Справа № 2604/8370/12

В И Р О К

іменем України

"22" жовтня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого -судді Старовойтової С.М.,

при секретарях - Ковалівській Л.М., Фоміній К.Г.,

з участю прокурорів - Волянської Л.В., Ткачук Г.В., Сокирка Я.М.,

Понамарьової М.С.,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

представника потерпілої - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Копіївка Іллінецького району Вінницької області, українця, громадянина України, одружений, який має на утриманні малолітню дитину, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого вироком Дарницького районного суду м. Києва від 20 квітня 2007 року за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 3 грудня 2008 року у зв'язку з Указом Президента «Про помилування»,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України,

в с т а н о в и в :

3 січня 2012 року близько 2 години ОСОБА_5, який на автомобілі «ВАЗ 21011»держаний номерний знак НОМЕР_1 підвозив ОСОБА_3 до місця її проживання, зупинив автомобіль під Московським мостом на території Труханова острова, після чого у нього виник умисел на зґвалтування ОСОБА_3

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_5, ігноруючи відмову ОСОБА_3 вступити з ним у статеві зносини, застосував до неї фізичне насильство, штовхнувши на заднє сидіння автомобіля, після чого, утримуючи її на сидінні автомобіля, зґвалтував.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав та показав, що дійсно він займається тим, що неофіційно на автомобілі перевозить людей, і уніч з 2 на 3 січня 2012 року він також працював, та в районі станції метро «Святошино» зупинився, щоб підвезти дівчину, це була потерпіла ОСОБА_3, яка зупиняла автомобілі та була у стані алкогольного сп'яніння, дівчина сказала, що їй потрібно їхати на вулицю Петра Запорожця у м. Києві, і він її повіз, проїхавши через Московський міст, звернув під міст щоб сходити до туалету та зупинив автомобіль, потерпіла також вийшла з автомобілю щоб справити нужду, в цей час у нього виник умисел вступити з нею у статеві зносини, після чого він відчинив задні двері автомобіля та штовхнув потерпілу на заднє сидіння, зняв з неї колготки та білизну і вступив у статевий акт, який відбувався приблизно п'ять хвилин, після чого вийшов з автомобіля, а дівчина також вийшла і пішла у напрямку проспекту Ватутіна у м. Києві. Також зазначив, що не мав при собі ножа та не погрожував потерпілій застосуванням ножа, а фізичне насильство полягало у тому, що він її штовхнув на сидіння автомобіля та утримував своїм тілом. Крім того, показав, що потерпіла не давала згоди вступити з ним у статеві зносини.

Крім визнання підсудним вини у вчиненому злочині, його вина доведена наступними доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка будучи допитана в судовому засіданні, показала, що уніч з 2 на 3 січня 2012 року відпочивала з друзями у ресторані на вулиці Хрещатику, потім вирішила їхати додому та зупинила автомобіль таксі, по дорозі вона посварилась з таксистом і він завіз її в інший бік в район станції метро «Святошино», де вона зупиняла інший автомобіль, в цей час зупинився підсудний та запропонував підвезти, на що вона погодилась та сіла в автомобіль, в якому були інші люди, яких підсудний завіз на житловий масив «Борщагівка»та поїхав у напрямку Лівого берегу через Московський міст, після чого заїхав під міст, зупинив автомобіль, перетяг її з переднього на заднє сидіння, стягнув з неї одяг, після чого вступив з нею у статеві з зносини, згоди вступати з ним у статеві зносини вона не давала;

- показаннями свідка ОСОБА_7, який був допитаний в судовому засіданні та показав, що потерпіла ОСОБА_3 є його дружиною, 2 січня 2012 року він разом з дружиною відпочивав у друзів, після чого він відпустив її на дискотеку з друзями, близько 00 годин 3 січня 2012 року вона йому подзвонила та повідомила, що їде до ресторану «Мафія», що на вулиці Хрещатику, після першої години 3 січня 2012 року ОСОБА_3 подзвонила з невідомого номеру та сказала забрати її з житлового масиву «Борщагівка», не повідомивши де саме знаходиться, він передзвонював на номер, з якого вона дзвонила, проте він не відповідав, через деякий час дружина повернулась додому та повідомила, що її зґвалтували;

- показаннями свідка ОСОБА_8, який будучи допитаним в судовому засіданні підтвердив показання, які він давав на досудовому слідстві та показав, що він працює оперуповноваженим карного розшуку Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві, та під час виконання свої обов'язків затримував ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні злочину, крім того показав, що отримав у ОСОБА_5 пояснення, в який він зазначив, що підвозив невідому йому дівчину додому, оскільки «таксував»на автомобілі, і у нього виник умисел її зґвалтувати, тому він завіз її під Московський міст, де зупинив автомобіль, перетяг дівчину на заднє сидіння автомобіля та зґвалтував. Також свідок зазначив, що до ОСОБА_5 будь-якого фізичного чи психологічного тиску не застосовувалось, він добровільно дав пояснення;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який будучи допитаним в судовому засіданні, показав, що працює на посаді слідчого Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві і розслідував кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5, під час допиту потерпілої вона пояснювала, що їхала разом з підсудним в автомобілі, потім він завіз її під міст і, погрожуючи ножем, зґвалтував, під час допиту ОСОБА_5 він пояснив, що мав статевий акт з потерпілою з її згоди, ножем їй не погрожував, оскільки ножа у нього не було;

- даними протоколу огляду місяця події та фототаблиці до нього від 10 січня 2012 року, згідно яких було оглянуто автомобіль «ВАЗ 21011»червоного кольору держаний номерний знак НОМЕР_1 та вилучено з автомобіля ніж столовий та фрагменти тканини з чохлів переднього пасажирського та заднього сидіння автомобіля, а також ключі від автомобіля ( а.с. 19- 22 т. 1 );

- даними протоколу огляду та вилучення від 3 січня 2012 року, згідно яких у потерпілої ОСОБА_3 вилучено нижню білизну, в яку вона була одягнута під час її зґвалтування ( а.с. 26 т.1);

- даними протоколу огляду та вилучення від 3 січня 2012 року, згідно яких у потерпілої ОСОБА_3 вилучено спідницю та колготи, в які вона була одягнута під час вчинення відносно неї злочину ( а.с. 27 т.1);

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 10 січня 2012 року, згідно яких потерпіла ОСОБА_3 серед чотирьох осіб, що пред'являлись їй для впізнання, вказала на ОСОБА_5 як на особу, яка 3 січня 2012 року близько 3 години біля Московського мосту у м. Києві вступив з нею у статеві зносини проти її волі ( а.с. 39-40 т. 1);

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10, показання якого були оголошені в судовому засіданні, згідно яких в його власності знаходиться автомобіль «ВАЗ 21011»червоного кольору держаний номерний знак НОМЕР_1, на цей автомобіль він видів довіреність на право керування ОСОБА_5, який знімав в його квартирі кімнату, для того, щоб він міг «таксувати»вночі та заробляти собі на життя, після того як ОСОБА_5 затримали працівники міліції, то він розповів, що 3 січня 2012 року вночі він зґвалтував дівчину і за це йому дуже соромно, крім того свідок зазначив, що у бардачку автомобіля лежав столовий ніж, оскільки використовував його на присадибній ділянці і під час ремонту проводки автомобіля та залишив у бардачку, чи знав про це ОСОБА_5, йому не відомо ( а.с. 50-51 т. 1 );

- даними протоколу допиту ОСОБА_5 в якості підозрюваного, згідно яких він показав, що на автомобілі «ВАЗ 21011», який управляє по довіреності займається приватним перевезенням пасажирів, уніч з 2 на 3 січня він також працював, спочатку на бульварі Шевченка у м. Києві підібрав компанію з чотирьох осіб, потім завіз двох хлопців з тієї компанії на вулицю Гната Юри та повіз дівчину на вулицю Чорнобильську, близько 2 години 3 січня 2012 року, проїжджаючи біля станції метро «Святошино»він побачив дівчину, яка зупиняла автомобіль та була у стані алкогольного сп'янінні, він запитав у хлопця та дівчини про те, чи вони не проти, якщо він підвезе цю дівчину, вони погодились, і він зупинився, запитавши у дівчини про те, куди їй потрібно, вона повідомила, що їй потрібно на вулицю Петра Запорожця і він погодився, та вона сіла до автомобілю, потім він завіз одну дівчину, що сіла на бульварі Шевченка, на вулицю Чорнобильську, а хлопця -на вулицю Булаховського, після чого повіз дівчину, що сіла біля станції метро «Святошино»на вулицю Петра Запорожця через Московський міст, проїхавши міст, він вирішив звернути з дороги щоб сходити в туалет, після чого вийшов з автомобіля, дівчина також вийшла з автомобіля щоб справити нужду, потім він запитав у неї як вона буде розраховуватись, на що вона відповіла, що грошей немає, і він їй запропонував розрахуватись інтимними послугами, на що вона відмовилась, але він відкрив задні двері автомобіля і штовхнув її на сидіння, вона впала, після чого він стягнув з неї одяг та зґвалтував ( а.с. 57-60 т. 1 );

- даними протоколу допиту ОСОБА_5 в якості обвинуваченого, згідно яких ОСОБА_5 під час допиту підтвердив показання, що були надані ним під час його допиту в якості підозрюваного (а.с. 69-70 т. 1 );

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події, згідно яких ОСОБА_5 підтвердив показання, які були надані ним під час його допиту, а також показав як був вчинений ним злочин відносно потерпілої ОСОБА_3 ( а. с. 71-74 т. 1 );

- даними протоколу очної ставки, проведеної між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, згідно яких ОСОБА_5 підтвердив, що зґвалтував потерпілу ОСОБА_3, вступивши з нею у статеві зносини проти її волі, застосувавши до неї насильство, а саме штовхнув її в груди на заднє сидіння автомобіля ( а. с. 75-77 т. 1 );

- даними висновку експерта № 88 від 6 лютого 2012 року, згідно яких при дослідженні плями речовини світло-жовтого кольору на трусах рожевого та білого кольорів і плями речовини сірого кольору на трусах рожевого і білого кольорів та гігієнічній прокладці, виявлено головки сперматозоїдів та клітини з ядрами (а.с. 110-111 т. 1);

- даними висновку експерта № 89мб від 8 лютого 2012 року, згідно яких в результаті дослідження встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_5, генетичні ознаки слідів сперми і клітин з ядрами на трусах рожевого та білого кольорів та генетичні ознаки слідів сперми і клітин з ядрами на трусах і гігієнічній прокладці, при цьому встановлено, що генетичні ознаки слідів сперми та клітин з ядрами на трусах та генетичні ознаки слідів сперми та клітин з ядрами на гігієнічній прокладці є змішаними, генетичні ознаки ОСОБА_5 присутні серед змішаних генетичних ознак, виявлених на трусах і гігієнічній прокладці ( а.с. 118-120 т. 1 );

Зазначені докази є послідовними, логічними та узгоджуються між собою, а тому суд вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, та покладає їх в основу обвинувального вироку.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення також у тому, що він, ігноруючи відмову потерпілої вступити з ним у статеві зносини, схопив потерпілу за горло, після чого, продовжуючи свої злочинні наміри, погрожуючи ножем та застосуванням фізичного насильства, наказав ОСОБА_3 не пручатися та не кричати.

Між тим, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що ножа вона не бачила, вона відчувала на своїй шиї якийсь предмет, а тому вирішила, що це ніж, крім того, зазначила, що під час пред'явлення їй предметів для впізнання вказала на кухонний ніж, оскільки вона вирішила, що він має бути саме такого розміру, крім того зазначила, що не мала будь-яких ушкоджень на шиї та за медичною допомогою з цього приводу не зверталась. Також потерпіла вказала, що під час руху, а також після зупинки автомобіля не бачила, щоб ОСОБА_5 брав у бардачку якісь речі, у тому числі ніж.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи зазначене, суд критично ставиться до показань потерпілої про те, що підсудний утримував її рукою за шию та погрожував їй застосуванням ножа, оскільки в судовому засіданні вона зазначила, що не бачила ніж, а лише відчувала на шиї якийсь предмет.

При цьому суд не бере до уваги як доказ у справі протокол пред'явлення речей для впізнання від 11 січня 2012 року, згідно якого ОСОБА_3 вказала на ніж, яким їй погрожував ОСОБА_5, зазначивши, що впізнає його по розміру та зовнішньому вигляду, оскільки згідно показань потерпілої в судовому засіданні, вона не бачила ножа, а тому не могла впізнати його за розміром та зовнішнім виглядом.

Сприйнявши критично показання потерпілої про те, що підсудний утримував її рукою за шию, суд враховує те, що потерпіла як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні змінювала показання, а також приймає до уваги показання підсудного та свідка ОСОБА_12 про те, що потерпіла ОСОБА_3 знаходилась у стані сильного алкогольного сп'яніння.

При цьому суд бере до уваги показання підсудного, оскільки вони є логічними, послідовними та не суперечать іншим доказам у справі, крім того як під час досудового, так і судового слідства ОСОБА_5 не змінював показання та визнавав вину у зґвалтуванні.

Дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні зґвалтування, тобто статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства.

Дії ОСОБА_5 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 1 ст. 152 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_5 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України належить до злочину середньої тяжкості, дані про його особу, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше судимий.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5, суд визнає рецидив злочину.

Враховуючи суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу ОСОБА_5, суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 152 КК України, оскільки його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства, а також з метою попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання суд не вбачає.

Таке покарання суд вважає необхідним та достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з ОСОБА_5

В порядку ст. 81 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох ) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду, та утримати його в Київському слідчому ізоляторі управління в м. Києві та Київській області Державної пенітенціарної служби України.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 22 жовтня 2012 року.

Речові докази у справі, а саме:

- ніж, нижню білизну, колготки, фрагменти тканин з чохлів сидінь автомобіля, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити;

- спідницю синього кольору, яка передана на зберігання до Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві, - повернути потерпілій ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному Управлінні МВС України в м. Києві судові витрати за проведення експертиз (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018, призначення платежу -послуги експерта, код послуги 11022 ) - 4374 гривні 48 коп.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя С.М. Старовойтова