Справа № 2604/19241/12

В И Р О К

іменем України

"13" вересня 2012 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Марцинкевича В.А.

при секретарі Онуфрієнко О.С.

з участю прокурора Замкової К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зпреєстрованого: АДРЕСА_2, проживаючий: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

за ч.1 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

Суд визнав доказаним, що підсудний ОСОБА_1 08.03.2012 року, приблизно о 19 годині знаходячись в приміщенні кафе, розташованого по вул. Серафімовича,13 в м. Києві та перебуваючи в стані алкогольного сп'янання побачив в неповнолітнього ОСОБА_2 мобільний телефон „НТС" та у нього виник умисел на заволодіння вищевказаним телефоном.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1 зловживаючи довірою, під приводом здійснення телефонного дзвінка звернувся до неповнолітнього ОСОБА_2 з проханням надати йому мобільний телефон. ОСОБА_2, будучи впевненим у добросовісності дій ОСОБА_1 виходячи з довіри до останнього та не підозрюючи його злочинних намірів, передав ОСОБА_1 свій мобільний телефон марки «НТС". В подальшому ОСОБА_1 отримавши телефон та не маючи наміру в подальшому його повертати неповнолітному ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.

В результаті чого ОСОБА_4 зловживаючи довірою неповнолітного ОСОБА_2 заволодів майном ОСОБА_5, а саме: мобільним телефоном „НТС", вартістю 2248 гривень, чим спричинив йому матеріальної шкоди.

Крім того, ОСОБА_1 20.05.2012 року, приблизно о 00 годині з метою повторного, таємного викрадення чужого майна прийшов до буд. АДРЕСА_1.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, проник на балкон АДРЕСА_1, де за допомогою викрутки, яку знайшов на балконі розбив скло в балконних дверях та проник до приміщення вищевказаної квартири, звідки повторно, таємно викрав майно ОСОБА_6, а саме: монітор «Самсунг», вартістю 1500 гривень, монітор «Епел», вартістю 5000 гривень, монітор «Самсунг», вартістю 2500 гривень, відеокамеру «Самсунг», вартістю 2000 гривень, відеокамеру «Самсунг», вартістю 2000 гривень, хлібопіч , вартістю 1200 гривень, сканер «Самсунг», вартістю 800 гривень, системний блок , вартістю 4000 гривень, навушники до комп»ютера, вартістю 400 гривень, плеєр , вартістю 550 гривень, мобільний телефон «Нокіа С-1»вартістю 300 гривень, дві пляшки горілки «Німороф», об»ємом 0,5 л, вартістю 30 грн. кожна, а всього на загальну суму 60 грн., спортивний рюкзак, вартістю 900 гривень, спальний мішок, вартістю 500 гривень, палатку, вартістю 2500 гривень, а всього ОСОБА_1 викрав майна на загальну суму 21710 гривень.

Після скоєння злочину, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_6

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч.3 ст. 185 КК України та розмір цивільних позовів визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння злочину, викладені в установочній частині вироку, щиро кається в скоєному.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненому злочині, ОСОБА_1 просить суд не допитувати потерпілих та свідків, не оголошувати матеріали справи, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.

Покази ОСОБА_1 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які підсудним не оспорюються, зміст даної статті ОСОБА_1 роз'яснено.

Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудного у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство); за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужолго майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в житло.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують його.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному є вчинення злочину за ч.1 ст. 190 КК України в стані алкогольного спяніння.

Суд враховує, що ОСОБА_1 є особою раніше несудимою, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває і приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі. Також, на думку суду, виправлення та перевиховання підсудного можливе без відбування призначеного покарання, а тому, у відповідності до ст. 75 КК України, ОСОБА_1 слід звільнити від його відбування з випробуванням.

Цивільний позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягає задоволенню в повному обсязі в зв'язку з повним визнанням його підсудним.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 190 КК України - у виді 2 років обмеження волі.

- за ч.3 ст. 185 КК України - у виді 4 років позбавлення волі.

В силу ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити його у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 :

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця, проживання роботи або навчання.

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчі інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі (одержувач платежу -НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, розрахунковий рахунок №31253272210699, в ГУДКСУ в Київській області, МФО 821018 код 25575285, призначення платежу (код 11110) «за проведення експертизи») в сумі 1881грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 2248 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 21710 грн.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком чинності, залишити попередню -підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту оголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: