ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.07.12Справа №2а-1555/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

суддя - Водяхін С.А.;

секретар -Семенюк Є.Є.,

за участю:

представника позивача -Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт»- Анікеєвої Ірини Анатоліївни, довіреність від 03 січня 2012 року № 14/14;

представників відповідача -Виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності -Кузіної Наталії Валеріївни, довіреність від 23 грудня 2009 року № 07/09,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт»до Виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Севастопольський морський рибний порт»звернулось до суду з позовом до Виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення від 14 червня 2012 року № 69 у частині неприйняття до заліку вартості путівки за рахунок коштів Фонду у розмірі 2173 грн. 50 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 1086 грн. 75 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення вимог пункту 3.10 Порядку фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду від 25 лютого 2009 року № 17, не прийняв до заліку вартість путівки на суму 2 173 грн. 50 коп. та безпідставно застосував до нього штрафні санкції у розмірі 1 086 грн. 75 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні з мотивів викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, але просив не стягувати з відповідача судовий збір.

Відповідно до частини другої статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до частини третьої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини у справі, перевіривши докази та вивчивши матеріали справи, врахувавши визнання позову відповідачем вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що співробітниками Виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у період з 04 травня 2012 року по 24 травня 2012 року на підставі направлення на перевірку від 04 травня 2012 року № 208, наказу від 19 березня 2012 року № 55-од, було проведено планову документальну перевірку Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт».

За результатами перевірки складено акт від 24 травня 2012 року № 208, яким встановлено порушення пункту 3.10 Порядку фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду від 25 лютого 2009 року № 17, зокрема, щодо використання на протязі календарного року за рахунок коштів Фонду ОСОБА_3 двох путівок на оздоровлення у дитячому закладі, у зв'язку з чим вартість путівки у розмірі 2 173 грн. 50 коп. не було прийнято до заліку.

14 червня 2012 року на підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення № 69 про донарахування внесків, неприйняття до заліку витрат та застосування штрафних санкцій у загальному розмірі 29 053 грн. 00 коп., у тому числі, щодо неприйняття до заліку витрат на путівку у розмірі 2 173 грн. 50 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 1 086 грн. 75 коп.

Платіжним дорученням від 25 червня 2012 року № 764 суму у розмірі 29 053 грн. 00 коп. було перераховано позивачем на рахунок відповідача.

Відносини, яки виникли між Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державним підприємством «Севастопольський морський рибний порт»регулюються спеціальним законодавством у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зокрема, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими похованням»від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ (далі Закон № 2240) та Порядком фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду від 25 лютого 2009 року № 17 (далі Порядок № 17).

Так, відповідно до статті 1 Закону № 2240 загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також символіку, що затверджується правлінням Фонду. Фонд набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону N 2240 рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими особами.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону № 2240 виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.

Згідно з частиною п'ятою зазначеної статті робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення. Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції Фонду та здійснюють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду.

Пунктом 1.6 розділу І Статуту фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 05 червня 2001 року № 9 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 27 червня 2001 року наказом № 37/5, з наступними змінами та доповненнями, встановлено, що Фонд в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. Рішення Фонду, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і застрахованими громадянами.

Фонд має право, відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Статуту, застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими похованням».

Умови фінансування оздоровлення дітей, які є членами сімей застрахованих осіб (далі - діти), у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», визначені Порядком № 17.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку № 17 фінансування оздоровлення дітей у дитячих закладах оздоровлення здійснюється в межах асигнувань, передбачених бюджетом Фонду за статтею "Оздоровчі заходи" та кошторисами програм відділень Фонду щодо відновлення здоров'я застрахованих осіб і членів їх сімей із зазначеною метою.

Пунктом 1.6 Порядку № 17 встановлено, що кошти Фонду виділяються на організацію харчування (у частині вартості набору продуктів харчування), лікування та культурне обслуговування дітей у межах граничних норм витрат.

Згідно з пунктом 3.3 Порядку № 17 застрахована особа (батько, мати, усиновлювач, опікун або піклувальник) подає заяву щодо оздоровлення дитини за рахунок коштів Фонду та копію свідоцтва про народження дитини, а також копії документів про усиновлення, встановлення опіки та піклування до комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи та організації, яка розглядає питання щодо виділення путівки до дитячого закладу оздоровлення відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду від 23 червня 2008 N 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за N 636/15327.

Пунктом 3.4 Порядку № 17 передбачено, що путівка до дитячого закладу оздоровлення в частині її вартості, що частково фінансується за рахунок коштів Фонду на цілі, передбачені пунктом 1.6 цього Порядку, виділяється застрахованій особі за її основним місцем роботи безкоштовно.

Відповідно до пункту 3.10 Порядку № 17 застрахованій особі протягом календарного року за рахунок коштів Фонду може бути виділено на одну дитину лише одну путівку до дитячого закладу оздоровлення.

Отже, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що право на отриманні путівки за рахунок коштів Фонду надається не дитині, а кожній застрахованій особі. При цьому, законодавець не встановлює виключення щодо надання путівку за рахунок коштів Фонду на одну дитину лише одному з батьків (застрахованих осіб), якщо вони працюють на одному підприємстві.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом у ході судового розгляду, що ОСОБА_4 на підставі наказу від 07 лютого 1994 року № 15-Л працює у Державному підприємстві «Севастопольський морський рибний порт»з 07 лютого 1994 рік по даний час.

Згідно з довідкою від 09 липня 2012 року № 102 ОСОБА_5 на підставі наказу від 14 січня 1998 року № 6-Л також працює у Державному підприємстві «Севастопольський морський рибний порт»з 14 січня 1998 рік по даний час.

Отже, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є застрахованими особами.

Відповідно до свідоцтва про народження дитини, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі 05 грудня 2006 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

15 травня 2009 року комісією зі соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт»було прийнято рішення надати путівку до дитячого закладу оздоровлення доньки працівника підприємства ОСОБА_4 -ОСОБА_3, що підтверджується протоколом засідання комісії від 15 травня 2009 року № 10а.

30 червня 2009 року комісією зі соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Державного підприємства «Севастопольський морський торговельний порт»було прийнято рішення надати путівку до дитячого закладу оздоровлення доньки працівника підприємства ОСОБА_5 -ОСОБА_3, що підтверджується протоколом засідання комісії від 30 червня 2009 року № 12а.

Зазначене свідчить, що Державним підприємством «Севастопольський морський рибний порт»у відповідності до вимог пункту 3.10 Порядку №17 правомірно було надано путівки до дитячого закладу оздоровлення кожній застрахованій особі -працівникам підприємства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на їх доньку ОСОБА_3

Оскільки визнання адміністративного позову є правом відповідача та, як встановлено судом, не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, суд приймає визнання позову відповідачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо незаліку вартості путівки у розмірі 2 173 грн. 50 коп. та застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 1 086 грн. 75 коп., а тому у даній частині рішення Виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 14 червня 2012 року № 69 у частині не прийняття до заліку вартості путівки за рахунок коштів Фонду у розмірі 2 173 грн. 50 коп. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1 086 грн. 75 коп.

Зобов'язати Виконавчу дирекцію Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повернути Державному підприємству «Севастопольський морський рибний порт»грошові кошти у розмірі 3 260 (три тисячі двісті шістдесят) грн. 25 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт»судові витри зі сплати судового збору у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 02 серпня 2012 року.

Суддя С.А. Водяхін