Справа № 2/0910/840/2011
Категорія 7
Головуючий у 1 інстанції Гордій В.І.
Суддя-доповідач Горейко М.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: Горейко М.Д.
суддів: Горблянського Я.Д., Меленко О.Є.
секретаря Балагури М.І.
з участю: апелянта ОСОБА_2, представника апелянтів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по довіреностях від 27.04.2011 року ОСОБА_5, представник відповідача Розтоківської сільської ради по довіреності від 14.05.2012 року за №59 Махетчук О.І., представника третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Держкомзему у Івано-Франківській області по довіреності від 12.03.2012 року №120/10 Семенюка В.В., третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Розтоківської сільської ради, треті особи без самостійних вимог: Головне управління Держкомзему у Івано-Франківській області, ОСОБА_10, Орган опіки і піклування при Косівській райдержадміністрації, про визнання незаконними рішень Розтоківської сільської ради та зобов'язання вилучити у ОСОБА_10 з користування частину земельної ділянки у фонд сільської ради для облаштування громадської дороги загального користування, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01.03.2012 року,-
в с т а н о в и л а:
26.01.2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд з наведеним позовом до Розтоківської сільської ради, треті особи без самостійних вимог: Головне управління Держкомзему у Івано-Франківській області, ОСОБА_10, Орган опіки та піклування при Косівській райдержадміністрації.
В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що на праві приватної власності їм належить земельна ділянка загальною площею 0,42 га на АДРЕСА_1
_____________________________________________________________________________
Справа №2/0910/2-840/2010 Головуючий у 1 інстанції Гордій В.І.
Провадження № 22ц/0990/745/2012 Суддя-доповідач Горейко М.Д.
Категорія 7
Косівського району, відповідно ОСОБА_3 належить 0,24 га, а ОСОБА_2 - 0,18 га. Протягом тривалого часу вони користувались під'їзною дорогою, яка проходила біля господарських споруд ОСОБА_11, який помер в січні 2003 року та ОСОБА_12, яка померла в січні 2008 року. Ще при житті сім'я ОСОБА_12 належний їм житловий будинок подарувала своїй племінниці ОСОБА_10, жительці с. Джурів Снятинського району. Земельна ділянка, розташована біля будинку ОСОБА_12, за життя останніх не була ними приватизована, але була в їх користуванні. Після смерті ОСОБА_12 ОСОБА_10 перекрила під'їзну дорогу, спорудивши на ній металеву огорожу, залишивши стежку шириною біля 50 см.
На заяву позивачів сесією Розтоківської сільської ради було прийнято рішення від 26.06.2008 року про виділення під'їзної дороги шириною 3 метри до їх житлового будинку по межі земельних ділянок ОСОБА_10 та ОСОБА_13. У зв'язку із чиненням ОСОБА_10 перешкод в користуванні вказаною під'їзною дорогою за заявою позивачів сесією сільської ради 11.02.2009 року було прийнято рішення, яким вирішено виділити під'їзну дорогу шириною 3 метри через земельну ділянку ОСОБА_10 за господарською спорудою.
14.05.2009 року сесією Розтоківської сільської ради розглядалась заява позивачки ОСОБА_3 про внесення змін до кадастрових планів ОСОБА_10 у зв'язку з виділенням земельної ділянки під під'їзну дорогу згідно рішення сесії від 11.02.2009 року і рішенням від 14.05.2009 року в задоволенні її заяви відмовлено та відмінено вказане рішення сесії у зв'язку з тим, що ОСОБА_10 не дає згоди на облаштування цієї під'їзної дороги.
По цій же причині на повторну заяву позивачів від квітня 2010 року сесією сільської ради 28.04.2010 року прийнято рішення про відмову у виділенні під'їзної дороги по земельній ділянці за господарською спорудою ОСОБА_10
У вересні 2010 року ОСОБА_3 в останнє звернулась до сесії Розтоківської сільської ради з заявою про відміну рішення сесії від 14.05.2009 року в частині відміни рішення сесії від 11.02.2009 року та від 28.04.2010 року. Однак, сільська рада всупереч наданих їй повноважень, визначених главою 25 Земельного Кодексу України, не прийняла рішення про вилучення частини земельної ділянки з користування ОСОБА_10 (так як їй не була передана земельна ділянка в приватну власність) для суспільних потреб, зокрема для облаштування під'їзної дороги до житлового будинку позивачів.
В результаті прийняття таких рішень на даний час питання облаштування під'їзної дороги до господарства позивачів залишилось не вирішеним. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є інвалідами відповідно 2 та 1 групи. Їм в будь-який час може знадобитися медична допомога, але вона не буде вчасно надана через відсутність під'їзної дороги до їхнього господарства, як і у випадку пожежі така допомога не буде вчасно надана по цій же причині.
З наведених підстав позивачі вважали рішення сесії Розтоківської сільської ради від 14.05.2009 року про відміну рішення сесії від 11.02.2009 року, від 28.04.2010 року та від 08.09.2010 року незаконними і просили про їх скасування і зобов'язання сільську раду вилучити у ОСОБА_10 з користування частину земельної ділянки у фонд сільської ради для облаштування громадської дороги загального користування до господарств позивачів.
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01.03.2012 року частково задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Розтоківської сільської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держкомзему у Івано-Франківській області, ОСОБА_10, визнано незаконними рішення сесії Розтоківської сільської ради за №111 від 14.05.2009 року в частині відміни рішення Розтоківської сільської ради за № 102 від 11.02.2009 року та рішення сесії Розтоківської сільської ради за №155 від 28.04.2010 року в частині відмови у виділенні під'їзної дороги до господарства ОСОБА_3 В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На дане рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Розтоківську сільську раду вилучити у ОСОБА_10 з користування частину земельної ділянки у фонд сільської ради для облаштування громадської дороги загального користування ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій посилаються на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема вказують, що суд зіслався на те, що вилучення земельної ділянки з користування відповідно до ч.1 ст. 149 Земельного Кодексу України відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування. При цьому судом не враховано положення ч.10 ст. 149 Земельного Кодексу України, якими передбачено, що у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки, таке питання вирішується в судовому порядку.
Вони неодноразово звертались до сесії Розтоківської сільської ради стосовно облаштування під'їзної дороги на частині земельної ділянки поза господарською спорудою ОСОБА_10 У зв'язку з незгодою ОСОБА_10 на облаштування під'їзної дороги до їхнього господарства по частині земельної ділянки, яка перебуває в її користуванні і призначена для ведення особистого селянського господарства, їхнє звернення про вилучення земельної ділянки не вирішено позитивно.
Також апелянти зазначають, що суд не взяв до уваги той факт, що ними доведено необхідність такого облаштування під'їзної дороги, так як дороги, яка б проходила безпосередньо до їхнього господарства не існує, що дорога яка знаходиться поза їхніми земельними ділянками та житловими будинками проходить зі сторони гірського хребта та розташована між гірськими схилами в стані непридатному для проїзду автотранспортом і протяжність від центральної дороги становить до 500 метрів. Крім того вказана дорога не проходить безпосередньо до їхніх земельних ділянок, а через дві земельні ділянки сусідніх землекористувачів або власників земельних ділянок, тобто щоб облаштувати цю дорогу необхідно вилучити частину земельних ділянок у двох землекористувачів. При тому, що існуюча під'їзна дорога, якою вони користуються, має протяжність 200 метрів від центральної дороги села і треба вилучити частину земельної ділянки тільки в землекористувача ОСОБА_10
Судом неправильно оцінено пояснення свідка ОСОБА_14, який як інженер техбюро Косівської райархітектури представив в судове засідання генплан с. Розтоки та пояснив, що на генплані села АДРЕСА_1 відсутній, а тому дорога безпосередньо до їхніх господарств та земельних ділянок не проходить, також безпідставно не взято до уваги пояснення свідка ОСОБА_15, який пояснив, що раніше проживав в цьому господарстві, споруджував житловий будинок і всі будівельні матеріали, сіно і все, що потрібно було возив дорогою, яка проходила через господарство ОСОБА_13, а на даний час земельна ділянка в користуванні ОСОБА_10
З цих підстав просили рішення суду першої інстанції про відмову в позові стосовно зобов'язання Розтоківської сільської ради в частині вилучення в фонд сільської ради у ОСОБА_10 з користування частини земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 для облаштування громадської дороги загального користування до господарства ОСОБА_4 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволити.
ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у засіданні апеляційного суду підтримали апеляційну скаргу з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Представник Розтоківської сільської ради доводи апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити. Рішення суду першої інстанції вважав законним та обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності в розмірі 1/3 частки кожному належить земельна ділянка розміром 0,2487 га, розміщена на АДРЕСА_2. Як видно з Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.48 т.2) цільовим призначенням земельної ділянки є для будівництва і обслуговування жилого будинку, погосподарських будівель і споруд. Також ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1856 на цьому ж участку, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства (а.с.47 т.2).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачі, не маючи належним чином облаштованої під'їзної дороги до цих земельних ділянок, позбавлені можливості ефективно використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням, у зв'язку з чим неодноразово зверталися до сільської ради з заявами про облаштування під'їзної дороги до їх земельних ділянок.
Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про планування і забудову територій" при здійсненні планування та забудови територій на місцевому рівні врахування приватних інтересів полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам можливостей набуття у власність або користування земельних ділянок, захисту майнових прав, а також безпечного функціонування об'єктів нерухомості.
В судовому засіданні встановлено, що питання облаштування під'їзної дороги до господарства ОСОБА_2 за їхніми заявами неодноразово розглядалось Розтоківською сільською радою, з приводу чого прийнято ряд рішень ради, а саме: від 26.06.2008 року №87 про виділення під'їзної дороги по межі ОСОБА_10 та ОСОБА_13 (а.с. 211 т.1), від 11.02.2009 року №102 про виділення під'їзної дороги через земельну ділянку ОСОБА_10 за господарською будівлею (а.с. 11 т.1), від 14.05.2009 року №111, яким відмінено рішення сесії від 11.02.2009 року за №102 в частині виділення під'їзної дороги через земельну ділянку ОСОБА_10 за господарською будівлею, а рішення від 26.06.2008 року №87 залишено в силі (а.с. 10 т.1), від 28.04.2010 року №155 про відмову у виділенні земельної ділянки під під'їзну дорогу поза господарською будівлею ОСОБА_10 (а.с. 12), від 08.09.2010 року №170, яким на звернення ОСОБА_3 про скасування рішення сесії від 28.04.2010 року №155, рекомендовано звернутись в суд (а.с.13 т.1).
Суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині визнання незаконним рішення Розтоківської сільської ради від 14.05.2009 року за №111 в частині відміни рішення Розтоківської сільської ради від 11.02.2009 року за №102 про виділення під'їзної дороги до господарства ОСОБА_3 по земельній ділянці ОСОБА_10 поза господарською будівлею (стайнею), виходив з того, що згідно ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Як роз'яснив Конституційний Суд України в рішенні від 16.04.2009 року за №1-9/2009 органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям пізнішого рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Оскільки частина земельної ділянки ОСОБА_10 у вказаному в рішенні сільської ради від 11.02.2009 року за №102 місці вже використовувалась ОСОБА_4 під під'їзну дорогу, то з прийняттям цього рішення зазначений спір знайшов своє фактичне врегулювання, а рішення - виконання. При цьому інтереси інших осіб порушені не були, так як органом місцевого самоврядування, у виключну компетенцію якого згідно п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" входить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, земельна ділянка нікому передана не була у приватну власність і правоустановлюючі документи ОСОБА_10 на користування також не видавались.
Відповідно до договору дарування (а.с.214 т.1) ОСОБА_10 (тепер ОСОБА_10) 17.10.2001 року прийняла в дар від ОСОБА_11 житловий будинок з господарською будівлею на АДРЕСА_1 (а.с.215 т.1).
За змістом ст. 30 Земельного Кодексу України, в редакції чинній на час переходу ОСОБА_10 права власності на вказані житловий будинок і споруду, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу. Згідно ст. 67 Кодексу розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше у сільській місцевості 0,25 га. Право власності або право постійного користування землею згідно ст. 23 наведеного Кодексу посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Правоустановчі документи на земельну ділянку у ОСОБА_10 відсутні. Не видавались такі документи і попереднім власникам будинковолодіння на АДРЕСА_1 ОСОБА_11 та ОСОБА_12
Згідно матеріалів справи остання не зверталась в сільську раду з заявою про передачу їй у власність чи користування земельну ділянку, яка перебувала в користуванні попередніх власників будинковолодіння АДРЕСА_1. І тільки 14.05.2009 року рішенням №111 сесії сільської ради (а.с.215 т.1) вирішено передати ОСОБА_10 у власність земельну ділянку загальною площею 0,4331 га, в тому числі по ділянках за цільовим призначенням: ділянка №1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га, ділянка №2 для ведення особистого селянського господарства площею 0, 0810 га.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за наведених обставин сільська рада при прийнятті оскаржуваного рішення сесії ради від 14.05.2009 року вже не вправі була самостійно скасувати рішення від 11.02.2001 року за №102, та обґрунтовано задоволив позовні вимоги про скасування рішення сесії Розтоківської сільської ради від 14.05.2009 року №111 про відміну рішення сесії від 11.02.2009 року № 102 в частині виділення під під'їзну дорогу частину земельної ділянки поза господарською будівлею ОСОБА_10
Колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції про незаконність прийняття сесією сільської ради рішення від 28.04.2010 року за №155 в частині відмови у виділенні під'їзної дороги до господарства ОСОБА_4, оскільки попереднім рішенням сесії Розтоківської сільської ради від 11.02.2009 року за №102 ОСОБА_3 було виділено під'їзну дорогу.
З наведених вище підстав суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову позивачам в задоволенні позовної вимоги про скасування рішення Розтоківської сільської ради від 08.09.2010 року.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
При цьому колегія суддів зауважує, що відповідачем Розтоківською сільською радою не оскаржено в наведеній частині рішення Косівського районного суду від 01.03.2012 року.
Оскільки зазначеним рішенням суду першої інстанції скасовано рішення Розтоківської сільської ради від 14.05.2009 року за №111 в частині відміни рішення сесії від 11.02.2009 року №102 про виділення під під'їзну дорогу до господарства ОСОБА_3 частини земельної ділянки поза господарською спорудою ОСОБА_10, то вказане рішення сесії ради від 11.02.2009 року є чинним і ним вирішено питання ОСОБА_3 про виділення вказаної частини земельної ділянки під під'їзну дорогу. Тому не потребує покладення додаткового обов'язку на сільську раду вилучення з користування ОСОБА_10 частини земельної ділянки та виділити її для вказаних потреб.
Більше того, як уже зазначалось, згідно приписів ст. 26 ч.1 п.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключною компетенцією органів місцевого самоврядування є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; та ст. 149 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель.
З аналізу наведеного слідує, що земельні ділянки, які у встановленому законом порядку сільською радою, на території якої вони знаходяться, не передані громадянам у приватну власність чи в користування, належать територіальній громаді відповідної сільської ради. Таким чином Розтоківська сільська рада вправі була розпорядитись спірною земельною ділянкою без погодження спірного питання з ОСОБА_10 та виділити її за потребою.
Розглянувши справу у межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що у вказаній частині рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в цій частині правильність висновків суду не спростовують, а тому підстав для його скасування в цій частині не встановлено.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01.03.2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий М.Д. Горейко
Судді О.Є Меленко
Я.Д. Горблянський