ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/25371/11
Вищий адміністративний суд України колегією суддів у складі
Гашицького О.В. (суддя-доповідач), Горбатюка С.А., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2011 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Сватівському районі Луганської області (далі -УПФ) про стягнення підвищення до пенсії, касаційне провадження в якій відкрито відповідно до положень частини десятої статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги),
встановив:
У поданій до суду 26 січня 2011 року позовній заяві ОСОБА_4 зазначала, що є дитиною війни і відповідно до статті 6 Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни»(далі -Закон № 2195-ІV) має право на одержання підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (30 % мінімального розміру пенсії за віком).
Посилаючись на невиконання відповідачем вимог наведеної норми Закону № 2195-ІV (нарахування та виплату підвищення до пенсії здійснено у меншому розмірі), позивач просила визнати дії відповідача незаконними, зобов'язати УПФ здійснити належний перерахунок із 1 січня 2006 року розміру підвищення до призначеної їй пенсії та його виплату.
Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 8 лютого 2011 року за результатами розгляду справи в скороченому провадженні позов задоволено частково: зобов'язано УПФ здійснити підвищення до призначеної позивачеві пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком із 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням виплат, проведених раніше.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2011 року зазначену постанову суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши у визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) межах за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в касаційній скарзі, правильність застосування норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково.
Позивачеві згідно зі статтею 1 Закону № 2195-ІV, у визначеному цим Законом порядку, встановлено статус дитини війни, він отримує пенсію за віком. Відповідно до статті 6 Закону № 2195-ІV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(далі - Закон № 107-VI) частину першу статті 6 Закону № 2195-ІV викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону № 107-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У подальшому зміни до статті 6 Закону № 2195-ІV не вносились.
З огляду на наведене, з 22 травня 2008 року діти війни мають право на отримання підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем без поважних причин пропущено встановлений статтею 99 КАС строк звернення з цим позовом до суду, тому з огляду на вимогу відповідача в суді першої інстанції в задоволенні позову слід відмовити на підставі статті 100 КАС.
Із таким висновком суду апеляційної інстанції можна погодитись лише частково.
Відповідно до положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Шестимісячний строк звернення до суду діє з моменту набрання чинності нової редакції статті 99 КАС, тобто з 30 липня 2010 року. Це означає, що у разі виникнення в особи права на звернення до зазначеної дати, коли процесуальним законом були встановлені інші строки, то в період чинності попередньої норми підлягають до застосування ті строки, які існували на час виникнення цього права. При цьому вимога частини другої статті 5 КАС, відповідно до якої провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, полягає у тому, що залишок строку звернення до суду, право на яке виникло у особи до набрання чинності нової редакції статті 99 КАС після 30 липня 2010 року, не може перевищувати строки, встановлені статтею 99 КАС у новій редакції.
Оскільки позивач звернулась до суду з позовом 26 січня 2011 року, тобто у межах шести місяців після 30 липня 2010 року, то її позовні вимоги підлягають задоволенню з 26 січня 2010 року.
За статтею 229 КАС суд касаційної інстанції має право скасувати судове рішення й ухвалити нове судове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але порушено норми матеріального чи процесуального права, що призвело до незаконного судового рішення. Це правило поширюється на випадки скасування судового рішення в його частині).
Скасовуючи рішення суду апеляційної та ухвалюючи в цій частині нове судове рішення, суд касаційної інстанції враховує також наступне.
1. Не можуть бути взяті до уваги доводи УПФ в першій інстанції (також наведені відповідачем у його апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції) щодо неврегульованості механізму реалізації положень статті 6 Закону № 2195-ІV. Рішення судів у зазначеній частині відповідає положенням статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частини першої статті 2 Закону України від 15 липня 1999 року № 966-ХІV «Про прожитковий мінімум»та судовій практиці, що склалася при розв'язанні спорів цієї категорії.
2. Пенсія є періодичним платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена у часі.
Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування та виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»(набрав чинності 19 червня 2011 року) (далі -Закон № 3491-VI) Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема, статті 6 Закону № 2195-ІV застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону № 3491-VI Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 р. № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року (з дня офіційного оприлюднення цієї постанови).
Оскільки до набрання чинності наведеної постанови Уряду розмір підвищення до пенсії, що виплачується дітям війни, було визначено Законом № 2195-ІV, саме його стаття 6 підлягає застосуванню при розв'язанні спору щодо вимог позивача до 22 липня 2011 року включно.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2011 року скасувати в частині, що стосується відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Сватівському районі Луганської області про перерахунок підвищення до пенсії в період із 26 січня 2010 року по 22 липня 2011 року включно.
У цій частині ухвалити нове судове рішення.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Сватівському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 встановленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період із 26 січня 2010 року по 22 липня 2011 року включно.
В іншій частині постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2011 року залишити без змін.
Чинним процесуальним законом не передбачено можливість оскарження цієї постанови. Рішення суду касаційної інстанції може бути переглянуте Верховним Судом України відповідно до положень статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді