Справа № 2/0906/1297/2011
Категорія 45
Головуючий у 1 інстанції Монташевич С.М.
Суддя-доповідач Горейко М.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Горейко М.Д.
Суддів: Бойчука І.В., Горблянського Я.Д.
Секретаря Сурмачевської У.С.
з участю: апелянта ОСОБА_2, його представника по довіреності від 09.02.2012 р. ОСОБА_3, представника відповідача по дорученню від 23.11.2011 р. ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Новошинська сільська рада до ОСОБА_5 про захист цивільних прав та інтересів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду від 09 лютого 2012 року,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Долинського районного суду від 09 лютого 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Новошинська сільська рада до ОСОБА_5 про захист цивільних прав та інтересів відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зіслався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, неправильну оцінку доказів, які були предметом дослідження в справі, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Так, апелянт вказав, що суд посилаючись на висновок Управління Держкомзему у Долинському районі від 06.06.2011 року №07-06-11/752, яким, у зв'язку з порушенням ОСОБА_5 межі землекористування, рекомендовано останньому розібрати встановлену ним дерев'яну огорожу для зручного виїзду з вулиці Сенців на центральну дорогу села і
_______________________________________________________________________________
Справа № 2/0906/1297/2011 Головуючий у 1 інстанції Монташевич С.М.
Провадження № 22ц/0990/646/2012 Суддя-доповідач Горейко М.Д.
Категорія 45
засунути водостічну канаву і викопати її ближче до своєї земельної ділянки на 1 метр, та на акт Новошинської сільської ради від 08.08. 2011 року про перевірку виконання рішення Новошинської сільської ради від 08.07.2011 року "Про розгляд листа управління Держкомзему у Долинському районі №07-06-11/752", яким встановлено, що ОСОБА_5 розібрав частину встановленої ним дерев'яної огорожі, але переніс ворота нижче, не виконавши рекомендацій управління Держкомзему в Долинському районі, дав невірну оцінку таким доказам, вказавши в рішенні суд про відсутність доказів того, що ОСОБА_5 вчинив самовільне захоплення земельної ділянки, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання відповідача вчинити будь-які дії по розібранні огорожі та переміщення її вглиб його ділянки.
Суд також не взяв до уваги той факт, що дорога вул. Сенців згідно плану забудови села веде рівно з центральної дороги, в тому числі між будинками сторін, а в результаті порушення межі згідно плану забудови ОСОБА_5 ця дорога між їх будинками іде викривлена в бік його присадибної ділянки та будинку. Крім того, відстань житлового будинку ОСОБА_5 до дороги не співпадає з розмірами встановленими планом забудови.
З цих підстав просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити його позов.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримали з наведених у ній мотивів.
Представник відповідача ОСОБА_4 просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановив суд першої інстанції, земельні ділянки для обслуговування житлових будинків та ведення особистого підсобного господарства позивача ОСОБА_2 та відповідача
ОСОБА_5 межують з проїзною дорогою по АДРЕСА_1 (а.с.3, 4).
Перевіряючи доводи позивача, якими він обґрунтовував свої вимоги, суд встановив, що за результатами обмірів Управління Держкомзему у Долинському районі (а.с.3) ширина вулиці Сенців між вказаними земельними ділянками становить у найвужчому місці 5,2 метра, що відповідає генплану села Новошин 1972 року, яким передбачено ширину 5 метрів.
Огорожі всіх сусідів розміщені однаково вздовж вул. Сенців. Канава прокопана вздовж цілої вулиці і розміщена на землях сільської ради.
Зазначених обставин сам ОСОБА_2 не заперечив.
Вказана вулиця відноситься до земель сільської ради та є власністю територіальної громади с. Новошин.
В силу ч. 2 ст. 71 Земельного Кодексу України до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг.
Таким чином, судом правильно визначено цільове призначення земель і дано вірно оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами.
З матеріалів справи, а саме відповіді Управління Держкомзему у Долинському районі від 06.06.2011 року №07-06-11/752 (а.с.3) вбачається, що будівництво житлового будинку як ОСОБА_5 так і ОСОБА_2 здійснено з переміщенням житлових будинків у бік вулиці, що виходить на центральну дорогу села, у зв'язку з цим і звужено частину вулиці, яка служить для проїзду центральної дороги. Проте ширина вулиці між земельними ділянками сторін становить у найвужчому місці 5,2 м, що відповідає генплану села Новошин 1972 року, яким передбачено ширину вулиці 5 метрів.
З наведеного слідує, що будівництвом ОСОБА_5 житлового будинку в 1965 році з вказаним переміщенням в сторону вулиці не порушено ніяких прав та інтересів позивача ОСОБА_2
Оскільки судом не здобуто доказів самовільного захоплення земельної ділянки, то суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача розібрати встановлену ним дерев'яну огорожу для зручного заїзду з вулиці Сенців на центральну дорогу с. Новошин.
Що ж стосується вимоги про засипання водостічної канави, то суд перш інстанції обґрунтовано виходив з того, що ця канава розміщена на землях сільської ради та є власністю територіальної громади села, сільська рада вживає заходи для її утримання та усунення незручностей, пов'язаних з її розташуванням, а тому підставно відмовив в позові і в цій частині вимог.
Згідно з ч.1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. При цьому, вона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, і доказуванню підлягають саме обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір (ст.60 ЦПК України). Всупереч наведених положень позивач не довів, що відповідач своїми діями з приводу встановлення дерев'яної огорожі та розміщення водостічної канави порушує його права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Долинського районного суду від 09 лютого 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Горейко М.Д.
Судді: Бойчук І.В.
Горблянський Я.Д.