює та належним чином не утримує її та неповнолітню дочку, просила виділити у її власність житловий будинок з вбудованими готельними приміщенням та підземним паркінгом по АДРЕСА_1, який є об'єктом незавершеного будівництва, та визнати її власником цього будинку, виплативши відповідачу ОСОБА_3 в якості компенсації вартості його частки у спільній сумісній власності - вартість будинку у сумі 911 145,00 грн.
Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на об'єкт незавершеного будівництва -житловий будинок з вбудованими готельними приміщеннями та підземним паркінгом, що розміщується по АДРЕСА_1.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію замість його частки у праві спільної суспільної власності у сумі 455 572,50 грн.
В апеляційному порядку заочне рішення місцевого суду оскаржено третьою особою, яка не брала участь у справі -виконавчим комітетом Полтавської міської ради.
У апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції без залучення їх до участі в справі фактично вирішив питання про їх права, крім того, ухвалив заочне рішення з численними порушеннями норм матеріального та процесуального права, з цих підстав просить заочне рішення скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.
Розгляд справи неодноразово відкладався через неявку в судове засідання позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3, оскільки судові повістки повертались з позначкою про вибуття адресата чи за збігом строку зберігання на відділенні зв'язку.
У заяві від 22 червня 2012 року адвокат ОСОБА_5 повідомив, що відповідач ОСОБА_3 разом з дружиною ОСОБА_2 знаходиться за кордоном та повернеться до України лише 14 липня 2012 року.
Ураховуючи дану обставину, для забезпечення явки сторін 26 червня 2012 року розгляд справи відкладено на 17 липня 2012 року.
Сторони у судове засідання не з'явились, разом з тим, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності з наступних підстав.
Позивачем ОСОБА_2 17 липня 2012 року до канцелярії суду подано заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку зі своєю хворобою та необхідністю отримання правової допомоги, просила надати час для укладення договору з юристом на забезпечення представництва в суді.
Частиною 1 статті 38 ЦПК України визначено, що сторони можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.
За таких обставин, оскільки ОСОБА_2 не надано до суду будь-якого документу, як-то медичної довідки, яка б могла підтвердити неможливість її особистої участі у судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 повідомлявся про час та місце розгляду справи за адресою державної реєстрації, отриманої у адресно-довідковому відділі УГІРФО УМВС України у Полтавській області станом на 6 липня 2012 року, проте судова повістка повернулась до апеляційного суду з відміткою про вибуття адресата, що з огляду на зміст ч. 5 ст. 74 ЦПК України, є належним повідомлення сторони.
Представник Полтавської міської ради в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про неможливість участі у розгляді справи через свою зайнятість у іншому судовому засіданні, що, з огляду на зміст ч. 2 ст. 305 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3, відповідно до договорів купівлі-продажу, що укладались ним протягом 2008 року, набув у власність квартири №2, 3, 4, 5 у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 17-22).
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (прізвище після заміжжя -ОСОБА_2) зареєстровано 28 липня 2006 року (а.с. 6).
Місцевим судом також вірно встановлено, що на місці будинку АДРЕСА_1, в якому раніше відповідачем придбавалися квартири, знаходиться об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок з вбудованими готельними приміщенням та підземним паркінгом, з рівнем готовності 9,7% та вартістю 911 145,00 грн.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що незавершене будівництво є спільною сумісною власністю подружжя та частки сторін при поділі спільної сумісної власності є рівними, крім того відповідач визнав пред'явлений до нього позов.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого суду, вважає їх невірними з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Пунктами 1.4, 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, будівництво яких закінчено і які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.
Обов'язковість прийняття нерухомого майна до експлуатації встановлено у Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №923 від 08 жовтня 2008 року.
Отже, право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, лише після закінчення будівництва, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та проведення державної реєстрації права власності.
Відтак, статтею 331 ЦК України не передбачена можливість визнання права власності на недобудоване нерухоме майно у судовому порядку, тому до прийняття об'єкта новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державній реєстрації право власності на цей об'єкт не виникає, та, з огляду на зміст ч. 3 ст. 331 ЦК України, у такому різі право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано у процесі будівництва.
Рівень готовності спірного об'єкту незавершеного будівництва складає лише 9,7%, що виключає можливість визнання спільною сумісною власністю такого об'єкту та здійснити його поділ між членами подружжя.
Таким чином, вірно встановивши обставини по справі, суд першої інстанції не урахував вищезазначених положень нормативно-правових актів України та, як наслідок, постановив неправомірне рішення.
За таких обставин, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2010 року постановлене з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Полтавської міської ради задовольнити.
Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2010 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі:
Судді :
З оригіналом згідно:
суддя В.А. Чічіль