АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/2542/2012 Номер провадження 22-ц/1690/2542/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Савічев В.О. Суддя-доповідач: Чічіль В. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Лобова О.А., Хіль Л.М.,
за участю секретаря: Колодюк О.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 березня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва ,-
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що 14 жовтня 2008 року уклав з відповідачем договір купівлі-продажу, за умовами якого позивач продав за 150 000,00 грн., а відповідач прийняв об'єкт незавершеного будівництва -офісне приміщення по АДРЕСА_1.
На момент підписання договору відповідач сплатив 10 000,00 грн., а решту - 140 000,00 грн., зобов'язувався сплатити до 10 квітня 2009 року, проте свого зобов'язання не виконав ні частково, ні повністю.
Протягом березня 2009 року позивачем тричі направлялись листи-нагадування, але відповідач їх проігнорував, на контакт не виходить.
Просив стягнути з ОСОБА_2 борг за договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва приміщення офісу у сумі 140 000,00 грн. та судові витрати.
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 березня 2012 року позов задоволено.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва приміщення офісу у розмірі 140 000,00 грн. та судові витрати у сумі 1 520,00 грн.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 травня 2012 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 12 березня 2012 року залишено без задоволення.
В апеляційному порядку заочне рішення місцевого суду оскаржив відповідач ОСОБА_2, у апеляційній скарзі просить частково скасувати заочне рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, та ухвалити нове рішення, яким у частині вимог щодо стягнення з відповідача боргу у сумі 109 060,00 грн. задовольнити позов.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, що 14 жовтня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва приміщення офісу.
За умовами п. 1 цього договору ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купив об'єкт незавершеного будівництва - приміщення офісу по АДРЕСА_1.
З огляду на зміст п. 3 зазначеного договору, продаж вчинено за 150 000,00 грн., з яких відповідач сплатив 10 000,00 грн., решту -140 000,00 грн., зобов'язувався сплати до 10 квітня 2009 року, факт повного розрахунку мав бути підтверджений письмовою заявою позивача, що є невід'ємною частиною договору, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.
Протягом березня 2009 року позивачем направлялись на адресу відповідача листи-вимоги про виконання останнім своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу від 14 жовтня 2008 року (а.с. 11-15).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у визначений договором купівлі-продажу строк відповідач не здійснив розрахунок з позивачем, чим порушив умови договору.
Колегія суддів вважає такі висновки місцевого суду вірними з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Обов'язок покупця здійснювати оплату за договором купівлі-продажу встановлений у ст. 691 ЦК України та закріплений сторонами у пункті 3 договору купівлі-продажу.
У разі прострочення оплати товару продавець, з огляду на ч. 3 ст. 692 ЦК України, має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Грошове зобов'язання за договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва приміщення офісу від 14 жовтня 2008 року мало бути виконано до 10 квітня 2009 року, проте відповідач не здійснив розрахунку, що і стало підставою для звернення позивача до суду.
Місцевий суд, встановивши наявність невиконаного зі сторони відповідача зобов'язання за договором купівлі-продажу, керуючись положеннями чинного законодавства України, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції при ухваленні заочного рішення не враховано часткового розрахунку за спірним договором зі сторони відповідача, який здійснювався через його доньку -ОСОБА_4, не беруться колегією суддів до уваги, з наступним підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
У матеріалах справи наявні повідомленнями про вручення ОСОБА_2 судових повісток про виклик у судові засідання на 2 лютого 2012 року та 12 березня 2012 року (а.с. 27, 31).
Таким чином, відповідач двічі належним чином повідомлявся про дату та місце розгляду справи, проте, зловживаючи наданими йому ст. 27 ЦПК України правами, не брав участі у справі та не подавав до суду докази та свої заперечення на пред'явлений до нього позов.
Ураховуючи дані обставини, судом першої інстанції, виходячи з наявних у матеріалах справи належних та допустимих доказів, прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Розписки про передачу коштів ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які подані відповідачем після ухвалення заочного рішення по справі, не досліджувались місцевим судом у судовому засіданні, тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни заочного рішення.
Підстави для неподання цих доказів до суду першої інстанції не зумовлено поважними причинами, з підстав чого дані докази колегією судів не досліджуються при перегляді справи у апеляційному порядку.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі:
Судді:
З оригіналом згідно:
суддя В.А. Чічіль