Справа № 2604/469/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"07" березня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Гончарука В.П.

при секретарі Репетун К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, мотивуючи тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, у зв'язку з тим, що під час спільного подружнього життя виявилась несумісність їх характерів, принципова відмінність поглядів на спільне життя в побутових питаннях, звичках, внаслідок чого погіршились взаємовідносини, з січня 2011 року сімейно-шлюбні відносини між ними припинено, спільного господарства не ведуть не проживають разом в зв»язку з чим просить розірвати шлюб.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилась, але надала до суду заяву в якій просила слухати справу в її відсутність та наполягала на задоволені позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, але також надав до суду заяву в якій просив слухати справу в його відсутність та не заперечував щодо задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, з 15 січня 1994 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, в шлюбі дітей не має, сімейне життя позивача та відповідача не склалось, у зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на життя, не в змозі дійти до єдиної думки при вирішенні сімейних та побутових проблем, з січня 2011 року сімейно-шлюбні відносини подружжям не підтримуються, спільного господарства не ведуть, клопотань щодо надання строку на примирення не заявляли, за склавшихся обставин поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторона позивача та відповідача бажання не має.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, тому позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10,58,88, 158, 208,209,212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований Відділом запису актів громадянського стану Дніпровської районної державної адміністрації м. Києва 15 січня 1994 року (актовий запис № 14) - розірвати.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

С у д д я