Справа № 0906/653/2012
Категорія 19
Головуючий у 1 інстанції Андрусів І.М.
Суддя-доповідач Горейко М.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої Горейко М.Д.
Суддів: Меленко О.Є., Мелінишин Г.П.
Секретаря Балагури М.О.,
з участю представника апелянта по довіреності від 21.02.2012 року ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.05.2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.05.2012 року задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу.
Вирішено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" борг за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11290979000 від 31.01.2008 року станом на 09.03.2011 року у загальній сумі 196 782,77 грн., 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій зіслався на порушення судом норм матеріального та процесуального права і неповне з'ясування обставин у справі.
Зокрема, вказав на неналежність позивача, так як позовна заява подана юридичною ________________________________________________________________________________
Справа №2/0906/653/2012 Головуючий у 1 інстанції Андрусів І.М.
Провадження № 22ц/0990/1250/2012 Суддя-доповідач Горейко М.Д.
Категорія 19
особою - Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк", а договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу був укладений між Акціонерним
комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" і відповідачем ОСОБА_3 При цьому зазначив, що відповідно до положень ст. 108 ЦК України відбулась реорганізація банку, а тому договірні стосунки між сторонами припинились і позивач не вправі був проводити нарахування пені, штрафних санкцій та заборгованість по відсотках і кредиту за вказаним кредитним договором.
Суд також не взяв до уваги той факт, що при укладенні договору АКІБ "УкрСиббанк" в порушення вимог ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", закладено умови, які є несправедливими, що містять істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду відповідача, зокрема такими є пункти договору, що стосуються нарахування пені.
Крім того, суд розглянув справу однобічно у відсутності відповідачки ОСОБА_4, поклавши на неї солідарний обов'язок погашення кредитної заборгованості.
З цих підстав просив рішення суду Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.05.2012 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
У засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримав з наведених в ній мотивів.
Представник позивача та відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому суд вважав можливим розгляд справи в їх відсутності.
Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", який на даний час перейменований на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11290979000, згідно якого позичальник отримав кредит в сумі 176715 грн. під 13% річних, з датою остаточного погашення 30.01.2015 року.
Згідно п. 1.4. Кредитного договору, кредит надавався ОСОБА_3 на придбання автомобіля марки "Toyota RAV 4", 2007 року випуску.
Як встановив суд першої інстанції зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконувалися, у зв'язку з чим банк-позивач здійснював нарахування штрафних санкцій відповідно до умов зазначеного договору. І саме несвоєчасне виконання зобов'язань позичальником спонукало кредитора заявити вимогу про дострокове повернення боргу відсотків по кредиту та сплати штрафних санкцій.
З матеріалів справи також вбачається, що для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 31.01.2008 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено Договір поруки №11290979000-1-П, згідно якого ОСОБА_4 на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання перед банком відповідати по боргових зобов'язаннях, які виникають з умов кредитного договору.
Відповідно до вимог ст. ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Так, відповідно до розрахунку суми заборгованості по кредитному договору станом на 09.03.2011 року заборгованість ОСОБА_3 становить 196 782 грн. 77 коп.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, постановляючи рішення про задоволення позову АТ "Укрсиббанк", суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідач ОСОБА_3, не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, належним чином їх не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, за яку відповідачі несуть солідарну відповідальність.
Посилання апелянта на те, що суд однобічно розглянув справу без участі відповідачів не заслуговують на увагу, оскільки відповідачі у встановленому законом порядку повідомлялись судом про дні та час розгляду справи. Своїм правом бути присутнім в судовому засіданні, подавати докази та приймати участь у дослідженні доказів вони не скористались. Суд з урахуванням думки представника позивача та положень ст. 224 ЦПК України вірно вирішив справу в заочному провадженні.
Щодо доводів апелянта про те, що суд не повно дослідив питання належності позивача АТ "Укрсиббанк" та правомірне нарахування вказаним банком як правонаступником АКІБ "Укрсиббанк" штрафних санкцій за невиконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, то такі не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи.
Твердження апелянта про істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків відповідачів є надуманим, а його посилання на положення ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", якою встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори із споживачем умови, які є несправедливими, є безпідставним, оскільки за приписами ст. ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Сторони договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11290979000 від 31.01.2008 року на добровільних засадах визначили усі його умови, які прописані чітко і зрозуміло.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307; 308; 313- 315; 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.05.2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Горейко М.Д.
Судді: Меленко О.Є.
Мелінишин Г.П.