Справа № 2-4868/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"30" березня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Гончарука В.П.

при секретарі Репетун К.А., Соломянюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 третя особа ЖБК «Харчовик -4», Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації про встановлення порядку користування житловим приміщенням, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулвся з позовом до відповідачів про встановлення порядку користування квартирою. В обґрунтування позову зазначив, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю та належить в рівних долях йому та відповідачу ОСОБА_2

З врахуванням того, що він з відповідачем розірвав шлюб та на даний час створив нову сім»ю, в зв»язку з чим просить постановити рішення в якому встановити порядок користування вище вказаною спірною квартирою виділивши йому в користування кімнату житловою площею 19 м.2. а відповідачам відповідно кімнати 11,7 м.2 та 9,6 м.2, місця загального користування залишити в загальному користуванні, при цьому свої позовні вимоги обґрунтовує вимогами ст. 104 ЖК України.

В судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав, викладених в позовній заяві та просив його задовольнити, зазначивши при цьому,що на даний час фактично встановлено порядок користування спірною квартирою, де він користується кімнатою 19 кв. м., а відповідачі користуються іншими двома кімнатами 11, 7 та 9.6 м.2. На задоволені позову наполягає з тих підстав, щоб в майбутньому уникнути конфліктних ситуацій щодо користування квартирою та в подальшому має намір укласти окремий договір найму житлового приміщення виділивши свою частку в натурі.

Представник відповідача ОСОБА_6, що представляв інтереси ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував зазначивши , що на даний час фактично відсутній сам предмет спору, так -як між позивачем та відповідачами встановлений порядок користування спірною квартирою, а також зазначив, що позивачем не вірно заявлені позовні вимоги.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 також проти задоволення позову заперечували та повністю підтримали думку представника відповідача ОСОБА_6, підтвердивши, що між позивачем та відповідачами встановлено порядок користування спірною квартирою, відповідно до якого позивач користується кімнатою 19 м.2.

Представники третьої особи ЖБК «Харчовик -4» в судове засідання не з»явився, хоча сповіщався належним чином про день місце та час розгляду справи в суді.

Представник Органу опіки та піклування Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації в судове засідання не з»явився, але надала до суду заяву в якій просила слухати справу в його відсутність.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, відповідачів, представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази по справі,встановив наступне.

Згідно зі ст. 155 ЖК України власник квартири та її частки не може бути позбавлений права користування жилим приміщенням, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно копії технічного паспорту та плану квартири, квартира № НОМЕР_1 складається з 3-х ізольованих кімнат площами 19,0; 9,6; 11,7 кв.м , загальна житлова площа квартири складає 68,8 кв.м.

Згідно ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру користуються нею для особистого проживання і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.3 ст. 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до вимог статті 11 ЦПК України слідує, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до свідоцтва про право власності , виданого 16 липня 2007 року спірна квартира належить позивачу ОСОБА_1, будь -яких правовстановлюючих документів, що на даний час спірна квартира належить в рівних долях позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи позивач обґрунтовує свої позовні вимоги з посиланням на норму статті 104 ЖК України передбачено , що член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.

У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Правила, встановлені частиною першою цієї статті, не поширюються на жилі приміщення в будинках підприємств, установ, організацій найважливіших галузей народного господарства (частина перша статті 114), крім випадків, коли наймач одержав приміщення не у зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив право на його виселення, а також на приміщення в будинках колгоспів.

Тобто дана норма закону регламентує правовідносини щодо користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, що вказана спірна квартира №НОМЕР_1 відноситься до приватного житлового фонду в зв»язку з чим вказані правовідносини повинні регулюватися главою 6 Житлового Кодексу України та главою 26 Цивільного Кодексу України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що правовідносини, які виникли між учасниками процесу не регулюються вимогами статті 104 ЖК України , а тому посилання позивача на вказану норму є невірним в зв»язку з чим суд дійшов висновку, що позов з даних підстав задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.104, 150, 155 ЖК України, ст.355, 364, 369, 370 ЦК України, ст. 10, 15, 60, 61, 88, 208, 209, 212 -215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 третя особа ЖБК «Харчовик -4», Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про встановлення порядку користування житловим приміщенням -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва протягом 10 діб з дня проголошення рішення суду через Дніпровський районний суд м.Києва.

Суддя: