Справа № 0304/1380/2012 Головуючий у 1 інстанції:Антонюк О.В.

Провадження № 22-ц/0390/1759/2012 Категорія: 27 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Данилюк В.А.,

суддів -Завидовської-Марчук О.Г., Овсієнка А.А.

при секретарі: Дуткіній Ж.П.

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20 вересня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20 вересня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(далі -ПАТ КБ «Надра»), ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, позивач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу визнав.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що порука є способом забезпечення виконання зобов'язань, а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю, договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а тому підстав для визнання договору поруки недійсним немає.

Заслухавши осіб, які беруть участь справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ КБ «Надра»та ТзОВ «Еко-Тек»25 липня 2007 року укладено договір кредитної лінії на суму 130000 грн., відповідно до умов даного кредитного договору він забезпечений порукою. Відповідно до договору поруки №6М/2007/980-МКЛВ/568/1 від 25 липня 2007 року, який був укладений між ПАТ КБ «Надра», ТзОВ «Еко-Тек», ОСОБА_2 поручитель ОСОБА_2 поручився перед кредитором за належне виконання зобов'язань по договору кредитної лінії позичальника.

Звертаючись до суду з позовом про визнання договору поруки недійсними, позивач покликалася на те, що є дружиною поручителя ОСОБА_2 і їй як дружині не було відомо про існування договору поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Серед таких вимог у частині 1 вказаної статті зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Посилання позивача на те, що на укладення оспорюваного договору поруки вона як дружина не давала нотаріально засвідченої згоди не заслуговує на увагу, оскільки договір поруки не потребує обов»язкового нотаріального посвідчення.

Крім того, порука є способом забезпечення виконання зобов»язання, а не угодою щодо розпорядження майном.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність передбачених законом підстав для визнання договору поруки недійсними.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки вони були предметом дослідження в суді першої інстанції і суд їм дав правильну юридичну оцінку.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а зазначені в ньому висновки відповідають встановленим обставинам справи.

Виходячи з меж апеляційного розгляду, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого у даній справі судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20 вересня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: