Справа № 2-2026/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"01" лютого 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бірси О.В.

при секретарі - Бушура Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Плюс", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТзДВ СК "Плюс", ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 21 вересня 2010 року по вул. Березняківській, 31 в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригоди, за участю автомобіля "Богдан", державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля “ВАЗ” державний номерний знак НОМЕР_4, який належить позивачу. Дана ДТП мала місце внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2 ПДР. При розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В результаті ДТП автомобіль "ВАЗ" отримав механічні пошкодження, вартість відновлення яких, відповідно до висновку спеціаліста становить 11430 гривень 78 копійок. ТзДВ СК "Плюс" у виплаті страхового відшкодування відмовили. Тому ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача ТзДВ СК "Плюс" на його користь суму збитку у розмірі 11430 гривень 78 копійок, моральну шкоду, додаткові витрати, понесені у зв'язку з пошкодженням його автомобіля та витрати на правову допомогу. А також стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду.

Під час розгляду справи, представник позивача ОСОБА_4 уточнювала позовні вимоги, відповідно до останніх уточних позовних вимог в інтересах позивача просить стягнути з власника автомобіля "Богдан" ОСОБА_3 на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 11430 гривень 78 копійок, додаткові витрати, понесені у зв'язку з пошкодженням його автомобіля у розмірі 2041 гривня 90 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 2500 гривень; стягнути з ТзДВ СК "Плюс" на користь позивача моральну шкоду в розмірі 3000 гривень та витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 950 гривень; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 3000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ТзДВ СК "Плюс" в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2010 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Богдан", державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Березняківській, 31 в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки та під час зміни напрямку руху, не переконався, що це буде безпечно, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем “ВАЗ” державний номерний знак НОМЕР_4, чим заподіяв матеріальні збитки. Вина ОСОБА_2 в даній ДТП підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2010 року (а.с.10).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В результаті даної ДТП автомобіль “ВАЗ” державний номерний знак НОМЕР_4 отримав пошкодження, вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля, згідно висновку спеціаліста № 1/01 від 15.01.2011 року, складає 11430 гривень 78 копійок (а.с.19-25).

Додаткові витрати, понесені позивачем у зв'язку з пошкодженням автомобіля, а саме за його зберігання становить 2041 гривню 90 копійок (а.с.35, 52).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3011110, забезпечений транспортний засіб "Богдан", державний номерний знак НОМЕР_1, тип договору - І, зазначеним договором було застраховано цивільно-правову відповідальність будь-якої особи, яка на законних підставах експлуатує зазначений транспортний засіб, а договір страхування укладено з ОСОБА_3.

Згідно відповіді УДАІ Київської області від 08.07.2011 року, автомобіль "Богдан", державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстровано за ОСОБА_3.

Як вбачається з матеріалів справи ТзДВ СК "Плюс" зверталось до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про надання інформації та належним чином завірених документів, що підтверджують право експлуатації забезпеченим ТЗ на законних підставах ОСОБА_2. Вказаних документів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надали. У зв'язку з чим у виплаті страхового відшкодування на користь позивача було відмовлено.

Отже, ОСОБА_3, як власник автомобіля "Богдан", державний номерний знак НОМЕР_1, є належним відповідачем щодо стягнення матеріальної шкоди та додаткових витрати, понесені у зв'язку з пошкодженням автомобіля.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути на користь позивача матеріальну шкоди в розмірі 11430 гривень 78 копійок та додаткові витрати, пов'язані зі зберіганням пошкодженого транспортного засобу у розмірі 2041 гривня 90 копійок.

Звертаючись до суду, позивач також просив стягнути з ТзДВ СК "Плюс" на його користь моральну шкоду в розмірі 3000 гривень, витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 950 гривень.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 25.10.2010 року до спеціаліста ОСОБА_5 надійшла заява від ТзДВ СК "Плюс" про проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу "ВАЗ" державний номерний знак НОМЕР_3. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, згідно звіту № 08252 від 30.10.2010 року, складає 7370 гривень 94 копійки без ПДВ (а.с.14-18).

Не погоджуючись з даним звітом позивач звернувся до ПП «Вега»для проведення автотоварознавчого дослідження. Згідно висновку спеціаліста № 1/01 від 15.01.2011 року, складає 11430 гривень 78 копійок (а.с.19-25). Вартість послуг за проведення автотоварознавчого дослідження складає 950 гривень (а.с. 34).

Клопотань про проведення судової експертизи від сторін не надходило.

Оскільки, позивача звертався з заявою про проведення повторного автотоварознавчого дослідження у зв'язку з явним зниженням суми завданої йому шкоди при проведенні автотоварознавчого дослідження на замовлення ТзДВ «СК «Плюс», то витрати позивача за проведене дослідження у розмірі 950 гривень слід покласти на ТзДВ «СК «Плюс».

Разом з тим, ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цією статті.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31.03.95 року особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Оскільки вина ТзДВ СК "Плюс", щодо бездіяльності в судовому засіданні, будь-якими належними доказами не підтверджена, підстави для відшкодування моральної шкоди з ТзДВ СК "Плюс" на користь позивача відсутні.

При визначенні суми компенсації моральної шкоди, якої зазнав позивач внаслідок неправомірних дій відповідача з ОСОБА_2, якого притягнуто до адміністративної відповідальності та порушення ПДР, що призвело по пошкодження транспортного засобу позивача, суд враховує, що позивач протягом тривалого часу був позбавлений можливості користуватись автомобілем, що порушило його звичайний спосіб життя, витрачати час на звернення до суду за захистом порушеного права, тому на відшкодування завданої моральної шкоди суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача компенсацію у розмірі 1000 гривень.

При визначені суми на правову допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 суд виходить з того, що ст. 79 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на правову допомогу.

В силу ст.ст. 56, 84 ЦПК України ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі у розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у розгляді справи.

Виходячи із системного тлумачення ст.ст. 56, 79, 84 ЦПК України витрати понесені позивачем до подання позовної заяви не є витратами на правову допомогу.

Витрати понесені позивачем до відкриття провадження у справі є збитками, які особа понесла для відновлення свого порушеного права (п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Тобто витрати позивача у розмірі 2500 гривень (а.с.36-39), понесенні до відкриття провадженні у даній справі відшкодуванню, як витрати на правову допомогу не підлягають.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» встановлено, що граничний розмір витрат пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення не перевищує суму, що обчислюється з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Враховуючи кількість та тривалість судових засідань, в яких брала участь представник позивача ОСОБА_4 (06 травня 2011 року -5 хвилин, 27 травня 2011 року -40 хвилин, 21 червня 2011 року -10 хвилин, 26 жовтня 2011 року -40 хвилин, 29 листопад 2011 року -5 хвилин, 28 грудня 2011 року -10 хвилин, 01 лютого 2012 року -30 хвилин), розмір мінімальної заробітної плати на день судових засідань (з 01 квітня 2011 року -960 гривень, з 01 жовтня 2011 року -985 гривень, з 01 січня 2012 року -1073 гривні) загальна сума компенсації витрат на її участь в судовому засіданні, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача становить 927 гривень 77 копійок.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, перелік яких наведено у ст. 79 ЦПК України. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог. Тобто, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 8 гривень 50 копійок, а з відповідача ОСОБА_3 -120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. А також стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь держави судовий збір, від сплати якого звільнений позивач у розмірі 214 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного та керуючись 1166, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-228, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Плюс" про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 11430 гривень 78 копійок, додаткові витрати, пов'язані зі зберіганням автомобіля у розмірі 2041 гривня 90 копійок, витрати на правову допомогу у розмірі 927 гривень 77 копійок та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 14520 (чотирнадцять тисяч п'ятсот двадцять) гривень 45 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Плюс" на користь ОСОБА_1 витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 950 (дев'ятсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 гривень та 8 гривень 50 копійок судового збору, а всього 1008 (одну тисячі вісім) гривень 50 копійок.

Стягнути ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 45 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва. Особи, які брали участь у справ, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я: