ун. № 2-47/11

пр. № 2/2608/17/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року

м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю

при секретарі Руденко Ю.Ф.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про поділ спільної сумісної власності подружжя в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ :

У 2008 році ОСОБА_7 звернувся до суду із позовом про поділ майна подружжя. 15.11.2009 року ОСОБА_7 помер. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1 як правонаступник після смерті останнього вступила в справу у якості позивача, підтримала позов ОСОБА_7 та просить поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в порядку спадкування, визнавши за нею право власності на ? частини квартири АДРЕСА_1, що у м. Києві, ? частини автомобіля Хюндай купе, державний номер НОМЕР_1, а також на шафу-купе вартістю 5000,00 грн., СВЧ піч Panasonic NN-R57, плазмовий телевізор PHILIPS 42, DVD-програвач, комп'ютер, принтер, монітор, пральну машину, м'який куточок зі шкіри. У своїх вимогах посилається на те, що її син з 19.10.2001 року знаходився у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , за час якого подружжям було набуто багато нерухомого майна, автомобілів, меблів, побутової техніки та іншого майна. Останнім основним придбанням подружжя були: двоповерховий житловий будинок із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_7 двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_8 була продана у квітні 2007 року за 180000,00 дол. США, житловий будинок був проданий 21.06.2007 року за 450000,00 дол. США. ОСОБА_5 на гроші від проданої нерухомості та іншого майна купила собі квартиру АДРЕСА_1 вартістю 1139750,00 грн., яку оформила на свою матір ОСОБА_3 Крім того на гроші від проданої нерухомості ОСОБА_5 придбала собі автомобіль Хюндай купе, державний номер НОМЕР_1, придбала меблі та побутову техніку в квартиру. Решту грошей ОСОБА_5 витратила на свій розсуд. В зв'язку з цим ОСОБА_7 -син позивача заявив позов про поділ спільного майна подружжя. Позивач як єдина спадкоємиця успадкувала його право на частку у спільній сумісній власності з ОСОБА_5 Справу просить вирішити на підставі ст.ст. 60, 69-71 Сімейного кодексу України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали вимоги позовної заяви та просили їх задовольнити. ОСОБА_1 зазначила, що її син за життя заробляв значні кошти, в тому числі будучи учасником ТОВ «Будівельно-транспортне підприємство «Конкорд»та директором ТзОВ «Київський бетонний завод «Моноліт». Зазначені кошти були витрачені ним на купівлю об'єктів нерухомого та рухомого майна. Серед них слід виділити квартиру АДРЕСА_8 та приватний будинок в АДРЕСА_7 оскільки кошти від продажу зазначених об'єктів, були спільною сумісною власністю її сина та ОСОБА_5 були покладені ОСОБА_5 до індивідуального сейфу ПАТ «ПромінвестБанк»та використані в майбутньому для купівлі ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 Даний факт підтверджує довідкою ПАТ «Промінвестбанк».

Представник ОСОБА_5 позов визнає в частині розподілу наступного спільного майна придбаного в період шлюбу: холодильника "Wirpool", фену, DVD програвача, телевізора марки «Sony», плазмового телевізора марки «Philips», комп'ютера, пилососа, праски. Вимоги позивача в частині розподілу транспортного засобу Хюндай Купе, державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 визнаються. Заперечує в частині поділу квартири АДРЕСА_1 та щодо стягнення з ОСОБА_5 71625,82 грн. в рахунок долі ОСОБА_7 по депозитному рахунку в ЗАТ АК «Промінвестбанк», закритому 19.01.2008 року ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_9 у судовому засіданні не довела належними доказами факт придбання квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_3 за спільні кошти подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в період їх шлюбу Натомість ОСОБА_3 на виконання вимог ст. 60 ЦПК України надані суду документальні підтвердження факту придбання нею даної квартири в період шлюбу з ОСОБА_6 за їх спільні кошти, а саме належним чином підтвердила суду джерела походження в даній родині тих чи інших грошових коштів: надала дані про заощадження своєї родини, наявність грошових коштів після отримання спадщини тітки, яку вона забрала з Росії та доглядала, отримання позики сім'єю для придбання квартири та ін. Тому, доведеним є факт, що до переліку майна, яке підлягає розподілу як спільне майно подружжя позивачкою включено майно, яке не є спільною сумісною власністю подружжя. Вимоги щодо стягнення з ОСОБА_5 71625,82 грн. в рахунок долі ОСОБА_7 по депозитному рахунку в ЗАТ АК «Промислово-Інвестиційний Банк»вважає безпідставними, оскільки дані кошти були зняті ОСОБА_5 в період шлюбу з ОСОБА_7 та витрачені родиною в період шлюбу на численні розрахунки з боржниками та на його лікування від наркотичної залежності.

ОСОБА_3 представляючи свої інтереси та інтереси ОСОБА_6 проти позову заперечувала в частині поділу квартири по вул. Чаадаєва в м. Києві. Зазначила, що квартира по вул. Чаадаєва в м. Києві повинна бути виключена з переліку майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7, оскільки була куплена за її кошти та кошти її чоловіка ОСОБА_6 в період їхнього шлюбу. Також пояснила, що дійсно в її квартирі знаходяться речі її зятя та доньки, оскільки донька переїхала до неї.

КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»явку свого представника у судове засідання не забезпечило, через канцелярію надано лист у якому просило слухати справу у відсутність свого представника.

Суд, вислухавши думку сторін, пояснення свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.10.2001 року ОСОБА_7 уклав шлюб із ОСОБА_5, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінградського районного управління юстиції у м. Києві зроблено актовий запис № 1152 та видане відповідне свідоцтво(а.с.8, т. 1). Із пояснень сторін вбачається, що даний шлюб було розірвано в 2009 році, але доказів про це суду не надано. За час шлюбу подружжям було набуте наступне рухоме та нерухоме майно.

З довідки «Укргазбанк»від 31.07.2008 року вбачається, що ОСОБА_5 30.03.2004 року уклала з ВАТ АБ «Укргазбанк»кредитний договір № 34-Ф/04. Кредит надавався на придбання житлової квартири АДРЕСА_8 в сумі 35000,00 дол. США строком до 30.04.2009 року. Кредит був погашений 17.10.2005 року (а.с.9, т.1).

30.03.2004 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_17 та ОСОБА_5 остання набула у власність трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 (а.с.83, т. 1).

Вищезазначена квартира на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу 09.02.2007 року була продана громадянці ОСОБА_18 Продаж вчинено за 100000,00 грн. (а.с.82, т.1).

Згідно довідки ВАТ АБ «Укргазбанк»ОСОБА_5 на підставі кредитного договору № 84-Ф/05 від 29.12.2005 року отримала кредитні кошти в розмірі 200000,00 дол. США для придбання садиби, яка складається з житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_7 Кредит був погашений 21.06.2007 року (а.с.10, т.1).

21.06.2007 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу ОСОБА_5 продала ОСОБА_19 вищезазначений будинок (а.с.84, т.1).

Крім того судом встановлено, що 27.06.2007 року ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5, а 12.07.2007 року договір купівлі-продажу зазначеної квартири (а.с.14, т.1, а.с.105, т.2).

Відповідно до ч.1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.1 ст. 69 дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7 помер, про що відділом реєстрації смерті у м. Києві зроблено актовий запис № 20593 та видане відповідне свідоцтво (а.с.306).

Спільною сумісною власністю подружжя (її сина ОСОБА_7 та ОСОБА_5.) ОСОБА_1 вважає квартиру АДРЕСА_1, яка на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 20.07.2007 року належить на праві приватної власності ОСОБА_3 вважаючи, що дана квартира була куплена від продажу набутої у шлюбі її сина та ОСОБА_5 нерухомості. На підтвердження зазначеної обставини посилається як на основний доказ у справі на довідку ПАТ «Промінвестбанк»від 19.10.2012 року № 604-08-01-1/24-9-БТ (а.с.182), згідно якої у день продажу будинку в с. Софіївська Борщагівка ОСОБА_5 уклала з банком договір на користування індивідуальним сейфом № 57, який знаходиться в депозитному сховищі за адресою: АДРЕСА_7, а отже на думку позивача остання поклала туди отримані від продажу будинку кошти. В день укладення попереднього договору купівлі ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 (а.с.105-106, т.2 ) ОСОБА_23 брала гроші із скриньки і 12.07.2007 року вдень укладення договору купівлі спірної квартири (а.с.14) скриньку закрила, що на думку позивача є підставою вважати, що кошти з неї були використані на купівлю спірної квартири.

Свідок ОСОБА_10, який був брокером при укладенні договорів купівлі-продажу будинку в с. Софіївська Борщагівка та квартири по вул. Гната Юри суду пояснив, що будинок в с. Софіївська Борщагівка був проданий за 440000 дол. США, а квартира АДРЕСА_4 за 180000 дол. США. Знає зі слів ОСОБА_7, що причиною продажу зазначеної нерухомості стали його борги. Зазначив також, що займався пошуком квартири після продажу будинку, показав декілька варіантів, проте від його послуг відмовилися.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що ОСОБА_7 був засновником ТОВ «Будівельно-транспортне підприємство «Конкорд», вона була головним бухгалтером, ОСОБА_5 диспетчером. ОСОБА_7 мав офіційну заробітну плату у розмірі 4500,00 грн., крім цього мав неофіційний дохід на цьому ж підприємстві. ОСОБА_5 не мала неофіційного доходу, заробітна плата її була мізерна. Про продаж будинку в с. Софіївська Борщагівка їй стало відомо зі слів ОСОБА_7 під час судового розгляду справи та допиту її у якості свідка, але про обставини продажу будинку та подальшу долю коштів від його продажу повідомити не змогла.

Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що вона є ріелтором агенції нерухомості «Гелена-С». ОСОБА_7 періодично звертався до неї з 1999 року. Коли будинок в с. Софіївська Борщагівка був проданий ОСОБА_7 звернувся до неї за допомогою щодо пошуку квартири. Перші оглядини були 20.05.2007 року, 23.05.2007 року та 08.06.2007 року. Вони з ОСОБА_5 зупинилися на двох варіантах: по вул. Строкача та вул. Чаадаєва. Також зазначила, що коли вона дзвонила з приводу завдатку ОСОБА_7 сказав, щоб зверталася до ОСОБА_5 Попередній договір укладався без неї, а за участю іншого брокера.

Свідок ОСОБА_13 працював у ОСОБА_7 у 2003-2005 р.р. Був свідком того, що ОСОБА_24 переводив значні суми грошей зі свого будинку до банку, оскільки здійснював супровід.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що утримувачем сім'ї був ОСОБА_7 Останній в розмові повідомив їй, що після продажу буд в с. Софіївська Борщагівка гроші поклали в ячейку. Пояснила, що ОСОБА_7 довіряв ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що ОСОБА_5 шукала квартиру для себе та чоловіка. Договір завдатку оформлений на неї.

Пояснення свідка ОСОБА_16 не враховуються судом, оскільки не стосуються предмету позову.

Таким чином свідками були підтверджені обставини пошуку подружжям ОСОБА_7 та ОСОБА_5 квартири у період та після продажу будинку в с. Софіївська Борщагівка, але жоден із допитаних судом не свідчив про факт купівлі квартири АДРЕСА_1 за кошти виручені від продажу будинку, що належав ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності.

Суд також критично ставиться до тверджень позивача в частині того, що квартира по вул. Чаадаєва була куплена за кошти від продажу будинку в с. Софіївська Борщагівка та не приймає як доказ цього довідку ПАТ «Промінвестбанк»від 19.10.2012 року який підтверджує дану обставину, оскільки, суду не відомо і жодними доказами не підтверджено, що в індивідуальному сейфі ОСОБА_5 знаходилися саме ті кошти, які були отримані подружжям від продажу будинку в с. Софіївська Борщагівка; по друге, співпадіння дат коли ОСОБА_5 працювала з вмістом індивідуального сейфу із датами укладення договору про купівлю-продаж будинку у с. Софіївська Борщагівка та із датою укладення договору купівлі-продажу квартири по Чаадаєва у м. Києві не свідчить, що на придбання останньої були витрачені кошти саме з сейфу.

Свідок ОСОБА_13 взагалі спростував доводи позивача, оскільки пояснив, що після продажу будинку ОСОБА_7 віз велику суму коштів до банків.

Суд вважає, що один лише факт пошуку ОСОБА_7 та ОСОБА_5 квартири не є доказом того, що ОСОБА_3 придбала спірну квартиру за їх спільні кошти. Крім того при ухвалені цього рішення суд не може не брати до уваги положення ч. 2 ст.369 ЦК України щодо розпорядження майном, що знаходиться у спільній сумісній власності та зважає на факт звернення ОСОБА_7 до суду більш як через рік після укладення договору про придбання спірної квартири ОСОБА_3

Позовна вимога ОСОБА_1 щодо стягнення із ОСОБА_5 71625,82 грн. в рахунок долі ОСОБА_7 по депозитному рахунку в ЗАТ АК «Промінвестбанк», закритому 19.01.2008 року ОСОБА_5 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до довідки ЗАТ АК «Промінвестбанк»від 29.10.2008 року № 02-19/104 19.01.2008 року ОСОБА_5 було закрито депозитний рахунок на суму 143251,65 грн. (а.с.103, т.1). Гроші були зняті останньою в період шлюбу, а отже витрачені на потреби сім'ї. Докази на спростування даного факту позивачем не надані.

Позовна вимога щодо поділу автомобіля Hyundai Coupe, державний номер НОМЕР_2 підлягає задоволенню.

Відповідно до довідки УДАІ МВС України автомобіль Hyundai Coupe належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі свідоцтва НОМЕР_4 від 17.05.2007 року (а.с.25, т.1). Автомобіль був придбаний нею перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_7, а отже підлягає поділу. Суд бере до уваги звіт № 2935 про оцінку вартості майна від 06.07.2012 року, оскільки він відображає ринкову вартість автомобіля на час розгляду справи, яким встановлено, що ринкова вартість автомобіля Hyundai Coupe, державний номер НОМЕР_2 становить 53977,18 грн. (а.с.131-151, т. 2).

На підставі викладеного суд приходить до висновку щодо необхідності поділу автомобіля Hyundai Coupe, державний номер НОМЕР_2 шляхом визнання за ОСОБА_5 права власності на нього із компенсацією ? частини вартості ОСОБА_1

Суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_25 право власності на телевізор «PHILIPS» 42, DVD програвач «Pioner», комп'ютер, принтер, монітор, пилосос «PHILIPS», праску «Tefal», що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_5, оскільки остання визнає дану вимогу.

Вимога позивача щодо визнання за нею права власності на шафу-купе, холодильник "Wirpool", СВЧ піч Panasonic-k57, пральну машину, м'який куточок не підлягає задоволенню, оскільки відповідачі цього не визнають, а позивачем не доведено, що зазначене майно було придбане подружжям ОСОБА_7 та ОСОБА_5

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 60, 69-71 Сімейного кодексу України, ст. 1218 Цивільного кодексу України, ст.ст.10,11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про поділ спільної сумісної власності подружжя в порядку спадкування, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на ? частини вартості автомобіля HYUNDAI COUPE, № кузова НОМЕР_3, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 стягнувши з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 у якості компенсації 26988,59 грн..

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на телевізор «PHILIPS» 42, DVD програвач «Pioner», комп'ютер, принтер, монітор, пилосос «PHILIPS», праску «Tefal».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 269,88 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: