Головуючий у 1 інстанції - Руднєва О.Т.

                                                                                                                                       Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

                                                                            Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

                   Іменем України

13 серпня 2008 року                                                                                            справа № 22-а-8644/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А :

10.12.2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом (з урахуванням доповнень) до УПСЗН Дзержинської міської ради Донецької області.      

Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 24.06.2008 року позов ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними щодо відмови позивачу у виплаті недоотриманих сум грошової допомоги як інваліду війни 2 групи до 5 травня за 2005 - 2008 роки та стягнення суми заборгованості було задоволено частково. Зазначені дії відповідача визнані неправомірними, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за зазначеним видом грошової допомоги за 2007 рік у сумі 2920 грн. 48 коп. В решті позову у задоволенні відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

Позивач посилається на порушення норм матеріального права, а саме: ст. ст. 2, 7, 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. ст. 8, 19, 22, 150 Конституції України, рішень Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року, № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Вважає, що позов у частині вимог за 2008 рік підлягає задоволенню, оскільки ніяких змін у розмір разової грошової допомоги, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не вносилося, то ця норма закону є діючою.  

Просить постанову суду скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позову у частині позовних вимог за 2007, 2008 роки. 

Відповідач  посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч. 3 ст. 62  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та не врахування вимог п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення", який передбачає фінансування витрат місцевого бюджету по державним програмам за рахунок субвенції, передбаченої державним бюджетом на поточний рік.

Вважають, що сплачуючи позивачу зазначений вид допомоги у розмірах зазначених в постановах Кабінету Міністрів України, діяли у межах повноважень та відповідно до діючого законодавства. 

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач дійсно є інвалідом війни 2 групи та перебуває на обліку у відповідача, при цьому розмір мінімальної пенсії за віком за станом на 05 травня 2007 року складав - 410 грн. 06 коп.

Таким чином, суд першої інстанції вирішив, що позивач повинен був отримати від відповідача разову грошову допомогу в 2007 році у розмірі 3280 грн. 48 коп. (410 грн. 06 коп. х 8), але фактично позивач отримав 360 грн., а тому, відповідачем було недоплачено позивачеві суму щорічної разової допомоги як інваліду війни 2 групи до 5 травня в 2007 році - 2920 грн. 48 коп. (3280 грн. 48 коп. - 360 грн.).

У стягненні зазначеного виду допомоги за 2005, 2006, 2008 роки судом першої інстанції було відмовлено за безпідставністю. 

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг та наданих позивачем заперечень, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, апеляційну скаргу УПСЗН Дзержинської міської ради Донецької області - залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи, знаходиться на обліку в УПСЗН Дзержинської міської ради Донецької області, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

            У 2005, 2006 роках позивач фактично отримав від відповідача наведений вид допомоги в розмірі 330 грн., щорічно. При цьому відповідач керувався положеннями ст. 34 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік”, ст. 30 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”.

В 2007 році фактично позивач отримав від відповідача - 360 грн., при цьому відповідач керувався положеннями ст. ст. 29, 33 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

               Положення пунктів 13, 29 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) здійснювалася інвалідам 2 групи  у розмірі 360  грн. - визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України  у справі  № 6-рп від 09.07.2007 року.

                   У квітні 2008 році позивач фактично отримав від відповідача - 400 грн., що було передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.2008 року "Про розміри грошової допомоги, яка виплачується у 2008 році згідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" та пунктом 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року, яким були внесені зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у тому числу до ч. 5 ст. 13 цього Закону, яка передбачала щорічно до 5 травня інвалідам війни виплату разової грошової допомоги у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

               Положення пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" рішенням Конституційного Суду України у справі 10-рп від 22.05.2008 року визнано неконституційним.

               10.06.2008 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо сплати зазначеного виду допомоги у передбаченому законом розмірі, на що 11.06.2008 року отримав відмову, що стало підставою для звернення до суду із заявою про внесення доповнень до заявленого адміністративного позову.

Тобто, позивач повинен був отримати від відповідача разову грошову допомогу в 2008 році у розмірі 3848 грн. (481 грн. х 8), але фактично позивач отримав 400 грн., а тому, відповідачем було недоплачено позивачеві суму щорічної разової допомоги як інваліду війни 2 групи до 5 травня в 2008 році - 3448 грн. (3848 грн. - 400 грн.). 

Тому неправомірність дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у сплаті щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року в розмірі 360 грн. та протягом 2008 року в розмірі 400 грн., які встановлені вище приведеними нормами законів та постанов, а не в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, згідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є очевидною.

З відповідача на користь позивача за рахунок Державного бюджету України підлягає стягненню несплачена грошова допомога як інваліду війни 2 групи до 5 травня у розмірі визначеному ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2007, 2008 роки в загальній сумі 6368 грн. 48 коп. (2920 грн. 48 коп. (410 грн. 06 коп. х 8 - 360 грн.) + (3448 грн. (481 грн. х 8 - 400 грн.).

Проте, норми Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України. За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо правомірності дій відповідача відносно розміру сплати позивачу зазначеного виду допомоги у 2005 та 2006 роках.  

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи але ухвалено постанову із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому судове рішення підлягає скасуванню.  

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 11, 21, 160, 184, 195, 196, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, частиною 2 статті 205, статтями 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 24.06.2008 року у справі № 2-а-121/08 - задовольнити, Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 24.06.2008 року у справі № 2-а-121/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про визнання дій неправомірними щодо відмови у виплаті недоотриманих сум грошової допомоги як інваліду війни 2 групи до 5 травня за 2005 - 2008 роки та стягнення суми заборгованості - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про визнання дій неправомірними щодо відмови у виплаті недоотриманих сум грошової допомоги як інваліду війни 2 групи до 5 травня за 2005 - 2008 роки та стягнення суми заборгованості - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоотриманих сум грошової допомоги як інваліду війни 2 групи до 5 травня у розмірі визначеному ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2007, 2008 роки.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 несплачену грошову допомогу як інваліду війни 2 групи до 5 травня у розмірі визначеному ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2007, 2008 роки в сумі 6368 грн. 48 коп.

В інший частині позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради - відмовити за безпідставністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.

            Головуючий:                                                                         І.В.Геращенко

            Судді:                                                                                    Т.Г.Арабей

                                                                                                   О.А.Нікулін