Справа № 0907/2-1981/2011

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючої Горейко М.Д.

Суддів: Шалаути Г.І., Меленко О.Є.,

Секретаря Балагури М.О.

з участю представника апелянта по довіреності від 25.02.2011 року ОСОБА_1, представника позивача по довіреності від18.05.2011 року Куликова Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 23.05.2012 року, -

в с т а н о в и л а:

В червні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1728pv-06 від 01.11.2006 року в сумі 306 547 грн. 27 коп. та судових витрат.

В процесі розгляду справи представник позивача збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 566 744 грн. 20 коп. заборгованості за кредитним договором №1728pv-06 від 01.11.2006 року та 3219 грн. судового збору.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 травня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено та стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість у розмірі 566 744 грн. 20 коп. за кредитним договором №1728pv-06 від 01.11.2006 року, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 3219 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій _______________________________________________________________________________

Справа №0907/2-1981/2011 Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Провадження №22ц/0990/1586/2012 Суддя-доповідач Горейко М.Д.

Категорія 27

посилається на неповне вивчення судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зокрема вказує, що позовна заява банку є передчасною та необґрунтованою, оскільки кінцевим терміном погашення кредитного боргу є 01.11.2021 року.

Також апелянт зазначає, що довіреність, яку подав банк на ім'я ОСОБА_5 незаконна, оскільки термін її дії закінчився 20.05.2012 року, а судове засідання відбулося 23.05.2012 року, отже інтереси позивача представляла особа, яка не мала таких повноважень. Суд, в порушення вимог законодавства, не відклав розгляд справи у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що кредитний договір №1728pv-06 від 01.11.2006 року в іноземній валюті підлягає визнанню судом недійсним, оскільки в банку на момент укладення договору не було ні генеральної, ні індивідуальної ліцензії Національного Банку України на здійснення валютних операцій, що суперечить ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Апелянт також вказує, що при укладенні даного договору у 2006 році йому не було надано банком графіка погашення кредиту, а тому він не знав, яку суму переплачує банкові. Договір підписаний ним під примусом, нашвидкуруч, не читаючи.

Під час винесення рішення судом проігноровано та не взято до уваги його пояснення про те, що банк вже повторно звертається до нього про стягнення заборгованості. 28.01.2010 року було видано судовий наказ про стягнення з нього 268 618 грн. 60 коп., який скасовано Івано-Франківським міським судом. Не зважаючи на це банк, всупереч п. 3.6. кредитного договору, продовжує нараховувати йому відсотки, пеню та штрафні санкції, не беручи до уваги його усні та письмові пояснення про важкий матеріальний стан його сім'ї. Відповідно до п. 5.3. договору він надав банку документи, які підтверджують важкий матеріальний стан його сім'ї, однак взаємної згоди вони з банком не дійшли.

Крім того, апелянт зазначає, що ринкова вартість квартири, яка перебуває в заставі банку станом на 01.10.2006 року становила 319 968 грн., а банк просить стягнути з нього 566 744 грн. 20 коп.

З наведених підстав просив рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.05.2012 року скасувати та ухвалити нове, яким у позові ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відмовити.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала з наведених у ній мотивів.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити. Рішення суду першої інстанції вважав законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно кредитного договору №1728pv-06 від 01.11.2006 року (а.с. 12-13) Відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит») надало ОСОБА_4 кредитні ресурси в сумі 30 000 доларів США з датою погашення кредиту до 01.11.2021 року із відсотковою ставкою 15% річних. Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором №1728pv-06 від 01.11.2006 року (а.с. 96-100), тому станом на 14.05.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 566 744 грн. 20 коп., а саме: заборгованість по сплаті кредиту - 28 782,50 долари США, що в гривневому еквіваленті становить 229 972 грн. 18 коп.; по сплаті відсотків за користування кредитними коштами - 13 802,82 долари США, що в гривневому еквіваленті становить 110 284 грн. 53 коп.; по сплаті пені за відсотками - 8 568,02 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 68 458 грн. 48 коп.; по сплаті пені за кредитом - 19 778, 35 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 158 029 грн. 02 коп.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В силу дії ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 28 782,50 долари США, що в гривневому еквіваленті становить 229 972 грн. 18 коп. та відсотків в розмірі 13 802,82 долари США, що в гривневому еквіваленті становить 110 284 грн. 53 коп.

Що стосується стягнення з ОСОБА_4 заборгованості по сплаті пені за відсотками та пені за кредитом в розмірі 28346,37 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 226 487 грн. 50 коп., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як роз'яснив Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України в пункті 27 Постанови від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Як вбачається з матеріалів справи, розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором №1728pv-06 від 01.11.2006 року не відповідає принципу співмірності з огляду на розмір основного боргу, що в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України є підставою для зменшення розміру неустойки.

За таких обставин, а також з огляду на тяжкий майновий стан ОСОБА_4, наявність в нього двох неповнолітніх дітей та дитини-інваліда, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 45, 46) та копією посвідчення (а.с. 48), колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги шляхом зменшення розміру штрафних санкцій до 20 000 гривень.

Що стосується доводів апелянта про те, що позовна заява є необгрунтованою та передчасною, оскільки кінцевим терміном погашення кредитного боргу є 01.11.2021 року, то такі не заслуговують на увагу, так як згідно п. 3.4. кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, оплати нарахованих відсотків по них, неустойки у випадку порушення позичальником яких-небудь умов договору, у тому числі несвоєчасного чи не в повному обсязі зарахування позичальником коштів на погашення заборгованості за кредитом чи відсотками відповідно до пунктів 3.2., 4.3., 4.4. (а.с. 12).

Посилання апелянта на те, що в порушення вимог законодавства суд не відклав розгляд справи у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання, так як термін дії довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_5 закінчився 20.05.2012 року, а судове засідання відбулося 23.05.2012 року, є безпідставними, оскільки в судовому засіданні 23.05.2012 року був присутній представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» згідно довіреності від 18.05.2012 року за №1116 ОСОБА_6, довіреність якого дійсна до 17.05.2013 року (а.с. 102).

В апеляційній скарзі скаржник вказує, що кредитний договір №1728pv-06 від 01.11.2006 року в іноземній валюті підлягає визнанню судом недійсним, оскільки в банку на момент укладення договору не було ні генеральної, ні індивідуальної ліцензії Національного Банку України на здійснення валютних операцій, що суперечить ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Дані доводи не беруться судом до уваги, оскільки стаття 303 ЦПК України визначає межі розгляду справи апеляційним судом. За змістом ч. 1 зазначеної статті апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. До суду першої інстанції не заявлялись позовні вимоги про визнання недійсним даного кредитного договору, тому такі питання не можуть розглядатись і апеляційним судом.

Не спростовують підставність позовних вимог також і доводи про те, що ринкова вартість квартири, яка перебуває в іпотеці банку станом на 01.10.2006 року становила 319 968 грн., а банк просить стягнути з нього борг в сумі 566 744 грн. 20 коп., адже нарахування заборгованості проведено позивачем відповідно до умов кредитного договору і ніяким чином не пов'язується з вартістю іпотечного майна.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що при укладенні кредитного договору у 2006 році йому не було надано банком графіка погашення кредиту, а тому він не знав, яку суму переплачує банкові, а також, що договір підписаний ним під примусом, нашвидкуруч та не читаючи, оскільки вказане не підтверджено жодними належними доказами.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для справи для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В зв'язку з наведеним рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача пені підлягає зміні, а в решті рішення, з підстав його законності і обґрунтованості, підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 23 травня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» 28 346,37 доларів США, що еквівалентно 226 487 грн. 50 коп., заборгованості по сплаті пені за відсотками та пені за кредитом - змінити, зменшивши цю суму до 20 000 грн.

В решті рішення Івано-Франківського міського суду від 23 травня 2012 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором №1728pv-06 від 01.11.2006 року в розмірі 340 256 грн. 71 коп., а саме: 229 972 грн. 18 коп. заборгованості по сплаті кредиту та 110 284 грн. 53 коп. - заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуюча М.Д. Горейко

Судді: Г.І. Шалаута

О.Є. Меленко