АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/9091/12 Справа № 2-4354/11 Головуючий у 1 й інстанції - Бібік М.М. Доповідач - Басуєва Т.А.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2012 року листопада 02 дня апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Басуєвої Т.А.

суддів Волошина М.П., Демченко Е.Л.

при секретарі Книш К.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року ПАТ «ВТБ Банк»звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2011 року позов задоволено.

Додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2012 року визначено суму коштів, яка підлягає стягненню окремо за кожною позовною вимогою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що 21 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 була укладена генеральна угода № 14, умовами якої передбачено, що позивач надає відповідачу кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитному договорі, укладеному в рамках генеральної угоди (а.с.6).

26 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно з яким позивач надав відповідачці кредит (ар.с.7). Того ж дня відповідачка фактично отримала кредитні кошти (ар.с.9).

Оскільки відповідачка не виконує свої зобов'язання з повернення кредиту, у неї утворилась заборгованість перед позивачем.

Посилання ОСОБА_2, що наявність в матеріалах справи документів, а саме кредитного договору з додатками та меморіальний ордер не свідчать про отримання неї кредиту не є вірними.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк як Кредитор відкрив внутрішньобанківський рахунок на ім*я ОСОБА_2, як Позичальника, для врахування заборгованості по кредиту та перерахування суми кредиту, як того вимагає кредитний договір, на поточний рахунок. Доказом цього є призначення платежу, яке зазначено в меморіальному ордеру. Тому меморіальний ордер є належним доказом отримання кредитних коштів відповідачкою.

Також в матеріалах справи міститься клопотання позивача, в якому зазначено ,що між сторонами ведуться переговори, щодо укладення мирової угоди, що безперечно свідчить про наявність боргу(ар.с.145).

Посилання відповідачки на те, що судом першої інстанції не встановлена дата настання виконання зобов'язання та те, що не надано оцінку тому факту, що строк дії кредитного договору сторонами встановлено на період з 26.12.2007р. до 26.12ю2014р., а позивачем пред'явлено позов про стягнення боргу, строк сплати яких ще не наступив, не можуть бути взяті до уваги, як необґрунтовані.

Суд першої інстанції правильно встановив, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно Кредитного договору встановлено право позивача, як кредитора, вимагати дострокове погашення кредитних зобов'язань.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка була позбавлена можливості надати суду докази та свої пояснення, оскільки не була повідомлена належним чином не відповідають дійсності.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції належним чином повідомив відповідачку, що підтверджується поштовим повідомленням з її особистим підписом (ар.с.162).

Посилання відповідачки на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи не можуть бути взяті до уваги як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 526, 611, 1054 ЦК України і тому, апеляційний суд вважає, що згідно ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2011 року та додаткове рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: