15 червня 2006 року                                                                                м.Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                                 Верховного Суду України в складі:

                                                    Охрімчук Л.І,

                                                    Левченка Є.Ф.,

                                                    Сеніна Ю.Л.,     

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Славія-Авто”, приватного підприємця ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди, внесення змін в установчі документи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 29 квітня 2004 року,   

в  с  т  а  н  о  в  и  л а :

У квітні 2003 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Славія-Авто”, приватного підприємця ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, внесення змін в установчі документи.  

Зазначав, що він, як працівник міліції, 10 квітня 2003 року, біля 12 год. 30 хв. під час виконання службових обов”язків, скористався послугами мікроавтобуса (ІНФОРМАЦІЯ_1) у напрямку АДРЕСА_1, який належить відповідачу.

Водій мікроавтобуса не погодився перевозити його безкоштовно, запропонувавши заплатити за проїзд, внаслідок чого йому була заподіяна моральна шкода, розмір якої він оцінював в сумі 2000 грн..

Крім того, просив зобов”язати відповідача внести відповідні зміни в установчі документи. 

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15 грудня 2003 року, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 29 квітня 2004 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.    

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючнсь на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Справу направити на новий судовий розгляд.

 Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи  порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

 Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового  скасування судового рішення.

 Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

 Керуючись статтями 332, З36, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                                       у  х  в  а  л  и  л а :

               Касаційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 29 квітня 2004 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

             Судді:                                                                 Л.І. Охрімчук

                                                                                         Є.Ф. Левченко

                                                                                          Ю.Л. Сенін