|
У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
15 червня 2006 року м.Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І,
Левченка Є.Ф.,
Сеніна ЮЛ.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділу Державної виконавчої служби Попільнянського районного управління юстиції, Попільнянської державної нотаріальної контори, третьої особи на стороні відповідача - Спеціалізованого державного підприємства; “Укрспецюст” про визнання права власності на 2/3 житлового будинку, про визнання прилюдних торгів недійсними та про визнання недійсним свідоцтва про право власності на 2/3 житлового будинку за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 01 квітня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У березні 2001 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділу Державної виконавчої служби Попільнянського районного управління юстиції, Попільнянської державної нотаріальної контори, третьої особи на стороні відповідача - Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” про визнання права власності на 2/3 житлового будинку АДРЕСА_1, про визнання прилюдних торгів недійсними та про визнання недійсним свідоцтва про право власності на 2/3 вказаного житлового будинку.
Зазначала, що спірну частину будинку вона добудовувала разом з відповідачем ОСОБА_3, перебуваючи з ним у зареєстрованому шлюбі.
ОСОБА_4 дану частину будинку подарувала їй та ОСОБА_3, як подружжю.
Крім того, мало місце порушення проведення прилюдних торгів.
Просила суд задовольнити її позовні вимоги та визнати за нею право на вказану частину будинковолодіння.
Рішенням Ружинського районного суду Житомирської від 14 жовтня 2003 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 01 квітня 2004 року рішення Ружинського районного суду від 14 жовтня 2003 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 332, З36, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 4 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 01 квітня 2004 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: Л.І. Охрімчук
Є.Ф. Левченко
Ю.Л. Сенін