Справа № 2-5237/11

Р І Ш Е Н Н Я

(Заочне)

іменем України

"17" квітня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Гончарука В.П.

при секретарі Репетун К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва, з позовом про стягнення боргу з відповідача за договором позики.

Свої вимоги мотивує тим, що 30.12.2008 року сторони уклали договір позики відповідно до якого позивач передав відповідачу 15 400 грн. за умови їх повернення в строк до 15.02.2009 р.

Однак, в порушення умов надання позики відповідач в обумовлений строк кошти не повернула, виходячи з чого позивач просить суд стягнути з неї 204 806,17 грн. суми боргу з урахуванням відсотків, та інфляційної складової, передбачених ст.ст. 625, ЦК України, та умовами договору, поклавши на неї судові витрати.

В судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги, надавши в останнє судове засідання заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про місце, час та дату слухання справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів що у даному випадку вбачається за доцільне.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 грудня 2008 року сторони уклали договір позики, відповідно до положень якого позивач позичив відповідачу 15 400 грн., за умови, що грошові кошти буде повернуто в строк до 15.02.2009р., у випадку девальвації національної валюти в розмірі, еквівалентному 2 000 дол. США станом на день розрахунку, а у разі неповернення їх у визначений строк відповідач зобов»язалась сплачувати позивачу 1,3% від суми боргу за кожен день прострочки розрахунку з урахуванням індексу інфляції за весь час такого прострочення у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України (п. 7 договору позики).

Згідно ст.ст. 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а також боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом..

Як встановлено в судовому засіданні, протягом часу утворення боргу мала місце девальвації гривні по відношенню до долару США, зокрема станом на момент укладення договору 1 дол. США коштував за офіційним курсом НБУ 7,7000 грн., станом на дату розрахунку суми боргу позивачем -30.08.2011р., таке співвідношення визначено НБУ як 7,9715 грн. за 1 дол. США., тобто сума основного боргу, що підлягає поверненню та згідно договору має бути еквівалентна 2000 дол. США становить 15 943 грн.

Таким чином, відповідач не виконала взяті на себе зобов»язання по поверненню позичених коштів, виходячи з чого сума боргу перед позивачем становить 15 943 грн., основного боргу, 185 785,60 грн. 1,3% від суми боргу за кожен день прострочки розрахунку, визначені п. 7 договору позики, та 3077,57 грн. індексу інфляції за час прострочення розрахунку.

Наведені суми боргу підтверджуються розрахунками, долученими до матеріалів справи та визнаються судом як вірні та доведені.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України, Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 625,1046,1047,1048,1049,1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 58,84, 88, 208, 209, 212-215,217, 218, 224-226, 227-228 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 204 806,17 грн. боргу, 1700 грн. державного мита та 120 грн. збору на ІТЗ судового процесу, всього стягнувши 206 626 (двісті шість тисяч шістсот двадцять шість) грн. 17 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя