Справа № 2/0907/6552/2011
Категорія 25
Головуючий у 1 інстанції Барашков В.В.
Суддя-доповідач Горейко М.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої Горейко М.Д.
Суддів: Горблянського Я.Д., Шалаути Г.І.
Секретаря Городецької У.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.10.2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант", ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок ДТП,-
в с т а н о в и л а:
У липні 2011 року ОСОБА_3 звернувся в Івано-Франківський міський суд з позовом до ОСОБА_4, ТДВ Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, в якому просив стягнути з ТДВ Страхова компанія "Альфа-Гарант" в його користь 4041 грн. 33 коп. вартості відновлювального ремонту, 300 грн. витрат по оплаті висновку вартості матеріального збитку, з ОСОБА_4 - 5000 грн. моральної шкоди, та в солідарному порядку з обох відповідачів - 679 грн. 50 коп., понесених по справі судових витрат. В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_3 вказував, що внаслідок ДТП, яка сталась 29 грудня 2010 року, належний йому на праві власності автомобіль марки "ВАЗ 21104", державний номерний знак НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Вина відповідача ОСОБА_4 у скоєнні вказаної ДТП встановлена постановою суду від 01 лютого 2011 року. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт його автомобіля становить 4041 грн. 33 коп., 300 грн. витрат він поніс по оплаті висновку з визначення вартості матеріального збитку, проте ТДВ СК "Альфа-Гарант", в якому була
_____________________________________________________________________________
Справа №2/0907/6552/2011 Головуючий у І інстанції Барашков В.В.
Провадження №22ц/0990/1052/2012 Суддя-доповідач Горейко М.Д.
Категорія 25
застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, відмовила йому у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на лист ТОВ "Експертум-АВЕ", згідно якого з технічної точки зору пошкодження на автомобілі марки "ВАЗ 21104" не могли утворитися від контакту з автомобілем марки "CHEVROLET AVEO", виходячи з обставин ДТП, при взаємному їх розташуванню, як показано на схемі ДТП.
Крім того, неправомірними діями ОСОБА_4 спричинена йому моральна шкода, яка полягає у зміні звичного його способу життя у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу та необхідністю затрачати час та кошти на експертне дослідження транспортного засобу. Розмір якої він оцінив в 5000 грн.
У зв'язку з вирішенням даного спору в суді також ним понесені судові витрати в сумі 679 грн. 50 коп.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.10.2011 року позовну заяву ОСОБА_3 до ТзДВ СК "Альфа-Гарант", ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок ДТП задоволено частково, стягнуто з ТзДВ СК "Альфа-Гарант" на користь ОСОБА_3 4341,31 грн. страхового відшкодування та 679,50 грн. судових витрат. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач - ТзДВ СК "Альфа-Гарант" подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне вивчення судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги лист-відповідь ТОВ "Експертум-Аве" від 13.04.2011 року, згідно якого з технічної точки зору пошкодження на автомобілі марки "ВАЗ 21104" не могли утворитися від контакту з автомобілем марки "CHEVROLET AVEO", виходячи з обставин ДТП, при взаємному їх розташуванню, як показано на схемі ДТП.
Крім того, апелянтом надано відповідь на листи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та Моторному (транспортному) страховому бюро України стосовно звернення ОСОБА_3 щодо неналежного виконання Товариством зобов'язань за полісом обов'язкового страхування. Однак, вищевказаними установами не складались акти про порушення ТзДВ СК "Альфа-Гарант" законодавства в сфері страхування, що вказує на відсутність такого порушення.
З наведених підстав просив рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.10.2011 року скасувати та ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_3 відмовити.
У засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Розглядаючи справу та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТДВ СК "Альфа-Гарант" в користь позивача 4341 грн. 34 коп. страхового відшкодування, суд першої інстанції виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталась 29.12.2010 року за участю транспортних засобів позивача та відповідача, який забезпечений ТДВ СК "Альфа-Гарант" згідно полісу №ВВ/9073627 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є страховим випадком. А тому, страховою компанією повинні бути відшкодовані позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом автомобіля, якому завдано механічних пошкоджень. Визначаючи розмір такого відшкодування, суд виходив з експертної оцінки вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу в розмірі 4041 грн. 34 коп., що відповідає обставинам справи
Проте, погодитись повністю з даним висновком суду не можна, виходячи з наступного.
Як правильно встановив суд першої інстанції, 29 грудня 2010 року о 19.00 год. по вул. Ребета в м. Івано-Франківську сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої належний ОСОБА_3 автомобіль отримав механічні пошкодження. Вина відповідача ОСОБА_4 у скоєнні вказаної ДТП підтверджена постановою Івано-Франківського міського суду від 01.02.2011 року (а. с. 6). Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 згідно Полісу №ВВ/9073627 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.02.2010 року (а.с. 37) застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант". Забезпеченим транспортним засобом значиться транспортний засіб марки "CHEVROLET AVEO", д.н.з. НОМЕР_2.
З урахуванням встановлених фактичних обставин події та положень ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пошкодження транспортного засобу позивача в результаті дорожньо-транспортної пригоди 29.12.2010 року є страховим випадком.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України „Про страхування", ст. 979 ЦК України страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Посилання апелянта на лист ТОВ "Експертум-АВЕ", згідно якого з технічної точки зору пошкодження на автомобілі марки "ВАЗ 21104" не могли утворитися від контакту з автомобілем марки "CHEVROLET AVEO", виходячи з обставин ДТП, при взаємному їх розташуванню, як показано на схемі ДТП, і якому суд не дав оцінки, не заслуговують на увагу, оскільки такий лист відповідачем не надано суду першої інстанції, а тільки долучено до апеляційної скарги.
За змістом ст.ст. 59, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Що ж стосується змісту листа ТОВ "Експертум-Аве", то такий містить інформацію-припущення, а отже не може бути прийнятим як об'єктивний доказ в справі. Разом з тим, будь-якого іншого об'єктивного та допустимого доказу, який би спростовував обставини встановлені при розгляді справи про адміністративне правопорушення згідно матеріалів ВДАІ м. Івано-Франківська, апелянтом суду не представлено. Крім того, лист носить консультативний характер, також поданий в копії, не належним чином завіреній і до нього не долучено доказів про право ТОВ "Експертум-АВЕ" проведення такого дослідження.
Щодо тверджень відповідача про відсутність порушення ТзДВ СК "Альфа-Гарант" законодавства в сфері страхування з посиланням на відсутність реагування Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та Моторного (транспортного) страхового бюро України на звернення ОСОБА_3 щодо неналежного виконання Товариством зобов'язань за полісом обов'язкового страхування, то такі в розумінні положень ст. ст. 57-59 ЦПК України не є належним та допустимим доказом безпідставності позовних вимог, адже відсутність актів відповідних установ про порушення ТзДВ СК "Альфа-Гарант", на що вказує апелянт, не звільняє останнього від страхових зобов'язань перед ОСОБА_3
Відтак, дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) визначені ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Таких вимог позивачем дотримано, а відповідач всупереч приписів п. 34.4 ст. 34 цього Закону для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком не залучено аварійного комісара, експерта або юридичну особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, що була завдана ОСОБА_3
Вирішуючи питання відповідальності відповідачів по відшкодуванню шкоди позивачу та розмір відповідальності кожного з відповідачів, суд не в повній мірі врахував вимоги Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким регулюються спірні правовідносини.
В силу дії п. 22.1. ст. 22 наведеного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положенням ст. 28 Закону визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана в тому числі і з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при пошкодженні транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
В той же час, згідно з підпунктом 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи, розмір якої встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
За даними страхового полісу №ВВ/9073627 від 25.02.2010 року (а.с. 37) франшиза встановлена в розмірі 510 грн.
З аналізу викладеного слідує, що сума відшкодування матеріальних збитків, що підлягає стягненню на користь позивача з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант", має бути зменшена на суму франшизи.
В матеріалах справи мається звіт №05/11 про оцінку вартості матеріального збитку, проведеного експертною компанією ТБ "Захід Контракт" 04.01.2011 року на замовлення ОСОБА_5, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля "ВАЗ 21104", державний номерний знак НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, становить 4041 грн. 31 коп. (а. с. 8, 9).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Інших належних доказів щодо розміру матеріального збитку відповідачами не надано суду.
Отже, матеріальний збиток, завданий позивачу пошкодженням транспортного засобу, за мінусом франшизи становить 3531 грн. 31 коп., які й слід стягнути з ТДВ СК "Альфа-Гарант" в користь позивача.
У зв'язку з цим, шкода в розмірі встановленої страховим полісом франшизи, яка не може бути стягнута з страховика, підлягає стягненню з винного в ДТП - відповідача ОСОБА_4
Оскільки відповідачем ТДВ СК "Альфа-Гарант" не виконано обов'язку по визначенню вартості матеріального збитку, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що витрати понесені позивачем по оцінці вартості такого збитку в розмірі 300 грн. підлягають відшкодуванню йому з ТДВ СК "Альфа-Гарант".
Що стосується відшкодування позивачу судових витрат, то відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, якою врегульовано питання розподілу судових витрат, понесені позивачем судові витрати слід покласти на обох відповідачів Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" та ОСОБА_4, пропорційно до задоволених вимог з кожного.
Таким чином, в користь позивача на відшкодування судових витрат підлягає стягненню з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" 415 грн. витрат за надання правової допомоги, 100 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, 42 грн. 50 коп. судових витрат.
З ОСОБА_4 на відшкодування судових витрат позивача слід стягнути 85 грн. витрат за надання правової допомоги, 20 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 8 грн. 50 коп. судових витрат.
Частиною 3 статті 303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
З урахуванням характеру допущених судом порушень норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним вийти за межі апеляційної скарги і відповідно до вимог пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України змінити рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди шляхом зменшення суми, що підлягає стягненню на користь позивача з відповідача ТДВ СК "Альфа Гарант", з 4341 грн. 31 коп. до 3531 грн. 31 коп. та 300 грн. на відшкодування витрат по оплаті висновку з визначення вартості матеріального збитку і зменшення суми судових витрат, підлягаючих відшкодуванню з ТДВ СК "Альфа Гарант", з 679 грн. 50 коп. до 557 грн. 50 коп., а також скасувати рішення в частині відмови в позові до ОСОБА_4 з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 510 грн. та 113 грн. 50 коп. судових витрат.
Вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що підстави виникнення цивільної відповідальності за заподіяння моральної шкоди встановлені Цивільним кодексом України. Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Оцінюючи встановлені обставини справи в цій частині та надані позивачем докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність такої позовної вимоги та про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ТДВ СК "Альфа Гарант", ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди. Рішення в цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому колегія суддів відповідно до вимог частини 1 ст. 308 ЦПК України дійшла висновку про залишення рішення в наведеній частині без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, ч. 1 ст. 308, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 25.10.2011 року змінити в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант", місцезнаходження: м. Київ-1133, бульвар Лесі Українки,26 в користь ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_2 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 3531 грн. 31 коп., 300 грн. витрат по оплаті висновку з визначення матеріального збитку, 415 грн. витрат по оплаті правової допомоги, 100 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 42 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 25.10.2011 року в частині відмови в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_4, жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_2 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 510 грн., 85 грн. витрат по оплаті правової допомоги, 20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 8 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Горейко М.Д.
Судді: Горблянський Я.Д.
Шалаута Г.І.