Справа № 2-3219/2011

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"09" лютого 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Гончарука В.П.

при секретарі Репетун К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, мотивуючи тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, у зв'язку з тим, що під час спільного подружнього життя виявилась несумісність їх характерів, принципова відмінність поглядів на спільне життя в побутових питаннях, звичках, внаслідок чого погіршились взаємовідносини, та з вересня 2010 року сімейно-шлюбні відносини між ними припинено, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть в зв»язку з чим просить розірвати шлюб.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, надавши пояснення, що викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з"явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила в зв"язку з чим суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення, згідно ст. ст. 224, 169 ч. 4 ЦПК України, за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, з 4 квітня 2008 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, в шлюбі дітей не народжували, сімейне життя позивача та відповідача не склалось, у зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на життя, не в змозі дійти до єдиної думки при вирішенні сімейних та побутових проблем, з вересня 2010 року сімейно-шлюбні відносини подружжям не підтримуються, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, клопотань щодо надання строку на примирення не заявляли, за склавшихся обставин поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторона позивача та відповідача бажання не має.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, тому позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10,58,88, 158, 208,209,212-215, 218, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н... та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві 4 квітня 2008 року (актовий запис № 328) - розірвати.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії

С у д д я