Справа № 2н-535/08/05

УХВАЛА

                                         про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу

06 серпня 2008 року  суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши заяву Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про видачу судового наказу, -

ВСТАНОВИВ :

Заявник Янсон Є.В., як представник ЗАТ КБ «Приват-Банк» просить видати судовий наказ про стягнення з  ОСОБА_1. на користь заявника суму заборгованості в розмірі 15000 грн. за договором від 22.05.2007 року та судові витрати у розмірі 25,50 грн. -  судового збору та                15,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи, вказуючи, що відповідно до  заяви, договору  від 22.05.2007 року, умов надання споживчого кредиту фізичним особам,  отримав кредит у розмірі 15000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.09.2007 року. У порушення норм закону та умов договору, боржник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 17.07.2008 року має заборгованість в сумі 12688, 15 гривень, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 9391, 54 гривень, заборгованість по відсотках за користування кредитом - 3296, 61 гривень.

Розглянувши надані матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу або із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Відповідно до ст. 96 ч. 1 п. 1 судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник звертається до суду з вимогою про стягнення окрім суми заборгованості за кредитом, також заборгованості за відсотками за фактичне користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. Вимога заявника про стягнення з боржника грошових коштів хоча й ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, однак не є безспірною, оскільки боржник з розрахунками заборгованості по відсотках за користування кредитом, комісії та пені не ознайомлений, а тому не може вирішуватися виданням судового наказу без встановлення обставин, що мають істотне значення, шляхом дослідження необхідних доказів з урахуванням відповідних пояснень сторін по справі на загальних підставах, тобто в позовному провадженні.

В даному випадку, із заяви ЗАТ КБ „ПриватБанк” і поданих документів вбачається спір про право, у зв'язку із чим  у її прийнятті слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 96, 100, 101 ЦПК України, суддя  -

УХВАЛИВ:

           Закритому акціонерному товариству комерційному банку „ПриватБанк” у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з  ОСОБА_1 - відмовити.

           Роз'яснити ЗАТ КБ „ПриватБанк” право на звернення до суду  з відповідним позовом.

           Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення  ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя -